Новини
Ракурс

Держзакупівлі ліків в Україні: очікування та реальність

Закупівлі ліків через міжнародні організації ефективно працюють у багатьох країнах, дозволяючи відійти від корупційних схем і поставляти препарати безперебійно, за оптимальним співвідношенням ціна/якість. В Україні експерти підрахували, що передача держзакупівель міжнародним посередникам дала би змогу заощадити до 40% бюджетних коштів, а значить, забезпечити препаратами більшу кількість українців. Один красномовний приклад. Міжнародні організації закуповують препарат, який застосовується в онкології, по 7 доларів за упаковку. Україна примудрилася купувати ці ж ліки по 208 доларів. Різниця лише на одній упаковці становить 201 долар!


.

Не дивно, що на міжнародну допомогу в цьому питанні ми покладали величезні надії. Особливо ті, для кого ліки життєво необхідні. З'явився шанс наступити на горло гідрі корупції, провести закупівлі фармпрепаратів за прозорими процедурами, забезпечити наших громадян безперервним постачанням ліків, а маленьких українців — вакцинами.

Безумовно, ідея закупівель через міжнародні організації сама по собі чудова. Якщо вона втілюється з розумом. Ставить на чільне місце не лише економію бюджетних коштів, а й не забуває про ефективність і безпеку закуповуваних препаратів. Напевно, від такого роду процедур за визначенням чекають відкритості, а будь-яка непрозорість логічно викликає запитання і підозри.

Отже, по порядку. Таку серйозну справу в нашій країні довірили трьом міжнародним організаціям — ПРООН, ЮНІСЕФ та Crown Agents. Наприкінці минулого року були перераховані чималі бюджетні кошти: ПРООН — 620,071 млн грн, з ЮНІСЕФ був підписаний контракт на 827 млн грн, сума договору з Crown Agents становила 750 млн грн.

Британському закупівельному агентству Crown Agents довірили закупівлю препаратів за програмою дитячої, дорослої онкології та онкогематології. Щодо якості лікарських засобів, які планувала закуповувати ця міжнародна організація для українських дітей, у експертів та пацієнтських організацій виникли, м'яко кажучи, запитання. Так, за словами голови Асоціації дитячих онкогематологів України Світлани Донської, препарат «Іматиніб» раніше не призначався в дитячій онкології, а «Етопозид Мілі», якщо вірити інструкції, не застосовується для дітей молодших від двох років. Стурбованість викликала також інформація про те, що індійська фармакологічна компанія Venus Remedies Limited, у якій британське агентство планувало закуповувати низку препаратів за програмою дитячої онкології, не входить в Асоціацію індійських фармацевтичних компаній.

А тепер про економію. З огляду на те, що всі три міжнародні організації займаються закупівлею препаратів для чималої кількості країн, передбачалася наявність у них логістики, складів за кордоном, відповідно, і спеціальних цін. Наприклад, у ЮНІСЕФ є своє закупівельне агентство в Голландії, фонд сам доставляє продукцію з цієї країни. Однак очікування і реальність не співпали. Crown Agents закупила всі необхідні ліки за програмою онкологія... у наших дилерів. Тобто у фармацевтичної мафії. Все залишилося як раніше, тільки тепер ще й Crown Agents знімає пінку, взявши за роботу свій відсоток.

Окрім того, що схеми стали ще менш контрольованими, на ігровому полі з'явився ще один давній гравець. «Донецькі», які при владі жорстко пиляли бюджет, свого часу відмовилися від роботи з одіозним фармкоролем Борисом Литовським у питанні дитячої онкології — мабуть, побоялися робити бізнес на здоров'ї та житті дітей. Так от, вперше за багато років препарати Бориса Наумовича представлені повністю — у дорослій та дитячій онкології.

Про терміни. Всі три міжнародні організації отримали бюджетні гроші ще наприкінці минулого року. На порозі травень. Днями тільки частина препаратів, що застосовуються для лікування онкології, надійшла на склад «Укрмедпостач». Хоч як це прикро, але не можна не відзначити, що фарммафія працювала швидше — поставляла ліки протягом місяця.

Тиждень тому новий прем'єр-міністр Гройсман (якому відразу ж об'єктивно донесли плачевну ситуацію у сфері міжнародних закупівель, з усіма нюансами і проколами) зажадав, щоб протягом семи днів усі препарати були поставлені. Несподівано після вихідних його думка втратила свою категоричність, і терміни збільшилися до двох місяців. Що ж так радикально могло вплинути на думку прем'єра? Про публічності закупівель годі й говорити. Вся інформація закрита. За нашими даними, кілька депутатів подавали свої запити, але відповіді так і не отримали. Якось не дуже це схоже на такі очікувані прозорі закупівлі. Швидше — на великий бізнес.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter