Протест у Берліні: екс-в'язень НДР під вікнами посольства РФ вимагає звільнити українців (ФОТО, ВІДЕО)

Він приходить на акцію протесту в самісінький центр Берліна щочетверга. На Липовій алеї (Унтер-ден-Лінден) напроти посольства РФ розгортає свої банери і прапори, декілька годин вимагає звільнення утримуваних Росією українських в’язнів. За будь-якої погоди Рональд Вендлінг нагадує мешканцям сталінського ампіру, що про злодіяння влади Путіна принаймні частина берлінців пам’ятає.

У бік російської дипустанови дивляться прапор України, національний прапор кримських татар, банери зі списками і портретами політичних в’язнів Кремля, нагадуваннями про Голодомор. Перехожим Рональд роздає інформаційні листівки.

Людей тут чимало, адже Вендлінг проводить акцію протесту в самісінькому центрі Берліна. За двісті метрів від російського посольства — Паризька площа, Бранденбурзькі ворота, трохи далі — рейхстаг.

П’ять років протесту

Його протест розпочався більш як п’ять років тому, у жовтні 2014-го. Зазвичай акція на підтримку незаконно ув’язнених Росією українців — індивідуальний протест, але інколи йому допомагає українська громада Берліна, а також знайомі німецькі активісти. Цього дня поруч був Пітер Лізеганг, який допомагав «Ракурсу» поспілкуватися з Рональдом.

Акція протесту під вікнами російської дипустанови розпочалася в день ув’язнення Надії Савченко. Вже за кілька годин 58-річний пенсіонер Вендлінг отримав усі дозволи на проведення пікету і був з прапором України та плакатом «Свободу Савченко!» біля помпезного російського посольства. Згодом він додавав на плакати все нові й нові імена в’язнів Кремля.

Акція протесту в Берліні: важливо пам’ятати

«З власного досвіду скажу, що це дуже важливо — знати, що про тебе пам’ятають і вимагають звільнення. Переконаний, що тоталітарна влада НДР і влада Путіна однакові за суттю», — розповідає Рональд.

Вендлінг відсидів декілька місяців за часів НДР. Через пацифістські переконання він відмовився служити в армії. Арештували Рональда після того, як він спочатку звернувся із заявою про виїзд з країни, а потім пообіцяв владі влаштувати акцію протесту біля Бранденбурзьких воріт. Поруч пролягав Берлінський мур. Бунтівнику присудили півтора року тюрми.

«Мало хто знає, але в 1980-ті у Східному Берліні побутувала практика викупу в’язнів. За одну особу влада ФРН переказувала комуністичному режиму приблизно 100 тис. марок. Інколи людей міняли навіть на товари», — розповідає Петер Лізеганг.

Вендлінг був серед тих кількох десятків тисяч ув’язнених, яких викупили в НДР. Тому Рональд ніколи не забував, як це — почуватися несправедливо засудженим. «Звісно, я сидів п’ять місяців, а не декілька років, як це сталося з українцями, але вважаю, що заборгував перед демократією за своє звільнення. Треба постояти тут, щоб відпрацювати зусилля і кошти, яких коштувала колись моя свобода», — пояснює берлінський пенсіонер-активіст.

«Я протестую не проти, а за»

Гроші на виробництво плакатів і їх транспортування на акцію протесту на Унтер-ден-Лінден він зібрав серед знайомих, вони ж інколи фізично допомагають встановити пікетне містечко.

Доки розмовляємо з Рональдом, перехожі читають гасла на його плакатах. Хтось затримує погляд на кілька секунд, хтось підходить на кілька хвилин.

Більшість політичних акцій протесту чи флешмобів відбувається біля Бранденбурзьких воріт, адже біля них розміщені посольства США та Франції. Напередодні журналіст «Ракурсу» бачив там юрбу, яка вимагала припинити переслідування Джуліана Ассанжа. Колись тут були й агресивні росіяни з традиційним набором ватних антиукраїнських гасел. Водночас щороку наприкінці листопада українці запалюють тут свічки, пригадуючи жертв Голодомору.

З похмурої будівлі посольства РФ до Рональда не приходили, хоча він впевнений, що звідти до нього підсилали своїх людей. Не всі перехожі схвалюють дії Вендлінга (це не дивує з огляду на потужну присутність Москви в інформпросторі Берліна). Тим, хто сумнівається у правильності його протесту, Рональд відповідає, що йдеться про українських громадян, яких Росія практично викрала й утримує за ґратами.

«Я протестую не «проти», а скоріше «за» щось, наприклад, за звільнення українських громадян, які утримуються в Росії або на захопленій нею території Криму і Донбасу», — каже Рональд, додаючи, що стоятиме тут до звільнення усіх бранців.

Лізеганг додає, що бувають й такі туристи з РФ, що виказують незадоволення акцією протесту, і тоді він щасливий через те, що Вендлінг не розуміє російської.

Цього року на кількох його плакатах з’явилися оптимістичні нотатки — він закреслив прізвища тих, хто повернувся після вересневого обміну. Цікаво, що за декілька днів до цього Вендлінг організував у своєму «містечку» виставку картин кореспондента «Укрінформу» Романа Сущенка.

А банери з вимогою звільнити Олега Сенцова зняв сам колишній бранець Кремля. Про акцію протесту Вендлінга Сенцов дізнався вже коли приїхав до німецької столиці. Він вирішив прийти та подякувати німцю за його позицію.

Найімовірніше, до повного припинення протесту на Унтер-ден-Лінден збіжить ще багато часу, адже до російських буцегарень продовжують кидати українців, кримських татар і російських активістів.