Юридичні рейтинги з точки зору клієнта

Так уже повелося, що людина — істота глибоко соціальна, з потребами вибудовувати вертикально орієнтовані ієрархії. Ми весь час проводимо вибори, спортивні чемпіонати, конкурси краси, складаємо рейтинги найбагатших, найвпливовіших тощо. Не можемо ми без цього — без гонитви за престижем і пихою! Цю думку точно висловив герой кінокомедії «Кін-дза-дза» режисера Георгія Данелія: «Когда у общества нет цветовой дифференциации штанов, то нет цели!». У цьому сенсі українське суспільство анітрохи не відрізняється від усіх інших, а професійні групи — таке ж міні-суспільство, на яке масштабуються всі закони глобального соціуму.

В цю формулу дуже точно укладається спільнота українських юристів та юридичних фірм, серед яких от уже в 20-те був проведений рейтинговий конкурс «50 провідних юридичних фірм України» під егідою газети «Юридична практика».

Підсумки рейтингу стали гарним приводом поговорити про проблеми та підходи досліджень вітчизняного ринку юридичних послуг.

Спочатку два слова про структуру рейтингу Топ-50 за 2016 рік. За словами організаторів, досліджуваний період охоплює IV квартал 2015 року та I–III квартали 2016 року. Всі дані зводилися воєдино за допомогою зважених коефіцієнтів, значення яких відноситься до комерційної інформації й не розголошується. Загалом було охоплено 100 лідерів ринку юридичних послуг.

Окрім Топ-50 були відзначені фірми, що потрапили до другого списку 50-ти — призери «Бронзової ліги» провідних юридичних фірм України, що зайняли місця з 51-е по 100-е.

Крім загальних рейтингів були відзначені наступні номінації:

— 50 провідних юридичних фірм України за кількістю юристів;

— 50 провідних юридичних фірм України за обсягом доходів;

— 50 провідних юридичних фірм України за фінансовою ефективністю;

— провідні регіональні юридичні фірми України;

— 50 найбільших публічних угод;

— рейтинг визнання юридичних фірм;

— рейтинг визнання юридичних фірм за галузями практики;

— найбільші публічні судові та арбітражні справи;

— 20 найбільших публічних спорів у сфері оподаткування;

— 20 найбільших публічних угод у сфері антимонопольного права;

— провідні регіональні юридичні фірми України.

Автори рейтингу Топ-50 запевняють, що їхня методика дуже проста і прозора. Лідери ринку визначаються за низкою встановлених критеріїв: кількістю юристів, прибутковістю, складністю супроводжуваних ними угод і судових спорів, фінансовою ефективністю.

До уваги береться також репутація юридичної фірми у професійному середовищі. Згладити розкид у грошових та інших кількісних показниках і збалансувати становище юридичних фірм у підсумковій таблиці покликаний репутаційний критерій.

На завершальному етапі з метою перевірки й за необхідності коригування проміжних підсумків рейтингу до дослідження були залучені експерти ринку юридичних послуг, які провели якісну оцінку рейтингу. Водночас, згідно з установленими правилами, експерти могли змінити місце розташування не більш як 15 юридичних фірм, чий результат, на їхню думку, потребував коригування, а максимальне підвищення або зниження місця в таблиці не мало перевищувати 10 позицій. Після цього оцінки експертів узагальнювались, розраховувалися коригувальні коефіцієнти для кожної зазначеної ними юридичної фірми.

Анітрохи не сумніваючись в арифметичній правильності всіх підрахунків, правдивості вихідних даних, більшість яких була надана учасниками рейтингу на умовах конфіденційності, цілком покладаючись на авторитетну думку експертів, хотілося б висловити кілька зауважень із погляду потенційного клієнта. Тобто фактично того, заради якого весь ринок юридичних послуг і має працювати.

Зупинимося на трьох пунктах. По-перше, це репрезентативність рейтингу. По-друге — релевантність методики визначення лідерів ринку. І по-третє — критерії. Адже насправді клієнта цікавлять дещо інші критерії під час вибору юридичної фірми, куди б він звернувся зі своїм питанням!

Згідно зі статистичною інформацією самих організаторів рейтингу Топ-50, лідери ринку об'єднують мізерну частку практикуючих юристів: у 50 провідних юридичних фірмах України працюють всього лише близько 1700 (!) юристів — в середньому по 34 юристи в компанії. Водночас тільки у восьми юридичних фірмах кількість юристів (включно з партнерами) перевищує 50.

