Про «доступні ліки», звичку ходити до лікарів і «спокушання» аптек

Кожен другий українець відмовляється від лікування або відкладає його через брак грошей — такий невтішний висновок був зроблений в ході дослідження «(Без)коштовна медицина», проведеного у 2017 році БФ «Пацієнти України».  Цю сумну статистику можна пояснити відсутністю як доступу до терапії, так і культури профілактики захворювань в нашій країні. Не дивно, що тривалість життя чоловіків в Україні в середньому становить 65 років, жінок — 75, що приблизно на десять років менше, ніж у країнах ЄС.

Програма «Доступні ліки», про яку «Ракурс» неодноразово писав, може стати першим кроком до вирішення цієї проблеми. Нагадаємо, що з 1 квітня у наших співгромадян з'явилася можливість отримати повну або часткову компенсацію вартості лікарських препаратів (так звана реімбурсація) для лікування серцево-судинних захворювань, бронхіальної астми та діабету другого типу. Ці категорії захворювань були обрані з тієї причини, що в першу чергу впливають на основні показники здоров'я населення і ефективно лікуються на амбулаторному етапі.

Отже, безкоштовні або з невеликою доплатою препарати вам видадуть в аптеці-учасниці програми «Доступні ліки» (про що свідчить спеціальна позначка) в обмін на спеціальний рецепт, отримати який можна у свого сімейного лікаря або терапевта. Це в ідеалі. Однак програма ще сира, потребує доопрацювання, тому ви маєте чимало шансів піти з аптеки з порожніми руками: ваших ліків просто може не бути. Виробники й дистриб'ютори прорахувалися з обсягами постачань в аптеки препаратів, які беруть участь в цій програмі, що і спричинило дефіцит деяких ліків.

«Попередній аналіз використання лікарських засобів, які увійшли до переліку програми, свідчить, що не всі препарати широко використовуються. Та є й інші приклади, коли реалізація деяких торгових назв зросла в сотні разів в порівнянні з попередніми періодами. Отже, виробники й дистриб'ютори не розрахували в повній мірі обсяги постачань таких препаратів в аптеки, що в свою чергу спричинило їх дефіцит», — констатує директор Аптечної професійної асоціації України (АПАУ) Володимир Руденко.

Частими причинами відмови у видачі «доступних ліків» також стали помилки в рецептах або рецептурні бланки старої форми.

Гарна цукерка в поганій обгортці

Участь аптечних мереж у програмі реімбурсації лікарських препаратів у нашій країні — справа добровільна. Як пожартував один з експертів, «аптекам не можна наказати, як за радянських часів, тому їх потрібно спокушати». Аптекам має стати вигідно брати участь в урядовій програмі. Наприклад, свого часу в Іспанії тільки мала частина аптек приєдналася до програми реімбурсації, інші завмерли в очікуванні. Однак шість місяців по тому, коли система була відпрацьована і налагодилися потоки грошей, всі аптеки країни включилися в цю програму.

В Україні наразі до програми реімбурсації приєдналися 5986 аптек, тобто приблизно 30% (згідно зі статистикою Держлікслужби, на 1 травня 2017 року в Україні працює 18 224 аптеки). Більшість експертів називають це хорошим результатом за неповні три місяці. Лідерами-учасниками програми є Вінницька, Львівська, Дніпропетровська, Івано-Франківська та Харківська області, аутсайдери — Чернівецька, Миколаївська, Луганська.

В аптеках кажуть, що у них є бажання брати участь у програмі «Доступні ліки», проте низка об'єктивних причин не дозволяє зважиться на цей крок. Найбільше аптекарів турбують своєчасність повернення коштів, впровадження електронного рецепта, організаційні питання щодо укладення договорів з розпорядниками бюджетних коштів.

У професійній аптечній асоціації зауважують, що за умови своєчасних розрахунків з аптеками та постійної наявності всього асортименту препаратів програма «Доступні ліки» стане привабливою для аптечних установ. На жаль, на сьогодні, за інформацією, що надходить з різних областей від членів АПАУ, які беруть участь у цій програмі, розпорядники бюджетних коштів мають заборгованість перед 70% аптек. Більш того, перед 15% аптек залишається заборгованість за участь у програмі реімбурсації ліків проти гіпертонії, реалізація якої проходила ще в 2012–2014 роках.

Фармацевти також дуже чекають на електронний рецепт. Адже сьогодні обслуговування одного паперового рецепта за програмою «Доступні ліки» забирає від п'яти хвилин і більше. Перехід до електронної версії міг би значно прискорити цей процес, а пацієнти отримали б можливість отримувати ліки, як у багатьох європейських державах, в будь-якій аптеці країни.

Попри те, що список препаратів, які увійшли до програми реімбурсації, викликав чимало зауважень у медичної спільноти, а також розчарування у деяких пацієнтів, що не знайшли в списку своїх звичних ліків, не можна не відзначити позитивний підсумок перших місяців роботи «доступних ліків»: з початком реімбурсації кількість візитів до лікарів первинної ланки подвоїлася. Як зазначають медики, це не просто роздача безкоштовних ліків, це інструмент для лікаря, який зможе реально лікувати пацієнта, покращувати якість і тривалість його життя.

Головне — не зупинятися

Безумовно, реімбурсація (за умови успішної реалізації) — це благо для всіх. Насамперед — для пацієнтів. Загалом — для всієї системи охорони здоров'я, адже передбачає поліпшення забезпечення медикаментами. Для фармацевтичної індустрії — за умови зрозумілих правил гри.

Міжнародні експерти радять не знижувати темп і розширювати програми реімбурсації завдяки як препаратам, так і переліку захворювань, щоб лікування стало доступним для більш широкого кола наших співгромадян.

Днями в МОЗ зробили доволі багатонадійну заяву, що міністерство планує розширити реімбурсацію до Національного переліку основних лікарських засобів. За словами заступника міністра охорони здоров'я Павла Ковтонюка, на наступні три роки в бюджеті закладено по 1 млрд грн щорічно на реалізацію цієї програми: «Це значна сума, і ми сподіваємося, що вже у 2018 році розширимо список ліків».

Сьогодні реімбурсація йде за переліком лікарських засобів за 21 міжнародною непатентованою назвою (МНН), на що державою до кінця року виділено 500 млн грн. Новий Національний перелік лікарських засобів включає понад 300 МНН. Навряд чи запланованої «значної» суми вистачить, адже вже сьогодні виділених 500 млн грн замало.

Безумовно, програма «Доступні ліки» ще далека від досконалості. За словами заступника міністра охорони здоров'я Романа Ілика, за умови впровадження реєстрів вона вийде на якісно новий рівень: «Вона не є досконалою, є такою, яку можна зробити в умовах відсутності e-health. Я сподіваюся, що ви всі з розумінням до цього ставитеся, оскільки відсутність e-health не дає можливості побачити нам реєстр пацієнтів і як наслідок — виробникам спрогнозувати та спланувати обсяги виробництва відповідних ліків. Ми не бачимо реєстру лікарів і медичних закладів, тому не можемо наразі говорити про електронний рецепт». Як відомо, зараз МОЗ працює над впровадженням е-healt. 

Програма «Доступні ліки» розрахована не на один рік. Проміжні результати будуть вивчати, аналізувати, вносити пропозиції й корективи. Експерти одностайні, що головний ризик провалу «доступних ліків» — як, втім, і решти реформаторських нововведень — це багато обіцяти, але мало зробити.