Світовий ринок нафти: повернення до старих цін чекати не доводиться

Країни-нафтовидобувачі переживають серйозну економічну кризу і намагаються якось стабілізувати ситуацію. З цією метою у столиці Катару Досі 17 квітня відбудеться зустріч держав-виробників, на якій планується обговорити збереження обсягів видобутку нафти на рівні січня. Під словами «зберегти» і «стабілізувати» мається на увазі хоча б не збільшувати обсяги, щоб не провокувати подальше зниження цін. Торішні ініціативи окремих країн зменшити видобуток не увінчалися успіхом. Про це вже навіть не говорять. А із закликом стабілізувати виступили Саудівська Аравія, Венесуела, Росія, Катар. У лютому вони домовилися не нарощувати нафтовидобуток у 2016 році — за умови, що інші країни приєднаються до їх ініціативи. На квітневій зустрічі ініціатори сподіваються схилити на свою сторону й інших членів ОПЕК. У той же час Іран та Ірак підтримують ідеологів картельної змови лише морально, офіційно заявляючи про необхідність «поліпшення ситуації на ринку», і при цьому повним ходом розширюють масштаби торгівлі.

Серед країн ОПЕК найпомітніше нафтові ціни відбилися на економіках Венесуели і Росії.

Офіційний курс венесуельського болівара в 2013 році був девальвований на 46% і становив 6,3 болівара за долар. Такі котирування центробанк Венесуели виставляє і по сей день. Правду кажучи, у нього є три курси для різних видів операцій — від 6,3 до 200 боліварів, але це занадто складно для сприйняття навіть за нашої мультикурсової системи. А ось реальний готівковий курс на чорному ринку становив близько 150 боліварів за долар на початок 2015 року проти 10 боліварів восени 2013 року. Сьогодні на кордоні Колумбії й Венесуели (місце, де реально можна обміняти гроші в режимі «валізу на валізу» або в більш звичних сумах) курс становить вже 1211 боліварів за американський долар. Важлива деталь: на думку президента Ніколаса Мадуро, курс чорного ринку — це все підступи капіталістичного Заходу, який плете змови проти бідної, але гордої незалежної республіки. І взагалі, цифри — брехня, а сайти, які відстежують і публікують такий курс, потрібно закрити.

До речі, у Росії існує схожа точка зору щодо кореня своїх проблем: у всьому винні американці й європейські цінності, що є настільки чужими російській людині.

Натомість Саудівська Аравія не стала шукати зовнішніх ворогів і звинувачувати в усьому підступи невірних, а визнала помилки в незбалансованості власної економіки. Країна намагається взяти курс на розвиток альтернативної енергетики, розвивати сонячну електрогенерацію з планами щодо експорту електроенергії. Сонця у них, до речі, більше, ніж нафти. Цілком може вийти. За останній рік Саудівська Аравія збільшила надходження від не нафтового бізнесу на 29%, до 44 мільярдів доларів. Взялися за розвиток туризму, включаючи релігійне паломництво. Скоротили витрати бюджету, намагаються перебудувати економіку з сировинної на більш прогресивну. Дивні вони, ці араби неправославні, за російськими мірками.

Інвестиційний банк Goldman Sachs з оглядкою на описану вище ситуацію на ринку і перспективи переговорів членів ОПЕК прогнозує, що після другого кварталу 2016-го країни-експортери не збільшуватимуть обсяги видобутку нафти, а відтак ціни в другому кварталі прийдуть до якоїсь рівноваги в діапазоні 25–45 доларів за барель. При цьому, з огляду на фізичні обмеження щодо можливостей зберігання видобутої нафти, складські запаси згодом дещо зменшаться при фіксації обсягів видобутку, що викличе підвищення цін на нафту в 2017 році до 57 доларів за барель.

Нафта в перерахунку на рубль

За останні півроку офіційні делегації та посланці Росії, можна сказати, «прописалися» в Катарі, докладаючи максимум зусиль, щоб домовитися з нафтодобувачами не нарощувати обсяги. 22 березня навіть президент РФ Володимир Путін переговорив по телефону з еміром Катару щодо проблем нафтового ринку. Припекло, вочевидь, сильно.

Скандинавський банк Danske Bank, зважаючи на міжнародні переговорні тенденції та поточні ціни, також вважає, що нафтові котирування досягли дна і пора їм зміцнитися. А раз так, то попередні песимістичні прогнози курсу рубля, який сидить на нафтовій голці, саме час переглянути. Danske Bank очікує в другому кварталі зміцнення рубля до 66,40 за долар, а через рік навіть до 62,20. За євро через три місяці даватимуть 74,37 рубля, а через дванадцять місяців — 73,40.

Підступи США

У той час як Росія намагається стабілізувати свій падаючий нафтовий бізнес, обмежити видобуток, американські компанії Oasis Petroleum і Pioneer Natural Resources Co, що видобувають сланцеву нафту, розконсервовують раніше розпочаті, але не вибрані свердловини. А це — збільшення пропозиції нафти на ринку. Коли в 2014 році ринок почав падати, нафтовидобувачі частково призупинили більш дорогу сланцеву технологію, особливо в частині буріння і гідророзриву, сподіваючись на підвищення цін в майбутньому. Араби, опускаючи вартість нафти, розраховували взагалі знищити сланцеві технології як нерентабельні за низьких цін. Сьогодні, коли остаточно стало зрозуміло, що повернення до старих високих цін не буде, деякі компанії вирішили продовжити бізнес виходячи з сучасних реалій ринку. Щоправда, зважаючи на різну рентабельність, не всі можуть собі це дозволити, але, тим не менш, низка американських сланцевих нафтовидобувачів планує розконсервувати сотні таких свердловин, що в перерахунку на обсяги пропозиції виступить стримуючим фактором для зростання цін на нафту на найближчі кілька років.

І якщо хоча б гіпотетично припустити, що до ініціативи заморозити видобуток приєднаються далеко не всі члени ОПЕК, то картельну угоду взагалі буде знищено: хто продає більше й дешевше, той забирає більшу частку ринку.