Ще один цікавий показник: лише 29% юристів із Топ-50 мають свідоцтво про право на адвокатську діяльність. Згідно з даними, отриманими в ході анкетування, тільки 2/3 «топових» юристів мають досвід роботи понад п'ять років, з них лише 30% — від п'яти до десяти років.

Хочеться поставити риторичне питання: куди ж в такому разі поділися понад 30 тис. адвокатів і більш як 100 тис. практикуючих юристів, не кажучи вже про тисячі юрисконсультів? Можна подумати, що всі вони не мають жодної частки на ринку й жодного впливу на загальну ситуацію. Але тоді нам доведеться визнати крайній ступінь монополізації українського ринку юридичних послуг, оскільки учасники Топ-50 представляють у «живій вазі» не більш як 1% від усіх практикуючих юристів та адвокатів.

Якби дотримувалися в повній мірі канони розподілу праці на ринку між юридичними фірмами та приватними юристами, то ми могли б зробити поправку на те, що юрфірми працюють переважно в корпоративному сегменті юридичного бізнесу, в той час як адвокати ведуть кримінальні справи й сімейну практику.

Однак особливість нинішньої ситуації на українському ринку послуг така, що зазвичай діє правило: всі беруться за все. Прикладом тому є переможець Топ-50 юридична фірма Asters, яка декларує участь не лише в традиційних корпоративних практиках, але і в кримінальних, сімейних і навіть трудових спорах приватних клієнтів.

Не можна пройти повз критики підсумків Топ-50 з погляду суб'єктивізму і педантичності в питаннях репутації учасників.

Наприклад, керуючий партнер ТОВ «Астапов і партнери» Андрій Астапов був у липні 2015 року з ганьбою виключений із числа арбітрів Chartered Institute of Arbitrators (Велика Британія), що не завадило цій юридичній фірмі посісти 5-е місце в рейтингу Топ-50 за 2015 рік, а після злиття з міжнародним брендом Eterna Law — 17-е місце в рейтингу за 2016 рік. Водночас саме ТОВ «Астапов і партнери», як з'ясувалося, було засновано кіпрською офшорною компанією Skid Row Properties & Investments Ltd., чиїм кінцевим бенефіціаром є якийсь громадянин Кузьменко, 1988 року народження, житель м. Славутич Київської області. Все це не завадило фірмі ТОВ «Астапов і партнери» виграти тендер НБУ на суму 3 млн грн на послуги судового представництва.

Ще один штрих, який характеризує ступінь суб'єктивного фактора під час «коригування» призових місць експертами. Порівняємо Топ-50 з аналогічним дослідженням видання «Дело», де за підсумками 2015 року призова трійка виглядала так:

1. Алєксєєв, Боярчуков та партнери

2. Sayenko, Kharenko

3. Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери

Тобто тільки срібний призер збігається по обох рейтингах. Водночас переможець за версією видання «Дело» — фірма «Алєксєєв, Боярчуков та партнери» — посіла в Топ-50 за 2015 рік лише 24-е місце (!), а бронзовий призер — фірма «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери» — на п'ять щаблів вище, аж 19-е місце!

Тим часом переможець Топ-50 фірма Asters за версією рейтингу видання «Дело» не змогла піднятися вище 13-го місця (!) з нульовим чистим прибутком (в мільйонах гривень) як за 2014-й, так і за 2015 рік.

Про яку прозорість може йтися, якщо одиниці з учасників рейтингових досліджень чесно декларують свої доходи, причому горді нулі в графі «чистий прибуток» значаться майже у 40% юрфірм за версією видання «Дело». Дехто навіть задекларував свої податкові збитки — наприклад, та ж Eterna Law…

Крім того, репрезентативність обох рейтингів дуже сильно «кульгає», якщо ми відійдемо від правил «білої» бухгалтерії й поглянемо на ситуацію більш реалістично.

Якби ми жили в успішній, розвиненій країні з укоріненою правовою культурою, жодних питань тут не виникало б: усі переможці відібрані виходячи з поданих податкових декларацій, всі доходи задекларовані, всі партнери та юристи оформлені згідно з правилами трудового законодавства, всі угоди прозорі тощо. Проте в реальному житті ринок юридичних послуг, як і будь-який інший в нашій державі, більш складний і різноманітний. І є безліч впливових гравців, як загальнонаціональних, так і регіональних, які зовсім не горять бажанням афішувати свої трудові подвиги. Наприклад, ви щось чули про фірму «Геннадій Корбан і партнери»? Скажу більше: така фірма навіть ніде не зареєстрована, а між тим існує й успішно працює. Згадане «товариство» не лише наводить шурхіт серед конкурентів по всій країні, але й дасть фору багатьом лідерам Топ-50 разом узятим. Вони в порівнянні з ним просто діти! Нещодавня публікація телефонної розмови людини з голосом, схожим на Сергія Пашинського, з іншою людиною з голосом, схожим на Геннадія Корбана, — найкраща тому ілюстрація.

