Російськомовний телеканал в Україні: з балалайкою напереваги

Нещодавно заступник глави Офісу президента Кирило Тимошенко заявив, що в Україні створять новий російськомовний телеканал, який нібито має стати ефективним інструментом в інформаційній війні.

Підсумки нинішніх президентських і позачергових парламентських виборів, крім усього іншого, дають чудовий привід для того, щоби провести «роботу над помилками». Адже одним з основних провалів попередньої влади була нікчемна інформаційна політика. Влада нинішня своєю перемогою довела, що у справі промивання мізків вона розбирається куди краще. Однак заява про створення російськомовного телеканалу викликала безліч суперечливих відгуків — і у нас, і, як не дивно, в Росії.

Російськомовний телеканал в Україні: яка ціна питання?

Для початку розберімося — що це за нове ЗМІ анонсують в Офісі президента? Виключно тому, що новина прозвучала в деяких інформаційних програмах, і після цього вже кілька разів доводилося чути від абсолютно різних людей — від мережевих розумників до бабусь біля під'їзду, — що, мовляв, «скоро у нас (!) на телебаченні буде повністю російськомовний телеканал». Так ось, Кирило Тимошенко пояснював, що канал нібито створюється виключно з розрахунком на населення окупованих територій і Росії.

Щоправда, поки що ніхто не озвучив ані строків створення російськомовного телеканалу, ані, що найцікавіше, того, у скільки обійдеться платникам податків нова зброя в ідеологічній війні. Єдине, що більш-менш точно відомо, — канал начебто збираються створювати на основі вже існуючого з 2015 року каналу іномовлення UATV, на якому чергуються передачі п'ятьма мовами — українською, російською, англійською, арабською та кримськотатарською.

До речі, у дружніх країнах цей телеканал має хорошу аудиторію. Наприклад, у Польщі ще у 2016-му відразу 22 оператори кабельного телебачення включили у свої програми наш телеканал іномовлення UATV. Взагалі у пристойних країнах мовлення для закордонних співвітчизників — річ дуже затребувана. У тій же Польщі з вересня 2017-го виходить спеціальна програма для українців «На часі UA». У цій країні проживає близько 1,5 млн українців, і програма про життя в Польщі і про україно-польські відносини для них є безумовно цікавою.

Але одна річ — спокійна європейська держава, і зовсім інша — окуповані території, які вже багато років психологічно оброблялися через зомбоящики агресивною російською пропагандою. Що новий російськомовний телеканал збирається їй протиставити?

Російськомовний телеканал в Україні: розважати і веселити?

Новинами аудиторію не пройняти, вважають в Офісі президента, і Кирило Тимошенко заявив, що контент нового каналу буде розважальним: кіно, телесеріали, концерти. Ідея начебто непогана. В принципі, один з найбільших стратегічних промахів нашої інформаційної політики полягає в тому, що, грубо кажучи, у нас не було своїх правильних «Сватів», які б у легкій формі, з жартами і примовками доносили до народу потрібні істини. Але якщо ми говоримо про розважальний контент для російськомовного телеканалу, то тут виникають два великих питання.

Їх озвучив у своєму Facebook голова (поки що!) Комітету ВР з питань культури і духовності Микола Княжицький: «Ми маємо багато російськомовного продукту і хочемо за нього отримувати бюджетні кошти. Тому будемо робити російськомовний телеканал для «пропаганди». А насправді ми державним коштом будемо пропагувати і поширювати «русский мир».

Кирило Тимошенко відкидає натяки на те, що той же «Квартал 95» штовхатиме на новий російськомовний телеканал свій продукт, як заперечує і те, що різні там «Мамахохотала», «Розсміши коміка» і серіали про кохання мільйонерів до простих двірничок і касирок скидатимуть з панського плеча телеканали на кшталт «1+1». Він наполягає, що контент вироблятиметься на новоствореному каналі. «Ми не будемо брати інформаційний контент у інших каналів. Його повинен виробляти цей канал», — однозначно заявив він в одному з інтерв'ю.

І при цьому Кирило Тимошенко стверджує, що контент буде безкоштовним. Якось важко уявити, хто і як буде безкоштовно виробляти безліч нових оригінальних серіалів і розважальних передач — стільки, щоб наповнити ними цілий російськомовний телеканал. В цьому разі «безкоштовно», напевно, означає «з кишені платника податків». Тобто несамовитий роман мільйонера з касиркою на 150 серій для жителів ОРДЛО і Криму будемо оплачувати ми з вами.

Але досить про контент, поговорімо про основну родзинку — про мову.

Принципово тільки російською

Насправді, «придумавши» ідею каналу, люди президента Зеленського відкрили Америку через кватирку. Розмови про те, що непогано було б запустити в окупований Донбас російськомовний український телеканал, ведуться з 2014 року. Але від цієї ідеї все-таки відмовилися. Чому?

