Фальшивотаблетники — готуйтеся, або Як убезпечитися від підробних ліків

Придбання ліків не назвеш приємною покупкою. Це вимушений шопінг, який б'є по нашому гаманцю і, на жаль, іноді не допомагає поправити здоров'я, а завдає організмові ще більшої шкоди. За різними оцінками, кількість підроблених ліків в Україні варіюється між 10% і 40% фармацевтичного ринку.

Уявіть: кожен третій куплений препарат може бути фальсифікатом. Добре якщо попадеться «пустушка», коли у вас просто розболілася голова, — завдяки ефекту плацебо навіть звичайна крейда може творити дива. Однак якщо раніше фальсифікували все підряд, починаючи від аспірину і парацетамолу, то сьогодні «фальшивотаблетники» дедалі більше віддають перевагу дорогим препаратам. Такі підробки не лише істотно шкодять здоров'ю, але й можуть призвести до летального результату.

Фальсифікація ліків — не лише українська проблема, а й загальносвітова. Чорний ринок підроблених медикаментів оцінюється в 90–100 млрд дол. і посідає третє місце у світі за прибутковістю після нелегального продажу зброї та наркотиків. Національні структури безпеки багатьох країн світу давно ведуть активну боротьбу з виробниками та продавцями підроблених ліків. Моніторингом ситуації в Україні опікується Держслужба з лікарських засобів і контролю за наркотиками.

«На жаль, сьогодні українці не можуть бути впевнені, що вживають якісні ліки. Це відбувається тому, що з 2014 року були заборонені перевірки якості лікарських засобів Держлікслужбою, — пояснює Віктор Сердюк, президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів. — До того часу у нас були жорсткі регуляторні механізми. Згідно зі звітами Держлікслужби, в Україні було 1,5% контрафактних ліків, за іншими даними ця цифра сягала 3% (як у європейських країнах). Це немало, адже сотні тисяч людей вживали неякісні лікарські засоби».

За словами Сердюка, нещодавно вийшло розпорядження Кабміну про відновлення перевірок аптек на наявність підроблених ліків. «Відсутність таких перевірок привела до «африканізації» нашого ринку лікарських засобів. Згідно з офіційними даними з міжнародних джерел, в африканських країнах та країнах з низькою регуляторною політикою 30–40% ліків є підробками. Що відбулося за ці роки з українським ринком, ми точно не знаємо», — резюмує експерт.

В Україні немає належного контролю якості лікарських препаратів на вході в країну — він є виключно візуальним. Те ж саме стосується українських лікарських препаратів. Ми довіряємо сертифікату виробника — міжнародного або національного. Напевно, ми маємо вірити і в цілковиту відсутність у деяких представників homo sapiens такої якості, як жага наживи.

Якщо якість медпрепаратів у наших аптеках з перемінним успіхом контролювалася, то ліки, які були закуплені за гроші держбюджету і потрапили до лікарень, такого контролю не удостоювалися. Це стосується, наприклад, лікарських засобів для лікування онкології, гемофілії, це також інсуліни... Про якість цих життєво важливих препаратів можна судити лише за скаргами лікарів і пацієнтів.

Питання якості закуповуваних ліків за державні гроші, як не дивно, стало ще актуальнішим на тлі міжнародних закупівель. Адже чимало лікарських засобів приходять в Україну з чималим запізненням, досі йдуть препарати, вакцини, закуплені за гроші бюджету 2016 року (про що свідчать недавні накази МОЗ про їх розподіл).

Ще одна лазівка для «фальшивотаблетників» — неналежний контроль за знищенням лікарських засобів зі строком придатності, що сплив. Заповзятливі ділки періодично відкривають цехи з перероблення таких препаратів: тут їм дарують друге життя, перепаковуючи таблетки з одних упаковок в інші — з прийнятним строком придатності.

Просто додай води — ще один спосіб фальсифікації

Фальсифікація, про яку нечасто говорять, — підробка дезінфекційних засобів. «За деякими лабораторними показниками, в рідинах, якими дезінфікують хірургічні інструменти, живуть бактерії. Наразі дезінфекційні рідини масово підробляють — їх просто розбавляють водою. На жаль, цю частину контролю якості, наскільки мені відомо, взагалі ніхто ніколи не проводив», — каже Сердюк.

Підробка деззасобів — з розряду інфекційної безпеки. В такому випадку ризик заразитися є колосально високим, це може статися під час операції, відвідування стоматолога та при інших маніпуляціях.

Фальсифікують також медичний спирт. З 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017-го заборонили 41 серію медичних спиртів, з них 38 за фальсифікацію (92%). З огляду на антисанітарні умови виготовлення фальсифікату, замість антисептичного і дезінфекційного засобу ми отримуємо реальну загрозу здоров'ю. Кількість упаковок у заборонених серіях сягає 500 000 флаконів! Нескладно порахувати, скільки фальсифікату осідає в домашніх аптечках українців.

В Україні створено сприятливі умови для підроблення ліків

Українці в більшості своїй не довіряють рідній медицині, не звертаються до лікарів. У нас надають перевагу грі «сам собі лікар», призначаючи рекламовані препарати або «як у сусідки». Неконтрольований шалений попит на лікарські засоби, природно, породжує пропозицію. Чому в Україні так відбувається?

