Місіонери vs засідателі: чи виживе українська медицина?

Реформи в нездоровому українському організмі, що так і не увійшов у корупційну ремісію, приживаються з ускладненнями. Як би не старалися експати (хто з палким азартом, хто без), які намагаються поділитися досвідом реформ своєї країни з Україною, без щирого бажання пацієнта вижити й дотримування всіх розпоряджень лікаря одужати йому навряд чи вдасться.

Україна не Грузія. Це швидко усвідомив, наприклад, варяг із Сакартвело Олександр Квіташвілі на посаді міністра охорони здоров'я. Зіткнувшись з українською реальністю, його оптимізм у питанні реформування нашої медицини доволі швидко згас і змінився ностальгією: мовляв, «у Грузії від ідеї до вирішення питання минала лише доба».

Зрештою Квіташвілі досить швидко здався, втомившись боротися з вітряними млинами. До того ж замість обіцяної підтримки грузин отримав не лише протидію по всіх фронтах, а й, м'яко кажучи, жарти та тролінг. Коментуючи призначення на посаду в. о. голови МОЗ Уляни Супрун, експат із Грузії зауважив, що, можливо, на відміну від нього, їй дадуть можливість зібрати хорошу команду, а на комітет знайдеться якась управа: «Я перестав ходити на засідання комітету, де з мене сміялися, не давали слова й обговорювали футбол замість законів».

Засідання Комітету ВР з питань охорони здоров'я за деякий час після призначення практично припинила відвідувати і Супрун. Анонсована главою МОЗ злагоджена робота з профільним комітетом не склалася. Чому? Гадаю, ви легко знайдете відповідь на це запитання, якщо відвідаєте одне із засідань або подивитеся трансляцію. Після цього у вас, скоріш за все, не залишиться навіть найменшої віри в можливість реальних змін на краще в нашій країні. Тут практично немає конструктиву, а будь-яка більш-менш адекватна думка скочується до критики табору опонентів. Навряд чи для когось також є таємницею, хто тут із ким дружить, як розділені сфери впливу. Чужих сюди намагаються не пускати.

Не дивно, що замість спільної плідної роботи на нову команду МОЗ на засіданнях комітету чекала така ж доля, що й Квіташвілі. Їх усіх, наче цуценят, що провинилися, тикали носом у величезний оберемок проблем, які потрібно вирішити. Причому в доволі грубій формі. Потім один із «комітетників» довго й наполегливо вимагав від Супрун надати диплом про освіту, щоб «переконатися в її компетентності» (хоча диплом був у публічному доступі).

А от наскільки компетентний той, хто перевіряє компетентність? Депутатське звернення до уряду з проханням підтримати молоду вчену — біофізика Ольгу Броварець, яка, як ідеться у листі-зверненні, «вирахувала закономірність, з якою ДНК з мутацією вбудовується в пари хромосом людини, внаслідок чого виникають небезпечні та смертельні хвороби», а також до НАНУ підготувати й подати документи науковця як кандидата на здобуття Нобелівської премії в 2017 році у сфері наукових досліджень, змушують засумніватися в цьому. Напевно, для популістів навіть процедура присудження Нобелівської премії не указ, уряд може подати її кандидатуру хіба що на премію миру.

В. о. міністра охорони здоров'я на засіданнях профільного комітету зазвичай відсутня. За відомство доводиться віддуватися заступнику Роману Ілику. Зазвичай він звітує про роботу МОЗ із папірця, на багато запитань відповісти не може, проте обіцяє уточнити. Тому в грудні минулого року профільний комітет звернувся до Володимира Гройсмана, щоб прем'єр-міністр вплинув на «прогульницю», яка ігнорує такі важливі наради.

Минулого тижня відбулося чергове засідання профільного парламентського комітету, на порядку денному якого стояло чимало питань. Левова частка часу була присвячена обговоренню результатів закупівель лікарських препаратів за допомогою міжнародних організацій (ця тема після недовгого забуття зараз знову набула актуальності) за гроші держбюджету 2015 року та стан закупівель на 2016 і 2017 роки.

Секретаріат комітету провів аналіз закупівель лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення міжнародними організаціями (за 2015 рік) і, за словами голови комітету Ольги Богомолець, отримав такі результати:

У порівнянні із референтними цінами за препарат «Куван» переплачено 500 тис. грн, за «Орфадин» — 126 тис. грн, за «Октагам» — 18,8 млн грн... Також є порушення і щодо термінів придатності поставленої продукції: в деяких випадках вони становили менше місяця.

Цей аналіз не претендує на повну вичерпність та на роль останньої інстанції. Наше завдання — виявити, чому цей закон став частиною корупційної системи та чому стали можливими такі порушення. Я як один із авторів законопроекту про міжнародні закупівлі несу відповідальність за те, щоб він виконав свою функцію, щоб закупівлі проводилися чесно та без зловживань.

Але комітет не може виконати контролюючу функцію, оскільки МОЗ відмовило у наданні копії договорів із міжнародними організаціями у 2015–2016 роках. Тому не можна гарантувати, що подібні випадки не повторяться.

Присутня цього разу на засіданні Уляна Супрун парирувала, що не ознайомлена з результатами аналізу, однак озвучені цифри не відповідають дійсності:

Не знаю, звідки секретаріат взяв цю інформацію. Дивіться на документи, опубліковані на офіційній сторінці МОЗ. Враховуйте зміну курсу валюти, проаналізуйте закупівлі не поодиноких препаратів, а в цілому. Кошти якраз були зекономлені, і ми закупили більше, ніж у 2014 році.