Ще рік тому нардеп Сергій Висоцький озвучив причину в одному з інтерв'ю: «Якщо говорити про боротьбу за уми людей, що мешкають на окупованих територіях, то ці люди сприймають і розуміють українську мову, вони можуть дивитися українські канали через супутник, і жоден інший російськомовний телеканал в цьому не допоможе».

Однак ось що каже Гео Лерос, свіжообраний депутат від «Слуги народу» і позаштатний радник нового президента, кліпмейкер, режисер і великий фахівець з освоєння бюджетних грошей, виділених на арт-проекти (якщо погуглити «Лерос», «Мурали», «3,6 мільйона», можна дізнатися багато цікавого): «Мені здається, це не лише створення нового контенту, а й про озвучення російською мовою вже наявного українського контенту. Можливо, хтось принципово не хоче дивитися україномовний контент». Ключові слова — «принципово не хоче дивитися україномовний контент»!

Хотілося б зрозуміти, на яку аудиторію буде розрахований новий російськомовний телеканал. Якщо на тих, хто «принципово не хоче» навіть чути українську мову, то навіщо взагалі намагатися в чомусь переконати цих людей? Хоча ні, ніхто не буде їх переконувати, їм просто подадуть на блюдечку чергову розважалівку, таку ж саму, як в їхній улюбленій Росії, тільки «мейд ін Юкрейн». Тоді навіщо взагалі витрачати бюджетні гроші, створюючи щось на кшталт російського телепродукту, який, може, й подивиться принциповий ворог України і всього українського, починаючи з мови?

Знову процитуємо Княжицького: «Російськомовні канали, які намагаються бути альтернативною російській пропаганді, давно існують. Наприклад, канал «Настоящее время» з великим офісом у Києві, який фінансується коштами платників податків США. Українська держава теж фінансує давно російськомовне іномовлення. Тому оці маленькі хитрощі про те, як продовжити русифікацію коштом українського бюджету, дивують».

«Окуповані» означає «чужі»?

Зараз такі кроки, як створення цілого каналу «українською російською», розмивають основи державності. Спочатку російський канал, потім регіональна мова (про яку на початку липня вже заявляв глава Офісу президента Андрій Богдан), потім федералізація, потім... Додумуйте фінал самі.

Нагадаємо, між іншим, і про те, що згідно з нещодавно ухваленим законом про мову, 90% ефірного часу на телеканалах має транслюватися український контент. Отже, концепція російськомовного телеканалу суперечить вимогам закону. Кирило Тимошенко вважає, що до законодавства варто внести спеціальні зміни, які звільнили б від мовних квот телеканал, що вестиме мовлення на окуповані території.

Але ж мовні квоти не діють лише на каналах, які ведуть мовлення на інші країни. Що, ми вже визнали Крим і Донбас іншими країнами? Робити для них російськомовний телеканал — все одно що розписатися в цьому.

«Лісові брати» і «бандерівці»

Ідея створення «антиросійського» російськомовного телеканалу взагалі-то виникала й обкатувалася не лише в Україні. П'ять років тому міністри культури країн Балтії серйозно обговорювали ідею створення єдиного на три країни російськомовного пропагандистського каналу, який став би протиотрутою від агресивної російської пропаганди.

Які ж були результати? До загальнобалтійського телеканалу справа так і не дійшла, але у 2015-му в Естонії дійсно почав мовлення російськомовний телеканал ETV+. Проте завоювати справжню популярність він так і не зміг: мабуть, принципово російськомовні в масі віддали перевагу російському телепродукту. Озираючись на естонський досвід, в Латвії від ідеї відмовилися.

У Литві ж у 2017 році спалахнув скандал, пов'язаний з двома місцевими російськомовними телеканалами — комісія з питань радіомовлення і телебачення заявила про те, що ці канали поширюють неправдиву інформацію. Зокрема, йшлося про історичні передачі, в яких розповідали про рух опору російській окупації і прибалтійських «лісових братів» представляли фашистами, націоналістами, бандитами і вбивцями мирних жителів і радянських партійних працівників. (Цікаво, що саме такими фарбами в російських ЗМІ досі зображують «бандерівців», бійців українського опору.) Тоді канали не закрили, але вони отримали попередження, а закрити канал, зареєстрований в Євросоюзі, згідно з литовським законодавством, можна тільки після трьох попереджень.

Однак з російськими телеканалами, зареєстрованими, між іншим, теж в ЄС, в тій же Литві вчиняють доволі жорстко. У 2016-му, наприклад, в країні припинили мовлення телеканалу «РТР-Планета», зареєстрованого у Швеції, і двох його «дзеркальних версій» під іншими назвами. Причина — розпалювання війни, розбрату та етнічної ненависті.

Варто зауважити, що інформацію про це ми взяли на російськомовних прибалтійських сайтах, що тхнуть ватним душком, тому, зрозуміло, там про заходи з очищення інформаційного простору Литви говорили мало не як про «самоправство тубільних чиновників», однак чіткі й рішучі дії литовської влади викликають білу заздрість — от би й у нас так!