Підприємці третьої групи: платимо по-новому, живемо по-старому

Напередодні Нового року «Ракурс» аналізував імовірні податкові зміни для приватних підприємців третьої групи оподаткування. Але жоден з раніше запропонованих урядом і депутатами законопроектів не пройшов, і в результаті законотворці запропонували зовсім інший підхід. По-перше, структурно не чіпати існуючий Податковий кодекс. По-друге, внести в нього правки, що стосуються розмірів податків на 2016 рік. По-третє, у спокійній обстановці до літа розробити нову законодавчу базу, щоб прийняти її восени.

Скільки доведеться платити

Ставки єдиного податку підприємців третьої групи зросли з 2% до 3% від доходу для платників ПДВ, і з 4% до 5% для неплатників ПДВ. Базу оподаткування не чіпали, ставки, як і раніше, розраховуються від валового доходу.

Водночас зменшився фіксований квартальний єдиний соціальний внесок (ЄСВ). У 2015 році він становив 34,7% від мінімальної заробітної плати, а в 2016 році — 22%.

В абсолютній величині це має такий вигляд: якщо за IV квартал 2015 року підприємець (без найманих працівників) заплатив за себе ЄСВ 1434,51 грн (мінімальна заробітна плата 1378 грн помножити на 0,347 помножити на 3 місяці), то за I квартал 2016 року заплатить 909,48 грн (1378 грн помножити на 0,22 помножити на 3 місяці).

Це, звичайно, менше, ніж у минулому році, але не забуваймо про те, що мінімальна заробітна плата, встановлювана урядом, має тенденцію до постійного зростання. Оцінити підприємцю свої майбутні витрати допоможуть озвучені плани Кабінету міністрів щодо підвищення «мінімалки». Так, із 1 січня 2016 року її розмір дорівнює 1378 грн, з 1 травня планується 1450 грн, з 1 грудня — 1550 грн. Навіть з урахуванням повільного зростання, ЄСВ у 2016 році все одно буде меншим за відрахування минулого року.

Обмеження

Допустимий оборот для підприємця-спрощенця третьої групи оподаткування зменшений з 20 млн грн у 2015 році до 5 млн грн у 2016-му. Якщо вірити статистиці фіскалів, 97% «спрощенців» ці зміни не торкнуться.

Як і раніше, залишаються в силі норми закону про реєстраторів розрахункових операцій — уряд має твердий намір по максимуму запровадити касові апарати для тих, хто працює з готівкою. Враховуючи болісність цього питання, цілком можна чекати навесні якихось коригувань термінів обов’язкового впровадження апаратів.

Пронесло

Не були введені: заборона займатися зовнішньоекономічною діяльністю з імпорту товарів; інші принципи розрахунку бази оподаткування; заборона юридичним особам застосовувати спрощену систему, зміна і об’єднання груп платників податків та низка інших капостей для бізнесу.

Прогнози: чого чекати в майбутньому?

Грудневі опівнічні баталії у стінах Верховної Ради показали дуже серйозні розбіжності в думках звичайних депутатів із представниками не тільки уряду, а й ліберального депутатського крила, ініціаторів альтернативної податкової реформи. Переміг здоровий глузд: вирішили в такому поспіху поки нічого не чіпати. У розпал голосувань і обговорень розкрилися деякі тенденції, які раніше явно не позначалися. Абсолютно різні політичні сили раптом виступили категорично проти утиску спрощеного режиму і прямо заявили, що спрощенка буде існувати. Раніше про це відкрито заявляли лише автори ліберальної реформи, решта мали невиразні або різновекторні точки зору. Але, судячи з ідей та версій законопроектів, що витали раніше, ставки єдиного податку через кілька років, ймовірно, зростуть до 7–8%.

Водночас депутати поступилися (швидше за все, перед вимогами МВФ) щодо системи оподаткування сільгоспвиробників (IV група), і видно тенденцію до переведення їх із пільгового спецрежиму на загальні правила. Загальні правила самі по собі не настільки вбивчі для фермерів, як побічні ефекти української економіки в комплекті з ними. А саме — проблема повернення ПДВ і високі ставки кредитування. Загальна система оподаткування заморозить частину оборотних коштів на ПДВ рахунках, що з урахуванням неможливості взяття кредитів за розумними ставками підкосить агробізнес, залежний від наявності оборотних коштів. Пряме перенесення західних моделей на наші реалії, на жаль, не враховує цих двох факторів: у Європі ПДВ повертають усім, а не тільки олігархам, причому не пізніше ніж за три місяці, ну а кредити коштують набагато дешевше. Тому «битва за врожай» іще попереду.