Минулого року ми зекономили 118 млн грн, за які докупили необхідні ліки. 40% переможців тендерів 2015 року — це нові виробники, які до цього часу не мали доступу до участі в закупівлях... Передоплата за ліки 2016 року нині знаходиться на рахунках міжнародних організацій (843 млн грн — ЮНІСЕФ, 1,066 млрд грн — Crown Agents, 2,034 млрд грн — ПРООН), але якщо на ці кошти нараховуватимуться відсотки, то вони будуть накопичуватися на нашу користь і можуть бути спрямовані на закупівлю додаткових ліків.

То чи вдалося міжнародним організаціям (як передбачалося) поламати корупційні схеми й купити більше ліків для українських пацієнтів? Або гроші тепер осідають у закордонних кишенях? Як бачимо, думки МОЗ і комітету не збігаються.

Супрун відмовилася демонструвати копії договорів МОЗ із міжнародними організаціями, пояснивши це тим, що відповідно до закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів і медичних виробів шляхом здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, що здійснюють закупівлі», закупівлі відбуваються відповідно до внутрішніх правил та процедур таких організацій, тому вони мають право не показувати договори — це їхня комерційна таємниця. Отже, МОЗ заборонено їх демонструвати.

Після тривалих суперечок, під час яких звучали радикальні пропозиції скасувати закупівлю ліків через міжнародні організації, а також внести зміни до закону про закупівлі, провести закрите засідання профільного комітету за участю міжнародників, більшістю голосів було ухвалено рішення звернутися до правоохоронних органів із заявою про перешкоджання депутатській діяльності.

Заступник голови комітету Олег Мусій повідомив, що на підставі аналітичної довідки про закупівлі він уже звернувся до Генпрокуратури, НАБУ та СБУ із заявою про скоєння злочину посадовими особами МОЗ із проханням розслідувати цю інформацію.

Допоки МОЗ і профільному комітету так і не вдалося знайти спільну мову, плідної цю роботу не назвеш. Чи можна за такого протистояння очікувати на реальні реформи? Питання риторичне. Експерти закидають мозівській команді те, що вона не враховує напрацьований досвід пілотних проектів медичної реформи (а це убезпечило б від набивання шишок від тих саме граблів), відторгає конструктивну критику. Напівжартома-напівсерйозно зазначають, що скидається на те, ніби Супрун думає, що приїхала в африканську країну в ролі місіонера, але ж в Україні також є свої досягнення й напрацювання. Чимало експертів сходяться на думці, що реформа, запропонована Міністерством охорони здоров'я, є хаотичною, несистемною, непродуманою. І попри те, що суспільство зачекалося на зміни, нелогічність і непослідовність зустрічають природну протидію, що зрештою, скоріш за все, призведе до чергового провалу медичної реформи.

Наостанок пропонуємо читачам маленький уривок із засідання Комітету ВР з питань охорони здоров'я, про яке йшлося в цій статті (від 8 лютого). Напевно, це непогано виглядало би в театрі. Однак від злагодженої й плідної роботи цих людей багато в чому залежать якісні зміни в нашій медицині, швидкість реформування, а від довгоочікуваних законів — і чиєсь життя. А ще всім засідателям наполегливо рекомендую читати коментарі під трансляцією.

— МОЗ каже, що всі, хто проти міжнародних закупівель, — це корупціонери. Насправді це не відповідає дійсності. Ми за те, щоб незалежно від того, хто проводить закупівлі, все було чесно. Міжнародні організації теж не святі. Наразі вони фінансують через громадські організації кампанію про те, що проти міжнародних закупівель виступають корупціонери...

— Якщо не бити по руках, не саджати цих людей, які обкрадають Україну...

— Ну немає ліків, не-ма-є! Я б вам порадив змінити зовнішність і піти в стаціонари, подивитися, що там є.

Лемент, в якому нічого не розібрати (в подальшому назвемо його «рекламною паузою»).

Проривається втомлений голос:

— Ми — законодавчий орган. Ну, колеги, ми вже дві години, ми ніколи не доходимо до...

— Будь-ласка, не відволікайте. Голосуйте!

— Я півгодини тримаю підняту руку, ви це бачите як голова комітету?

— Бачу.

— А чому ви мені не даєте слова?

— Бо ви просили, щоб ми рухалися скоріше. (радісний хоровий сміх, який триває досить довгенько)

— Надаю вам слово!

— Та я вже не хочу!

Рекламна пауза.

— Дяка пану Мусію, який зробив для медицини дуже багато. Зробив закупівлі, які ми сьогодні розбираємо. Дякуємо пану Мусію, який зробив для медицини стільки, що ми не можемо до ладу дійти. Це теж ваша відповідальність, до речі.

— Бог вас помирить! (сміх)

— Ми повинні займатися порядком денним. Комітет не працює, а займається...

— Вгамуйте емоції! Давайте працювати!

— Зараз я людина з вулиці, у мене до вас питання: де я можу знайти інформацію про сімейних лікарів, серед яких можна обирати? Скажіть мені адресу.

— Ви йдіть за адресою, а я прослідкую, чи йдуть за вами гроші у поліклініку. (дружній сміх)

Завіса