Субсидії на ЖКГ і непомічені мільярди

Чиновники у своїй роботі змушені оперувати цифрами, а сучасний стан суспільства призвів до того, що потрібно ці цифри озвучувати. Прем'єр-міністр Володимир Гройсман навесні цього року казав: «За нашими підрахунками, близько 1,5 млн українських сімей, які змогли забезпечити економію газу й електроенергії для вироблення тепла, отримають в найближчі місяці до 700 грн компенсації готівкою, які вони заощадили за опалювальний сезон». Йому вторив у своєму твітері віце-прем'єр Павло Розенко: «Зроблено перший крок до монетизації субсидій. Люди, що зекономили газ та електроенергію, до 1 вересня отримають до 700 грн «живих коштів».

Настав листопад, і віце-прем'єр написав, що «з завтрашнього дня починаємо виплату монетизованих субсидій сім'ям, які мали економію. До 15 листопада всі 1,7 млн сімей отримають ці кошти». Стосується це тільки тих, хто минулого сезону витратив газу менше. «За цими коштами звернулися понад 1,7 млн українців. За невикористані кошти на субсидії буде виплачено 1,1 млрд грн», — повідомив директор департаменту державної соціальної допомоги Мінсоцполітики Віталій Музиченко.

Чиновники хоч і з запізненням на кілька місяців, але планують виконати свої обіцянки.

Але перейдімо до інших, більш значних цифр. Гройсман на засіданні уряду 18 жовтня назвав більш загальні й більш жорсткі речі: «Уже перепризначено 6,53 млн субсидій для домогосподарств на оплату житлово-комунальних послуг в наступному опалювальному сезоні. Це адресна підтримка і допомога для тих, кому вона необхідна», — сказав прем'єр.

Якщо врахувати, що одне домогосподарство складається з 3-4 осіб, то 6,5 млн домогосподарств — це близько половини населення країни.

Після Революції гідності почалося зростання субсидій для домогосподарств — одночасно зі збільшенням цін на всі комунальні послуги. У 2014 році субсидії отримали 1,2 млн сімей, у 2015-му — 5,4 млн, у 2016-му — 7,5 млн сімей. Виходить, що на цей рік прем'єром заявлено падіння попиту домогосподарств на державні субсидії.

Падіння інтересу у людини до дармових грошей виглядає сумнівно, значить, чиновниками проводиться робота щодо скорочення кількості людей, які звертаються по допомогу до держави, що є вельми справедливим. Зменшення кількості субсидіантів цілком можна назвати одним із завдань уряду. Багато домогосподарств за чинними правилами мають право на оформлення субсидії, проте не використовують його з огляду на мізерність цієї допомоги й паперову тяганину. Зростання доходів, пов'язаних з підвищенням мінімальної зарплати, і розрахунок субсидій на підставі даних за півріччя, а не за рік, як було раніше, теж скорочує кількість виділених державою коштів. Без субсидій залишаться офіційно безробітні люди: уряд стимулює їх мати хоча б мізерну, але «білу» зарплату.

Сума виплат субсидій за чотири роки зросла більш як утричі — з 18 млрд грн 2014-го до 60 млрд грн нинішнього року. Заплановані гроші давно витрачені. Субсидії уряд збирається виплачувати в борг, який перейде на 2018 рік. Як цей борг відіб'ють у бюджеті на наступний рік, де заплановано тільки 55 млрд грн на субсидії, звичайній людині зрозуміти непросто.

«Фактично в бюджетний рік — на 1 січня 2017 — ми увійшли з заборгованістю 24 млрд грн. При бюджетному фінансуванні на 2017 рік в розмірі 47 млрд грн ми розуміли, що половина цих призначень — це непогашена заборгованість минулого року. З огляду на це було передбачено збільшення фінансування на 14 млрд грн, за результатом ми отримали 61 млрд», — заявив під час круглого столу, присвяченого опалювальному сезону 2017–2018 років, Віталій Музиченко. З якою заборгованістю ми увійдемо в наступний рік, нам ще доведеться дізнатися.

Ухвалення річного бюджету, а потім внесення в середині року до нього коригувань, як це було нинішнього року, — звичайна українська практика. Непомічені мільярди, які щорічно валяються, немов граблі під ногами, стомлюють і насторожують. Водночас ми поки що зовсім не згадуємо величезних заборгованостей держави перед постачальниками послуг ЖКГ, а вона за останні три роки зросла в 70 разів і наблизилася до 40 млрд грн.