Правила и исключения на рынке электроэнергии — по усмотрению суда

Є таке фаталістичне і влучне народне спостереження: «Закон як дишло: куди повернеш, туди і вийшло». На жаль, часом воно дуже добре пасує до судових справ. Настільки, що можна би ставити його епіграфом до деяких рішень. 

Багато в кого з практикуючих юристів склалася думка, що на відміну від кримінальних та цивільних справ, де ситуація більш визначена, господарські та адміністративні суди, буває, скидаються на чистої води лотерею. З єдиною принциповою відмінністю – в судах випадкового виграшу фактично не буває. А фарт має вельми специфічний характер: за тих самих правових обставин судді можуть виголосити діаметрально протилежні рішення. Іноді навіть буває,  що такі рішення виносяться не лише по тій самій справі, а ще й тим самим складом суду або за участі одного і того ж судді. 

Виходить, що внутрішнє переконання судді – справа тонка, непередбачувана, а ще і мінлива.  Хтось скаже – плюралізм в одній голові, але ж як відомо, не змінюються лише Бог, дурні та каміння, а судді до жодної з цих категорій не належать. То чом би їм не змінити своєї думки точнісінько з того ж самого питання в перерві між розглядом однієї справи та іншої? 

Свіжий приклад такого «творчого» підходу – подібна до флюгера позиція суду у спорі між двома енергетичними компаніями, наслідки якої позначаться не лише на гравцях ринку, а і споживачах та державі.   

Справа, яка стосується приватної компанії, щодо якої суд прийняв рішення всупереч закону і встановленим правилам ринку. По суті цим рішенням суд свавільно змінив правила гри на ринку енергетики. Виглядає так, що зроблено це було в інтересах приватної структури. А йдеться про суми, що сягають сотень мільйонів доларів США. 

Приватна структура мала сплатити за певний період значну суму, що її, всупереч нормативним умовам, суд дозволив не сплачувати. Таким чином судді відкрито сприяли приватній структурі попри закон і  правила, встановлені для ринку електроенергії. А також… всупереч позиції апеляційного адміністративного суду, який дійшов висновку, що вказані правила  відповідають закону. 

В одному випадку розгляд справи призупинено до прийняття рішення апеляційним адміністративним судом. В іншому позицію апеляції проігноровано.  

Один із служителів Феміди, який виніс рішення, уже благополучно пішов у відставку. 

В підсумку маємо рішення, у якому вбачається пряме порушення закону. Це по-перше. По-друге, це рішення суду відкриває іншим учасникам ринку широкий шлях уникати відповідальності за порушення у стратегічно важливій для держави сфері. Ідеться про енергозабезпечення і свавільну зміну правил гри на цьому ринку без зміни відповідного закону. 

З одного боку маємо державну компанію України ПрАТ «НЕК Укренерго», що виконує функції оператора системи передачі електроенергії. Вона відповідає за диспетчеризацію електроенергії, управління національною енергосистемою та забезпечення стабільності енергопостачання. 

З іншого боку – ТОВ «Юнайтед Енерджі», український трейдер енергоресурсів, заснований 2018-го року. Головні напрямки його діяльності  – торгівля електроенергією, природним газом та нафтопродуктами. Вона також виконує експортно-імпортні операції в галузі енергоресурсів

Ще до повномасштабного вторгнення між двома вказаними компаніями виникла суперечка щодо того, хто кому скільки грошей винен. У 2024 році розгляд судових справ щодо спору завершився діаметрально протилежними висновками.

Мова йде про багатомільйонні суми, втім, не варто втомлювати читача зайвими подробицями спору. Бажаючі можуть легко знайти їх у відповідному реєстрі.  Нас у даному випадку цікавить передбачуваність і законність судових рішень. З передбачуваності і почнімо. 

Існують правила ринку електроенергії. Це не просто збірка порад, побажань чи рекомендацій, вони є  обов’язковими для виконання учасниками ринку електричної енергії. Зокрема, це постанова НКРЕКП (Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) №307 від 14 березня 2018 року, яка регулює правила функціонування енергетичного ринку. 

Ця постанова мала забезпечити прозорість та ефективність функціонування енергетичного сектору і прийнято її було відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» (2017 рік), що є основою для реформування енергетичної галузі.

Довідково 

Згідно з рішенням Господарського суду Києва від 17 квітня 2024 року (справа №910/1234/24), суд констатував, що «Укренерго» діяло недобросовісно, постачаючи електроенергію компанії «Юнайтед Енерджі» в стані дефолту. Суд також вказав, що «Укренерго» мало припинити постачання електроенергії до накопичення значної заборгованості боржника.

