Вимагання грошей у лікарнях — для себе і свого шефа

Вперше за всю історію існування Міністерства охорони здоров'я України заступник міністра був звільнений із таким скандалом — за організацію системи поборів у лікарні, яку він раніше очолював.

Традиційно чиновників відправляють у відставку через зміну міністрів, на вимогу партій, за чиєю квотою вони йшли, зрідка — за грубі прорахунки в роботі, які не вдалося приховати. У Романа Василишина випадок унікальний — спочатку Генпрокуратура звинуватила його в поборах, які обчислюються вельми великими сумами, і лише після цього його звільнили з міністерства. Він досвідчений керівник — працював у Департаменті охорони здоров'я Києва, багато років очолював центральну міську клінічну лікарню, яка раніше називалася Жовтневою, а нині — Олександрівською.

У медичних колах не втомлюються обговорювати цю новину. Сперечаються не про моральні принципи, не про вимоги, які потрібно пред'являти до тих, кого призначають керувати галуззю, де працює майже 2 млн фахівців. Головне питання — яку данину реально може збирати зі своїх підлеглих керівник медустанови?

Учасники дискусії розділилися на два непримиренні табори. Одні вважають, що в такій великій, багатопрофільній лікарні, як Олександрівська, цілком можна збирати для головлікаря від 50 до 100 тис. грн щотижня. Саме такий порядок цифр озвучила ГПУ при затриманні Р. Василишина.

Їхні опоненти впевнені, що це наклеп на лікарів. Населення настільки збідніло, що не в змозі оплачувати найнеобхідніші ліки, діагностику тощо. Лікуються за принципом — наскільки грошей вистачить. Доктору в найкращому випадку принесуть традиційну коробку цукерок або дешевий коньяк. Крапку в цій дискусії поставив сам винуватець скандалу, коли його сім'я внесла майже 3 млн грн застави.

Вся ця історія змушує більш пильно поглянути на те, що відбувається в лікарнях. Адже ті мільйони, якими так вільно розпоряджаються головні лікарі та чиновники, не зароблені, а отримані шляхом вимагання. Заради порятунку здоров'я і життя близьких багато сімей віддають все до копійки, влазять у борги, продають квартири. У кризовій ситуації не доводиться думати про те, який відсоток (окрім гонорару) заклав у вартість лікування твій лікар, аби поліпшити добробут не лише свій, а і свого боса.

Наприкінці літа в одній із київських лікарень розгорівся скандал, який вийшов за її межі. Аня В., студентка столичного університету, понад місяць лікувалася у стаціонарі. Невдале падіння закінчилося для неї переломом ноги — лікар довго розглядав рентгенівські знімки, пояснюючи, що без складної операції вона залишиться інвалідом. Він кілька разів згадував про трагічний випадок, коли в райлікарні на Закарпатті помер студент-лижник, який потрапив туди з переломом ноги.

Батькам дали список, де було все — від рукавичок і одноразових простирадл до препаратів для наркозу й дорогих вітамінів, що стимулюють швидке зрощення кісток. Їм запропонували заплатити на місці — щоб не моталися по всьому місту в пошуках необхідного. Гонорари хірургу, анестезіологу та іншим обумовлювали окремо.

Зрозуміло, операцію зробили після повного розрахунку. Як жартував доктор — передоплата добре впливає не лише на продуктивність хірургічної бригади, а й на регенерацію кісток. Він двічі направляв пацієнтку в гіпсі на рентген, після чого журився, що кістки не зростаються. І виписував нові препарати.

Аня, як героїня кіно, — красуня, спортсменка, — цілодобово ридала, коли чула прогноз, що може на все життя залишитися кульгавою. Аби цього не сталося, вона ретельно виконувала всі рекомендації лікаря, а батьки, зрозуміло, не шкодували грошей заради здоров'я дочки.

Та втрутився випадок. У лікарні вкотре зламався старий рентгенапарат. Аня, в якої від тривалого лежання боліла не лише нога, а й спина, вирішила зробити МРТ. Лікуючий лікар узяв відгули, порадитися ні з ким. Звернулися до найближчого діагностичного центру. Результати обстеження приголомшили. На запитання, як зрослася нога, лікар, віддаючи знімки, відповів: ніяк. Аня в істерику. Доктор здивувався: звідки візьметься кістковий мозоль, якщо перелому не було?

Батьки Ані написали скаргу, яку відправили по вертикалі — від головлікаря до МОЗ. Лікуючий лікар написав пояснювальну, яку розмножили на ксероксі й теж відправили по всіх інстанціях. Головний лікар дописав від себе кілька слів — доктор досвідчений, старанний, має подяки. А те, що на рентгензнімку не зміг розгледіти перелому, — винувато обладнання, яке давно пора списати. Ствердження батьків пацієнтки, що вони платили за ліки та витратні матеріали, — голослівне, адже вони не надали жодних чеків.

У громадській пацієнтській організації «Здоров'я нації» стверджують, що це не перша така скарга. Призначення зайвих ліків, непотрібних обстежень і навіть операцій стало звичайною практикою в наших лікарнях.