Один зі співрозмовників клопотав про звільнення людини з місць утримання під вартою (певне, з міркувань гуманізму). Він вирішив не звертатися ані до переможців національного рейтингу, ані до лідерів регіонального дніпропетровського списку — він звернувся до тих, хто реально «вирішує питання». І питання, напевно, було вирішено швидко й ефективно.

Оскільки вже був згаданий Дніпропетровський регіон, напрошується ще одне зауваження: цей список юридичних фірм не відбиває рівень впливовості в регіоні. А найбільшими активами області опікуються зовсім інші «авторитетні» громадянами та їхні юристи, багато з яких, як казали за старих часів, не мають потреби в рекламі.

Не варто дивуватися тому, що в наш перевернутий час багато юридичних питань вирішують колишні й нинішні чиновники, судді, прокурори та працівники правоохоронних органів, часом колишні кримінальники. В цьому немає нічого дивного: світ тісний, хтось із кимось разом працював, служив, сидів або допомагав красти. Немає нічого незвичайного в тому, що ці люди вхожі в потрібні кабінети й набагато ефективніше вирішують питання. Саме до них ви звертатиметеся по реальну допомогу, адже вам потрібен не процес, а результат!

Окрім іншого, не можна випустити з уваги ще кілька специфічних учасників ринку прикладних юридичних послуг — це всілякі громадські організації, волонтери, спільноти реальних і уявних учасників АТО і просто бандити.

Коли ми стикаємося з проявом корпоративних конфліктів, лобіюванням інтересів великих компаній, то, в силу нашої специфічної правової культури, нечасто зустрінеш приклад цивілізованого вирішення спору із залученням видатних адвокатів у кабінетній тиші.

Якщо йде суперечка про забудову, передачу корпоративних прав на велике підприємство, земельний конфлікт тощо — ми не можемо просто вирішувати його через переговори або в суді. Обов'язково в конфлікт втрутяться організовані кимось групи, скажімо так, фізичного впливу. Одні, наприклад, зноситимуть чужі гаражі й бокси, щоб вивільнити майданчик забудовнику, а інші, навпаки, — трощитимуть паркан навколо будівництва, ламатимуть будівельну техніку та ін. За окрему плату — бійка.

Всі ці дії мають очевидні ознаки специфічних послуг в юридичній сфері, бо спрямовані на полегшення (або ускладнення) реалізації права законними методами. На цьому ринку також діють свої лідери, а грошовий обіг від наданих послуг цілком дає їм право претендувати на участь у рейтингах, проте, зі зрозумілих причин, такі фахівці своєї справи теж реклами не потребують.

Окремим рядком слід згадати деякі громадські організації.

На сьогодні склалася така практика, що багато хто з них майже відкрито бере участь у корпоративних спорах в інтересах своїх клієнтів, лобіює інтереси великих фірм, а також надає правову допомогу окремим громадянам.

Річ у тім, що в Конституції від самого спочатку була закладена дилема. З одного боку, відповідно до ст. 59, «кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав».

Однак згідно з ч. 4 ст. 131-2, «виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення».

З іншого боку, ніхто не скасовував ч. 1 ст. 36 Конституції, згідно з якою «громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод…»

Таким чином, громадські правозахисні організації мають повне конституційне, хоча й не узаконене, право на надання правової допомоги. Тому багато громадських організацій давно вдерлися на поле діяльності традиційних юридичних фірм.

Наприклад, широкої популярності набула громадська організація «Центр протидії корупції». Ця спільнота громадян, якщо вірити пресі, не лише активно впливає на процеси, що відбуваються в НАБУ, чинить прямий тиск на ГПУ, а й бере участь у різноманітній доходній діяльності, більш властивій юридичним об'єднанням. Причому суми, які фігурують у заявах критиків ЦПК, цілком дають право претендувати на призові місця в рейтингу Топ-50.

Іншим прикладом можна назвати Всеукраїнську громадську організацію «Комітет по боротьбі з корупцією в органах державної влади, правоохоронних органах, прокуратурі та судах», яка є класичною мережевою франшизою з надання правових послуг приватним особам та підприємствам.