«Перша причина — відсутність комплексної системної стратегії розвитку медичної галузі. На превеликий жаль, всі міністри охорони здоров'я, що без кінця змінюються, тільки декларують, але ще ніхто не довів до кінця жодної із задекларованих стратегій. Друга — гіпердіагностика та гіперлікування. Не секрет, що деякі лікарі за винагороду від фармфірм назначають зайві дослідження, ліки. У відносинах пацієнт-лікар міститься конфлікт інтересів, адже пацієнт ладний віддати гроші, щоб бути здоровим, а лікар готовий все робити, щоб їх заробити. Допоки держава не втрутиться у ці відносини, проблема фальсифікації лікарських засобів не вирішиться. Потрібна третя особа — страховий агент, який буде зацікавлений у тому, щоб пацієнт не хворів, а лікар не призначав зайві препарати. Це контролер за діями пацієнта і лікаря», — вважає Святослав Протас, почесний голова ГО «Інститут громадського здоров'я», екс-заступник голови Державної санітарно-епідеміологічної служби України.

Непродумані рішення МОЗ ще більше погіршили ситуацію з потоком в нашу країну контрафактних ліків. Наприклад, відмова від імунобіологічних препаратів — вакцин і сироваток російського виробництва. В. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун назвала такий крок «персональними санкціями проти РФ». Невідомо, як «санкції» відбилися на країні-агресорі, але на українцях вони позначилися не найкращим чином. МОЗ, відмовившись від життєво важливих препаратів, про заміну не подумало. Ось і довелося нашим громадянам, які потрапили в біду, стрімголов шукати сироватки проти ботулізму, сказу, дифтерії та інших напастей в інтернеті й сусідніх державах. Ця ситуація поставила у складне становище медиків. Щоби врятувати людину, вони змушені брати на себе величезну відповідальність: що саме вводять пацієнту, який перебуває між життям і смертю, як зберігалася сироватка, з упевненістю відповісти не міг ніхто.

Є й гарна новина: наприкінці березня постановою Кабміну аптечні мережі знову було дозволено перевіряти. Українцям залишається чекати на результати, а поки кілька порад.

Як не нарватися на фальшивку і куди звертатися в разі підозри на неякісні лікарські засоби

Експерти радять купувати ліки виключно в українській упаковці й у ліцензованих аптеках, там, де видають не лише товарний чек, а й фіскальний. Це свідчить про те, що аптека працює легально і відповідає за якість своєї продукції.

В разі будь-яких сумнівів покупець має право попросити показати сертифікат якості. У кожній аптеці на всі препарати мають бути сертифікати якості в паперовому або електронному вигляді.

Пам'ятайте: ви берете всі ризики на себе, купуючи ліки в інтернет-аптеці, користуючись кур'єрською доставкою або поштою. Інтернет-торгівля ліками в Україні, як і в більшості країн світу, заборонена.

Хітами підроблення завжди були рекламовані лікарські засоби. Тому якщо бачите ліки під будь-якою брендовою назвою в рекламі, ймовірність, що їх підроблять, висока. Експерти радять не купувати такі препарати, а віддати перевагу їх аналогам.

Найпопулярніші препарати для фальсифікації — ті, які мають підвищений попит або сезонність. Влітку частіше підробляють «шлункові» ліки, взимку — антибіотики, противірусні, імуномодулятори тощо. Полюбляють підробляти анальгетики, антисептичні та дезінфекційні засоби, нестероїдні протизапальні та протиревматичні препарати, спазмолітики в комбінації з анальгетиками; ліки, які використовуються в кардіології; протимікробні засоби для системного застосування; комбіновані препарати, що застосовуються при кашлі та застудних захворюваннях; препарати, що покращують травлення, включно з ферментами.

Як ішлося вище, фальсифікують також медичний спирт. Щоб у вашій домашній аптечці не опинився фальсифікат замість дезінфекційного засобу, зверніть увагу на найпоширеніші зовнішні ознаки фальсифікації: номер серії та строк придатності нанесені в друкарський спосіб, а не проштамповані; помилки в маркуванні на етикетці; орфографічні помилки в інструкції до препарату; ознаки нефабричного закручування ковпачків; відсутність логотипів, фірмового тиснення на упаковці.

Якщо у вас виникли сумніви щодо якості препарату, ви можете звернутися до територіального органу Держлікслужби, контактні дані якого є в аптеках, або ж зателефонувати на гарячу лінію Держлікслужби (+38067-359-85-63). Насторожити мають занижена ціна (дешевше, ніж зазвичай), зміна звичайних ознак (якщо препарат має специфічний смак, запах або колір), упаковка (зміна звичайної упаковки або різниця в упаковках одного й того ж самого препарату).

Інформація про заборонені до обігу препарати також розміщена на сайті Держлікслужби. Перевірити куплені ліки в аптеці можна за допомогою мобільного додатку likicontrol.com.ua.

Звертайте увагу на побічні дії ліків, особливо вас має насторожити, якщо препарат не дає належного ефекту. В такому разі слід також звертатися до Держлікслужби або до Департаменту фармаконагляду Державного експертного центру (зробити це просто — заповнити анкету на сайті). Препарат може не діяти з кількох причин: через відсутність активної речовини або її мізерну кількість. А також у разі, якщо цей лікарський засіб не застосовується при вашому захворюванні.

Американська фармацевтична асоціація у 2012 році провела дослідження в 40 країнах, де вивчала факти, пов'язані з відсутністю дії або побічними ефектами лікарських засобів. Результати змушують задуматися. Виявилося, що в Україні близько 85% всіх скарг на неефективність або побічні дії препаратів були пов'язані з неправильним використанням лікарських засобів. Це означає, що або пацієнти займалися самолікуванням, або лікарі застосовували медпрепарати не у відповідності до інструкцій. Тільки 15% скарг виявилися справді побічними ефектами.