Лікарі впевнені, що довести злий умисел — вимагання грошей із пацієнтів — дуже складно, майже неможливо. Як хворий може перевірити — потрібна була операція чи ні? Наскільки вдало вона пройшла? Скільки і яких ліків треба саме для його лікування, а що доводилося купувати лише тому, що доктор отримує свій відсоток від аптеки або фармпредставництва?

Із переломами, як у випадку з Анею, ситуація дещо простіша — обстеження на МРТ або на цифровому рентгенапараті прояснить ситуацію. Але за інших діагнозів усе набагато складніше. Оскільки сім'я Ані змушена була віддати стільки грошей, скільки вимагали, плюс благодійний внесок, швидше за все, головний лікар теж отримував свій конверт.

У кулуарах медики кажуть, що кожного тижня завідувачі відділеннями відносять частину зібраних «подяк» керівництву. Це називається — на розвиток матеріальної бази лікарні. Зрозуміло, нічого ніде офіційно не фіксується — ані надходження, ані витрати. Фінансовий струмочок тече за графіком — кожне відділення має свій день.

Чи можна зібрати для головлікаря від 50 до 100 тис. грн за тиждень — питання відкрите. Залежить від спеціалізації, кількості ліжок та навіть сезону. У період відпусток і канікул доходи падають.

Аню тому і тримали так довго у стаціонарі, що пацієнтів було мало. Лікар врахував і те, що студентці не потрібен лікарняний лист. Це значно спрощує завдання. Не потрібно вносити лікарняний до різних журналів, пролонгувати його, носити на підпис тощо.

Експерти пацієнтських організацій склали список — де найчастіше зустрічається вимагання. Сюди не включили так звану подяку медикам за професіоналізм та уважне ставлення до хворих. По-перше, це роблять за бажанням, по-друге, найчастіше приносять квіти, цукерки, алкоголь, а не гроші.

Вимагання ж небезпечно тим, що медики зловживають своїм становищем, — буває, що навіть важкому пацієнтові не надають допомогу доти, поки не приїдуть родичі з грошима. Це трапляється в багатьох відділеннях — у травматології, урології, гінекології, гастроентерології. Коли лікар впевнений, що немає загрози життю хворого, він чекатиме благодійного внеску і свого гонорару — попри його страждання. Хто хоч раз потрапляв до стаціонару з діагнозом камені в нирках або жовчному міхурі, той знає, що краще відразу заплатити все, що вимагають, аби не збожеволіти від болю.

За інформацією ГПУ, яка затримала колишнього керівника Олександрівської лікарні, саме урологічне відділення приносило йому найбільший дохід. Незаконний, зрозуміло. Наступні у списку антирейтингу — гінекологія й акушерство. Хочеш виносити й народити здорову дитину — плати на кожному кроці.

Якщо пацієнтку легко переконати — доктор постійно їй нагадує про всілякі ризики, направляючи на чергове обстеження до «своєї» лабораторії або діагностичного центру. Відомі випадки, коли вагітним доводилося здавати кров щотижня, а УЗД призначали двічі на місяць. Хоча за протоколом, якщо немає патологій, вистачить лише двох обстежень за весь період вагітності.

До речі, генетики попереджають: аби не нашкодити організму, УЗД бажано проводити не частіше за один раз на півроку.

У Києві лише за пологи беруть 350–500 дол. Дуже часто лікарі вмовляють пацієнток зробити кесарів розтин навіть у тих випадках, де для цього немає жодних рекомендацій. Ця «послуга» коштує додаткові 200–300 доларів.

Водночас лікарі акцентують увагу на тому, що матусі не доведеться терпіти біль, а дитина не страждатиме під час пологів. Розріз обіцяють мінімальний, відповідно — шрам буде непомітним. Багато хто з молоденьких мам легко приймають таку пропозицію, не замислюючись про наслідки.

Відомий невропатолог, заслужений лікар України Володимир Берсенєв, у клініці якого вилікувалися тисячі хворих дітей, стверджує, що багато хто з них став інвалідом саме через кесарів розтин. В останні роки змінилася тактика проведення цієї операції. Тому нерідкі випадки, коли, виймаючи дитину, перетискають шийні судини і хребет. Вистачить лише кілька секунд, аби порушити кровообіг головного мозку, що призведе до тяжких наслідків. Спочатку це непомітно, але потім у малюка з'являються симптоми, схожі на ДЦП. За словами Берсенєва, він жодного разу не чув від своїх пацієнток, що їх попереджали про таке ускладнення від кесаревого розтину. Ба більше, далеко не всі акушери й гінекологи знають про такі тонкощі — адже їхня відповідальність закінчується під час виписки породіллі, а хворий малюк не їхня турбота.

Із вимаганням грошей можна зіткнутися в багатьох лікарнях і кабінетах чиновників. Брак реформ у медицині, а також правовий нігілізм, безкарність і безвідповідальність, що панують у всіх сферах нашого життя, зробили його повсякденним явищем.

Р. Василишин, якого так голосно затримали, нещодавно виграв суд — його звільнення з посади заступника міністра охорони здоров'я визнано незаконним. Головні лікарі зітхнули з величезним полегшенням.

Експерти не виключають, що з часом з'явиться рішення суду і про його поновлення на колишній посаді — не дарма ж у МОЗ досі вакантне місце заступника міністра — керівника апарату.