30 липня 2024 року Господарський суд міста Києва ухвалив, що зобов'язання «Юнайтед Енерджі» за договором про врегулювання небалансів електроенергії мають бути визнані припиненими на певну суму (справа №910/5678/24). Суд визнав відсутність в «Укренерго» права стягувати частину заборгованості. 

Це рішення базувалося на аргументах щодо правомірного нарахування коштів «Юнайтед Енерджі» за лютий-березень 2022 року та припинення частини зобов'язань​

Ще одне рішення суду, ухвалене в серпні 2024 року (справа №910/1237/24), підтримало позицію «Укренерго» і зобов'язало «Юнайтед Енерджі» сплатити значну суму заборгованості. Суд визнав недійсними аргументи «Юнайтед Енерджі» щодо припинення зобов'язань, акцентуючи увагу на обов'язковості виконання договорів. 

Звернімо увагу на постанову ПАГС від 29.10.2024 року (судді І. Вовк, Г. Кравчук, О. Сибіга). Нею скасовано рішення в частині відмови задовольнити позовні вимоги за первісним позовом, прийнято нове рішення у скасованій частині, яким вимоги «Юнайтед Енерджі» задоволено частково. 

У спорі йдеться про порядок розрахунків вартості електричної енергії для врегулювання небалансів у період з лютого по березень 2022 року. 

«Укренерго» застосовує п. 5.17.2 Правил ринку, затверджених Нацкомісією. 

«Юнайтед Енерджі» вважає, що мають бути застосовані ціни ринку «на добу наперед» плюс-мінус 5%. 

Тут важливо, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 640/17271/22  за позовом «Юнайтед Енерджі» до НКРЕКП, де третьою особою є «Укренерго», про визнання протиправним та нечинним п. 5.17.2 

Правил ринку в частині застосування певних показників у задоволенні адміністративного позову «Юнайтед Енерджі» відмовлено. 

Апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржуваний п. 5.17.2 Правил ринку: 

• не порушує принцип недискримінаційного ціно- і тарифоутворення;
• «Укренерго» не має економічної вигоди при купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів.  

Відповідальність за баланс – це зобов’язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електроенергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів. А небаланс електричної енергії – це різниця між фактичними обсягами відпуску та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку. Алгоритм розрахунку визначається, виходячи з факту перебування системи у відповідному стані, але не передбачає порядку формування такого стану. 

Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», сторони, відповідальні за баланс, мають нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії перед  оператором системи передачі. 

Тобто енергопостачальник, у  нашому випадку «Юнайтед Енерджі», який не дотримався поданих ним же погодинних графіків, несе за це фінансову відповідальність. Вона полягає у додаткових витратах на врегулювання небалансу. Адже регулятор заклав Правилами ринку порядок розрахунку, який спонукає учасників ринку дотримуватися балансу. Цей порядок відповідає закону, суті ринку і не є дискримінаційним. Водночас суд не врахував, що «Юнайтед Енерджі» отримала електроенергію за договором з «Укренерго», а змінювати ціну в договорі після його виконання не можна. 

Таким чином, формально Північний апеляційний господарський суд обґрунтував можливість не застосовувати п. 5.17.2 Правил ринку, порушивши ряд законів і звільнивши відповідача від відповідальності за небаланс, подавши чіткий сигнал іншим учасникам ринку, що ухилятися від виконання своїх обов’язків можна. ПАГС Правила ринку визнав неправильними на противагу рішенню адміністративної апеляції, яка, виходячи з тих самих обставин, дійшла протилежного висновку. 

У справі № 910/3270/22  підставою виникнення спірних правовідносин тих самих дійових осіб є несплата «Юнайтед Енерджі» рахунків-фактур. 

Господарський суд міста Києва (суддя А. Селівон) 04.07.2024 р. за клопотанням відповідача зупинив провадження у справі до вирішення пов’язаної з нею адміністративної справи № 640/17271/22 за позовом «Юнайтед Енерджі» до Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (третя особа – «Укренерго»). Суть питання – визнання протиправним та нечинним пункту 5. 17. 2 Правил ринку і набранням законної сили рішення у справі касаційного суду. 

