Наука виживати: як МОЗ залишив вчених без зарплат

Держбюджет-2018 можна було б назвати оптимістичним для української науки, адже нинішнього року фінансування цієї галузі збільшилося майже на 30% (6,1 млрд грн) у порівнянні з непристойно низькими цифрами 2017 року (4,7 млрд грн).

Вітчизняна наука багато років була «падчеркою» й отримувала бюджетні гроші за залишковим принципом. Так, у 2015-му видатки держбюджету на наукові дослідження не перевищували 0,25% ВВП, у 2016 році скоротилися до 0,2% ВВП. У бюджеті-2017 фінансування наукових розробок урізали й зовсім до рекордного рівня — 0,16% ВВП. Для порівняння (за даними, зібраними Світовим банком): найбільше витрачають на наукові дослідження і розробки в Південній Кореї та Ізраїлі (понад 4% ВВП), Швеція виділяє 3,2%, США — 2,7%, Китай — 2% ВВП, а ось не шанують науку в Індії (0,8% ВВП) і Колумбії (0,2%).

Оптимізм українського уряду, який обіцяє нинішнього року підтримку науки та інновацій, навряд чи наразі поділяє більшість учених. Важко залишатися оптимістом, якщо роками пізнаєш науку виживати. Держава регулярно недофінансовує цю галузь, а ось «недо» у кожної науково-дослідної установи різний. Як розподіляють крихти, за яким принципом — таємниця, покрита мороком.

Ще гірша ситуація сьогодні в наукових установах, що перебувають у сфері управління МОЗ: там співробітники вже два місяці залишаються зовсім без зарплат. З кожним роком держава садить їх на дедалі жорсткішу фінансову дієту. За останні кілька років зарплати вчених у цих інститутах не підвищувалися, а знижувалися, оскільки не виділялися кошти на надбавки за ступінь, звання, науковий стаж... Зрештою в декого зарплати зрівнялися з прожитковим мінімумом — спробуй виживи. Тепер директор інституту отримує смішні (якщо б не було так сумно) на теперішній час 6000 грн, в той час як кілька років тому його зарплата становила 8000 грн.

Як сталося, що при збільшенні фінансування ті, хто має писати нову сторінку розвитку української науки й технологій, здійснювати наукові прориви, залишилися без зарплат? І чи винна в цьому горезвісна нестача коштів?

Невеличка передмова. В Україні щорічно проводиться конкурсний відбір для визначення переліку нових наукових досліджень і розробок, які фінансуватимуться в новому році за кошт державного бюджету в рамках бюджетної програми «Дослідження, наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням, підготовка та підвищення кваліфікації наукових кадрів у сфері охорони здоров’я, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури та об’єктів, що становлять національне надбання».

Зазвичай цей конкурс оголошується в листопаді. Створюється конкурсна комісія, яка розглядає наукові роботи й ухвалює остаточне рішення: актуальні для держави дослідження виграють і отримують фінансування з держбюджету, інші конкурс не проходять. Найчастіше до кінця року всі учасники знають про вердикт комісії, а з нового року йде фінансування наукових проектів.

Цього року етапи конкурсу зсунулися: МОЗ видало наказ №1702 «Про планування наукової тематики на 2018 рік» лише 22 грудня 2017 року. Згідно з законодавством, конкурс тривав протягом місяця, і засідання конкурсної комісії відбулося 26 січня. Потім в середині лютого були оголошені переможці. А ось ті, хто не пройшов конкурс, так і не дізналися, за якими критеріями розглядалися наукові роботи та які причини відмови. Зрештою фінансування затвердили наприкінці лютого. І весь цей час (тобто два місяці) люди залишаються без зарплат.

Напевно, як завжди, немає грошей? Однак держбюджет-2018 було ухвалено ще минулого року. Джерела, яким немає приводу не довіряти, стверджують, що з коштами проблем немає: фінансування за статтею наукових робіт передбачено ще в січні (67 млн грн). Однак, на порушення фінансового законодавства, МОЗ їх не розподіляє. Напевно, в Міністерстві охорони здоров'я захопилися чимось більш важливим, ніж підписання необхідних документів.

Чи зможе наша країна за такого стану справ у найближчому майбутньому стати державою, орієнтованою на науку й передові технології? У 2017 році уряд ухвалив рішення про створення Нацради з питань розвитку науки й технологій. Напевно, це повинно вселяти якийсь оптимізм. Поки ж у рейтингу топ-50 найбільш інноваційних країн світу на 2018 рік (за версією Bloomberg) Україна опустилася який рік поспіль, цього разу на чотири сходинки. Вчені, як і медики, залишають країну. Зазвичай їдуть найкращі та найталановитіші. Добре, якщо українські світлі голови працюють за кордоном за фахом. В такому разі світова наука і людство нічого не втратять. Втратить Україна.