Цьому дам, а цьому не дам: як поділять дофінансування Академії меднаук

Грошей нема, та ви тримайтесь!

Перед Національною академією медичних наук (НАМН) цього року, як у найкращих шоу на виживання, стоїть практично непосильне завдання: залишитися на плаву за значного зменшення фінансування. Урізання бюджету — удар не лише по наукових підрозділах, а й по клініках академічних інститутів, де тисячі хворих отримують високоспеціалізовану медичну допомогу найвищого — третього — рівня.

Наприклад, Національному інституту серцево-судинної хірургії ім. М. Амосова, який часто називають колискою української кардіохірургії, для повноцінного функціонування потрібно щонайменше 79 тис. 712 грн (на перший квартал цього року), але виділили лише 6 тис. 828 грн, тобто трохи більш як 8%. Для забезпечення проведення екстрених операцій необхідними медичними матеріалами потрібно 55 тис. 750 грн на квартал, однак на це держава виділила... 0 грн. Не були заплановані цього року кошти й на харчування пацієнтів, більша частина з яких не місцеві, відповідно, ця проблема для них стоїть гостро.

Треба відзначити, що ситуація з бюджетним фінансуванням Інституту Амосова погіршується з кожним роком. Попри це, тут щорічно проводять тисячі операцій, левову частку становлять пацієнти, які потребують екстреної та невідкладної кардіохірургічної допомоги, а також діти, учасники АТО, внутрішні переселенці. Крім того, фахівці інституту проводять низку унікальних операцій, які більше не в змозі виконати в жодному кардіохірургічному центрі нашої країни. Однак сьогодні оперативні втручання тримаються на голому ентузіазмі команди фахівців із застосуванням мізерного державного ресурсу і залученням коштів благодійних організацій та волонтерів.

Цього року Інститут Амосова опинився на межі закриття. Довелося припиняти планову госпіталізацію пацієнтів, відправляти медичних працівників у відпустку за свій кошт, переводити на півставки, і дедалі частіше стало чути розмови про скорочення штату, якщо проблеми з фінансуванням триватимуть. Але ж це високоспеціалізовані фахівці, на підготовку яких потрібно багато років.

На початку 2017 року було зареєстровано законопроект про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (щодо фінансового забезпечення Державної установи «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. Амосова» НАМН України та Державної установи «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова» НАМН України).

Цей проект закону про виділення додаткового фінансування для двох інститутів викликав чимало дискусій і суперечок під час засідання Комітету з питань охорони здоров'я 12 квітня. Адже таким чином Академію меднаук, як поганий учитель клас, поділяють на любимчиків і тих, кого люблять менше. Інститути Шалімова й Амосова називають флагманами вітчизняної медицини, проте чим гірше решта 34? Насилу віриться, що ситуація, наприклад, в Інституті нейрохірургії ім. А. Ромоданова або Інституті педіатрії, акушерства та гінекології разюче відрізняється.

Як пояснюють автори законопроекту, знайти кошти, щоб задовольнити апетити всіх одразу, майже нереально. І додають: можливо, в цих інститутах ситуація найбільш кричуща, адже саме ці медустанови звернулися до Комітету з питань охорони здоров'я задля вирішення невідкладного питання щодо фінансування.

Про сьогоднішній катастрофічний стан справ у Інституті Амосова розповів присутній на засіданні профільного комітету його директор Василь Лазоришинець: «На заробітну плату в інституті виділено 27% від того, що було минулого року. 2% — на медикаменти. Кожен просить безкоштовно прооперувати. Але чим оперувати? Ми на межі зупинки. Гроші, які були виділені на півроку, ми вже витратили. Якщо зупиниться такий інститут, як наш, це — 5 тис. життів на рік. Інститут Шалімова — 8,5 тис. життів на рік».

Президент НАМН України Віталій Цимбалюк, який був присутній на засіданні Комітету з питань охорони здоров'я, так прокоментував законопроект: «Поставили на коліна всю академію. Я розумію, що це два провідних інститути, вони проявили ініціативу, мають, можливо, право на перевагу. Однак я як президент академії не можу виділяти кошти на два інститути, загалом їх 36. Мене люди не зрозуміють».

«Тримайтеся!» — радили президенту Академії меднаук, який ішов із засідання...

Тут їх збирають по шматочках і ставлять на ноги

Не можна не відзначити, що фінансування академічних інститутів на належному рівні стало особливо актуальним із початком АТО. Багатьох наших захисників вдалося врятувати лише завдяки унікальним методикам, впровадженим в академічних клініках, високому професіоналізму лікарів і медсестер.

Якось до Інституту Амосова літаком із зони АТО доставили бійця з осколковим прямим ураженням серця. Мало хто вірив, що він виживе. Але хірургам вдалося зробити диво. Подібних випадків, коли осколок зачепив серце, було вже кілька, всі з благополучним результатом. В Інституті Шалімова рятують бійців із важкими пораненнями черевної порожнини, буквально розірваних осколками. Такі операції тривають довго, адже потрібно витягнути всі осколки, потім живіт буквально латають маленькими шматочками шкіри, взятої з інших частин тіла. У клініці відновної нейрохірургії Інституту Ромоданова виконують хірургічні втручання, які допомагають відновлювати функції спинного мозку. Тут люди, приречені на повну нерухомість через травми або поранення, за деякий час вже починають рухатися з ходунками...

Гірка іронія полягає в тому, що в 2018 році виповнюється 100 років із дня народження видатного вченого, лікаря-хірурга Олександра Шалімова. Цю подію планують відзначати на державному рівні.

З огляду на катастрофічну ситуацію з надання високоспеціалізованої медичної допомоги для наших співгромадян через брак державного фінансування, Комітет з питань охорони здоров'я вирішив рекомендувати парламенту збільшити суму витрат для Національної академії медичних наук України на 1 млрд 160 млн грн від затвердженої держбюджетом.

Чи прислухається парламент до рекомендації дофінансувати Академію меднаук і як розподілять ці кошти — питання. На жаль, в Україні поки так і не навчилися відносити науку до числа базових потреб у житті держави. За винятком науки виживати.