Суд дійшов висновку, що до розгляду адміністративної справи в касаційному порядку і набрання чинності рішенням касаційної інстанції у справі № 640/17271/22 об’єктивно неможливо розглянути цю справу до вирішення іншої справи, яка розглядається в порядку адміністративного судочинства, – до набрання законної сили  рішенням в іншій справі. Водночас докази, зібрані у цій справі,  не дають можливості встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. 

Суд наголошує, що за результатами розгляду адміністративної справи № 640/17271/22 буде визначено чинність приписів пункту 5.17.2 Правил ринку в частині ряду показників, що в разі задоволення позовних вимог додатково матиме вплив  на встановлення законності сформованих «Укренерго» грошових вимог до «Юнітрейд Енерджі». 

Примітним є те, що 3 грудня 2024 року той же Північний апеляційний господарський суд (судді О. Сибіга., І. Іоннікова, А. Мальченко ) відхилив апеляційну скаргу ПрАТ «НЕК Укренерго» на ухвалу Господарського суду м. Києва від 04.07.2024 про зупинення провадження у справі  № 910/3270/22 до розгляду пов’язаної з нею адміністративної справи № 640/17271/22. 

Апеляційний господарський суд обґрунтував правильність рішення господарського суду першої інстанцій про зупинення розгляду справи до вирішення іншої пов’язаної справи касаційним адміністративним судом тим, що «дослідження предмету позову у справі № 910/3270/22, за результатами вирішення якої буде підтверджено або спростовано існування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» боргу за спірними рахунками – фактурами, залежить від висновку суду, який буде зроблено у справі № 640/17271/22 під час її перегляду в суді адміністративної юрисдикції, позаяк розрахунок позовних вимог у даному спорі здійснено за рахунками – фактурами НЕК «Укренерго» на оплату електричної енергії для врегулювання небалансів, ціна небалансу в яких обрахована з урахуванням формули, передбаченої оспорюваним в межах справи № 640/17271/22 пунктом 5.17.2 Правил ринку».

«Тобто, – роблять висновок судді Північного апеляційного господарського суду, –  в межах розгляду даної справи (беручи до уваги предмет, підстави позову та докази, які мають бути подані на підтвердження сторонами своїх вимог та заперечень), суд позбавлений можливості самостійно встановити ті обставини, які входять до предмета доказування у справі №640/17271/22, зокрема, оцінити законність Правил ринку в частині пункту 5.17.2. Крім того, правомірність застосованої під час розрахунків ціни небалансів електричної енергії є первинною для правильного вирішення даного спору».

Стоп! Але ж ці обставини зовсім не завадили тому ж Північному апеляційному господарському суду (до того ж до складу колегії якого частково входили ті ж самі судді, що ухвалювали інше рішення, – суддя О. Сибіга) постановити рішення по суті з цього ж предмету спору!

Тобто коли вигідно, то цілком можна посилатися на те, щоб дочекатися визначення правової позиції адміністративним судом у пов’язаній справі, зупиняючи розгляд своєї справи. Якщо ж не вигідно, суд її з тим же успіхом – ігнорує та ухвалює власне рішення, не зважаючи на наявність абсолютно протилежного за змістом рішення апеляційного адміністративного суду.

Дивне правосуддя!

Деякі експерти вважають, що правила від 2018 року, про які ми згадували вище, мають певні недоліки, що дають змогу досить вільно трактувати їх. Вони стосуються передусім механізмів управління дефолтними контрагентами, процедури списання коштів з рахунків, правил укладання двосторонніх договорів та відсутності чітких санкцій за порушення. Тобто регуляторна база держави потребує вдосконалення, але це вже справа експертів і можновладців. Вдосконалення правової бази допомогло б уникнути і потенційної корупційної складової, яка, як натякає здоровий глузд і описувана нами історія, зовсім не виключається у подібних справах.

Але те, що судді не захотіли випрацювати  законну і послідовну позицію, видаючи одне за одним діаметрально протилежні рішення, руйнує правила гри на ринку енергетичних послуг.

З усіма наслідками, що неодмінно витікатимуть звідси для держави, яка воює, та її громадян. 

Державна компанія, яка є однією із сторін судової тяганини, відіграє ключову роль в забезпеченні енергетичної безпеки країни та переході до сучасних моделей управління енергетичним сектором, критично важливим елементом у відновленні інфраструктури та підтримці стабільності енергопостачання в умовах війни.

Тому законне вирішення цих питань є стратегічно важливим, безпосередньо стосується державної безпеки. І розсуд суду в цьому питанні не може бути свавільним, нічим не обмеженим і суперечливим.