Новини
Ракурс
Фото: mohamed_hassan / pixabay.com

Вільні теж плачуть — про примарні заробітки автономних закладів охорони здоров’я

24 кві 2018, 09:13

З 1 січня 2018 року в Україні стартувала медична реформа. Закон №2002 щодо автономізації закладів охорони здоров'я є одним із головних документів, що започатковує зміни в українській медицині.

Автономізація покликана дати закладам охорони здоров’я свободу та можливість прозоро заробляти гроші. Основне завдання на перше півріччя 2018 року — реорганізувати заклади першої медичної допомоги (ПМД) з бюджетних установ на неприбуткові комунальні підприємства (іншими словами — автономізувати). Це умова переходу до реформованого фінансування, оскільки тільки медичні заклади у статусі неприбуткових комунальних підприємств зможуть укласти договори з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) та отримувати пряме фінансування за надані послуги з держбюджету.

Комунальні неприбуткові підприємства є також некомерційними, тобто метою їхньої діяльності є не отримання прибутку, а надання послуг з охорони здоров’я населенню. Тут варто зробити певні наголоси. У процесі підготовки та на початку впровадження реформи було неодноразово зазначено, що тільки автономізовані заклади охорони здоров’я зможуть укласти договір з НСЗУ і додатково заробляти гроші. Однак це твердження є вельми сумнівним, оскільки заклад не лише стає некомерційним — в такому разі всі додатково зароблені кошти можна було б спрямовувати на розвиток, — а й неприбутковим. Отже, про жодний заробіток не йдеться.

 

Робота через Національну службу здоров’я не стимулює до розвитку, оскільки лімітує кількість пацієнтів, які можуть бути приписані до закладу охорони здоров'я: для педіатра — 900 осіб, терапевта — 2000, сімейного лікаря — 1800 осіб. Це, безумовно, обмежує джерело надходжень, адже такий механізм працює незалежно від можливостей лікаря чи закладу охорони здоров’я.

Є також сумніви щодо можливості заробляти додаткові кошти за послуги, які не входять до програми так званих державних гарантій.

По-перше, не визначено послуг на первинці поза програмою державних гарантій, які можна було б надавати. Не передбачено також їхню тарифікацію.

По-друге, незалежно від форми власності усі юридичні особи поділяються на прибуткові (суб’єкти підприємницької діяльності, комерційні організації) та неприбуткові організації. Поняття «неприбуткова організація» закріплено Податковим кодексом України. До внесення змін до ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації визначалися як такі, основною метою діяльності яких є не одержання прибутку, а провадження благодійної діяльності та меценатства й іншої діяльності, передбаченої законодавством. Законом №652 від 17 липня 2015 року це поняття було викладено в новій редакції: згідно з пп. 14.1.121 Податкового кодексу, «неприбуткові підприємства, установи та організації — неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ст. 133 цього Кодексу».

Пп. 133.4.1 Податкового кодексу визначено вимоги до організації для отримання статусу неприбуткової:

— утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

— установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів організації, працівників (окрім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;

— установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);

— внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.


І найголовніше. Згідно з пп. 133.4.2, доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Основна відмінність від прибуткових (комерційних) організацій: комерційна організація засновується виключно заради отримання прибутку і є платником податку на прибуток, а неприбуткова — не переслідує мети одержання матеріальної вигоди. Некомерційна організація в основному засновується для формування сприятливих умов життя людей і досягнення суспільно значущих соціальних благ. Медичні заклади як неприбуткові підприємства не матимуть право на будь-який прибуток.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter

.