Перераховані приклади зайвий раз підкреслюють той факт, що рейтинг Топ-50, за всієї поваги до його організаторів, не в повній мірі відбиває ситуацію на ринку юридичних послуг. В силу того, що значна частка (не менш як 50%) нашої економіки перебуває в тіні, всі ті ж самі недоліки та явища притаманні юридичній спільноті. Що, звичайно ж, анітрохи не применшує значення рейтингів, насамперед в очах юристів, які беруть у них участь.

Якщо ж ми дивимося очима потенційного клієнта, який найбільш імовірно звернеться по допомогу до 98% інших суб'єктів ринку, то його б цікавив зовсім інший рейтинг — складений з урахуванням не лише «білих» юрфірм, але й «сірих» сегментів ринку та несистемних гравців в особі авторитетних приватних осіб і громадських організацій.

Повертаючись до методології підрахунку балів у подібних рейтингах, з погляду потенційного клієнта, звернемо увагу на таке. Беручи за критерій обсяг сукупних доходів і як похідний параметр — дохід на одного юриста фірми, ми часто лукавимо, забуваючи про якість формування доходу. Бухгалтерський дохід — величина фіскальна, знеособлена. У якогось адвокатського об'єднання дохід складається із сукупності чистих гонорарів за конкретними судовими справами. У когось дохід може бути сформований «прогоном» клієнтських грошей, де юрфірма виступає лише ланкою в ланцюжку фінансових операцій клієнта. В такому разі можна «накачати» будь-який номінальний дохід рівно так само, як м'язи накачують стероїдами. Подібна поведінка має всі ознаки неспортивної.

Тому багато хто з експертів рекомендує перейти від сукупного доходу до сум сплачених податків із цих доходів — як до більш чесного критерію.

Але насправді потенційних клієнтів цікавила б не безлика бухгалтерія, а зовсім інші параметри. На жаль, перше питання, яке варто було б поставити в чесному, орієнтованому на клієнта рейтингу, звучить так: з ким ви вмієте вирішувати питання? Певне, це головний критерій, який цікавить замовника. Якщо ви ні з ким не вирішуєте питання, то всі ваші дипломи та фінансові показники в умовах українського ринку послуг — до лампочки.

Друге питання, додаткове до першого: родичі (друзі, партнери тощо) яких відомих впливових фігур з-поміж суддів, прокурорів та інших «відповідальних товаришів» працюють на вашій юридичній фірмі? Якщо ви не маєте впливового кума, брата, свата, тестя і т. д. — до вас навряд чи прийде великий клієнт. Так влаштовано наше суспільство, що для успіху юридичної фірми наявність впливового тестя значить більше, ніж десять дипломів призера юридичних рейтингів. У рідкісних випадках лідери українського ринку зобов'язані своїм успіхом таланту й праці. Досить трохи вивчити родовід керуючих партнерів, і виявиться, що без протекції не обійшлося.

«Тьмы низких истин мне дороже нас возвышающий обман…», — писав класик. Жоден клієнт ніколи не поведеться на вашу чесну розповідь про те, як ви з кодексом у руках, цитуючи норми закону, переконуватимете заангажованого суддю. Але всі охоче повірять вам, якщо ваш близький родич займає відповідальний пост у касаційній інстанції. На жаль, такі сьогоднішні реалії.

Третій, не менш важливий критерій — воля до перемоги. Нерідко юристи великих фірм виходять із простого міркування: навіщо я буду «лаятися» з усіма через одного клієнта, якщо ще натовп клієнтів стукає в двері, і якщо не з одним, то з іншим я зароблю свій гонорар. Мало хто з юристів здатний боротися за клієнта, за його долю, а часом і життя, до кінця, незважаючи ні на що й ні на кого, боротися з системою і більш впливовими гравцями. Більшість просто сходить з дистанції, сором'язливо опускаючи очі.

З роками багато хто стає конформістом, звикає з тезою про те, що всіх не переможеш, кожному не допоможеш. З погляду статистики — це правда. Але з погляду клієнта — це зрада. Яким би не був клієнт, та якщо ви потиснули руки й почали працювати з ним, ви відповідальні за нього. І для клієнта дуже важливо знати, що ви боротиметеся до кінця, що б там не було.

Розмірковуючи з погляду потенційного клієнта, було б непогано скласти новий, узагальнений рейтинг. Причому не тільки провідних юрфірм, а ширше — лідерів «вирішення питань» всіх мастей на ринку юридичних послуг. Гадаю, багато клієнтів дорого дали б за те, щоб побачити чесні результати такого нестандартного дослідження.