Аліменти на батьків: у скільки обійдеться «склянка води»?

Коли ми говоримо «аліменти», то насамперед на думку спадають гроші, які батько або мати в разі розлучення повинні виплачувати на утримання дитини. Півтора року тому ця тема неабияк розбурхала суспільство: пакет законів, ухвалений парламентом в рамках ініціативи Мін'юсту «Чужих дітей не буває», значно посилив відповідальність батьків за несплату аліментів. Але одночасно з посиленням тиску на батьків-неплатників тривали розмови про те, що непогано б зробити більш жорсткими правила і для... дітей, які не виплачують аліменти на батьків.

Якщо з батьками-аліментниками все ясно, то моральні аспекти того, скільки і як зобов'язана доросла дитина сплачувати літньому батькові, дуже неоднозначні. Спробуйте гарненько розпитати друзів і знайомих, і випливе не одна історія про те, як тато (рідше — мати) в соковиті роки плювати хотіли на свою дитину, а потім, ставши старими й немічними, раптом згадали про горезвісний «стакан води», який діти повинні подати тільки тому, що зобов'язані батькам своєю появою на світ.

Однак не переповідатимемо історії знайомих, а візьмемо одну зовсім свіжу і дуже типову справу про аліменти батькам від дітей, яку розглянув районний суд одного з райцентрів Полтавської області.

Аліменти на утримання батьків — довічне зобов'язання

Історія проста. Давним-давно жила собі сім'я: тато, мама і син. Коли хлопчик був підлітком, батьки розлучилися, батько пішов із сім'ї і більше сином не цікавився. Втім, зі слів сина (згаданих у судовому рішенні) випливає, що життя його з батьком було не цукор, навіть коли той ще жив з ним і з матір'ю: батько принижував і поневіряв його в дитинстві, а потім і зовсім зник.

Ну ось син закінчив школу, університет... А тато як зник із його життя, так і не з'являвся. Час минав, син одружився, у нього народилася дитина. Тим часом і батько з'явився — хворий і постарілий. Було це сім років тому, і синові таке щастя, відверто кажучи, було зовсім не потрібно. Але тут з'явилася можливість влаштувати старого в інтернат для літніх і людей з інвалідністю. Однак пенсія дідуся була наймізерніша, не дотягувала і до тисячі. І тоді, знову-таки за словами сина, йому запропонували сплачувати невеличкі аліменти на батьків, тоді питання зарахування батька в будинок для людей літнього віку буде вирішено позитивно.

Розмір аліментів на батька встановили у 300 грн на місяць з подальшою індексацією, цю суму син мав виплачувати довічно.

Чверть доходів на нелюбого батька у вигляді аліментів батькам?

Чоловік справно сплачував «синівську повинність». Тим часом в країні потроху і пенсії підіймали, і старий батько отримував від держави вже півтори тисячі. Але керівництво будинку для літних людей вирішило, що раз вже у діда є платоспроможний син, так непогано було б з нього взяти більше. І звернулося з позовом до суду, вимагаючи збільшити аліменти на батьків до... четвертої частини всіх доходів сина.

Тобто 25% доходу вимагали не на дитину, а на старого, який і так отримував державну пенсію і жив у будинку піклування частково за державний кошт. Переважна більшість із нас, зрозуміло, допомагає батькам, які отримують невелику пенсію. Але в цій історії йдеться про батька, який був не найкращою і не найнадійнішою людиною в житті сина.

Але, менше з тим, керівництво будинку для літніх людей заявило, що ці аліменти на батьків плюс пенсія «є недостатніми для забезпечення необхідного рівня життя», тому-то з сина і треба стягнути чверть усіх доходів.

Судова тяжба у справі про аліменти на батьків і результати розгляду справи

Тепер знову про тяжбу. Син подав відзив на позовну заяву, в якому посилався на те, що обов'язковою підставою для зміни розміру аліментів є зміна матеріального чи сімейного стану, стану здоров'я платника та одержувача аліментів. Що стосується його самого, то він єдиний член сім'ї, який працює, утримує дружину і маленьку дитину.

А ось фінансові справи батька покращилися. Пенсія збільшилася? Так. З початку минулого року вона дорівнювала 1542 грн. 75% утримував будинок для літніх людей, решта (393 грн) перепадало йому на кишенькові витрати. Інтернат отримував 1149 грн плюс 300 «аліментних». У 2019 році, сказано в рішенні суду, прожитковий мінімум для людей, які втратили працездатність, становив у першій половині року 1497 грн, з 1 липня — 1564, а з 1 грудня — 1638 грн.

«Сам факт непрацездатності батьків не є безумовною підставою для виникнення у дітей обов'язку надавати їм утримання, — сказано в судовому рішенні. — Стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу... Свідченням такої необхідності є... отримання доходів, менших, ніж прожитковий мінімум... Держава забезпечує необхідним утриманням непрацездатних осіб — пенсією за віком, пенсією за інвалідністю, державною допомогою. Тому при вирішенні спору необхідно враховувати розмір такого державного утримання». І порівнювати його з прожитковим мінімумом.

Одним словом, суд вирішив, що матеріальний стан старого батька жодним чином не погіршився (навпаки, він навіть радів збільшенню пенсії). Тому бажання керівництва будинку для літніх людей здерти з сина чверть доходів у вигляді аліментів на батьків — необґрунтоване.

«Піклуватися» — поняття широке

А ось тепер коротко пройдімося по законодавству — коли, як і скільки зобов'язані платити діти своїм батькові й матері, що буває за несплату аліментів на батьків і, нарешті, в яких випадках діти нікому нічого не винні.

У ст. 51 Конституції, на яку посилаються, обґрунтовуючи необхідність виплати аліментів батькам, сказано буквально таке: «Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків». Слово «піклуватися» може мати найширші тлумачення.

А ось Сімейний кодекс — це вже серйозніше. Обов'язкам дорослих дітей щодо батьків там присвячена глава 17, ст. 202‒206). Отже, повнолітні діти зобов'язані утримувати непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги. Окрім аліментів на батьків Сімейний кодекс передбачає участь дітей у «додаткових витратах», викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю батька або матері.

Там само пояснено, що якщо батьки були позбавлені батьківських прав, і ці права не були поновлені, то всі питання щодо аліментів та оплату додаткових витрат з дітей знімаються. Дітей можуть звільнити через суд від сплати аліментів на батьків, якщо вони доведуть у суді, що батько або мати ухилялися від виконання батьківських обов'язків. І під цим розуміються не лише обов'язки одягнути-нагодувати-вилікувати, а й небажання брати участь у вихованні.

Через суд зняти з себе тягар турботи про батьків можна, якщо батьки свого часу самі не платили аліменти і виникла непогашена заборгованість, загальний розмір якої перевищує суму платежів за три роки. Сімейний кодекс пояснює, що у виняткових випадках суд все ж таки може дати розпорядження про виплату сином або дочкою аліментів на батьків, але на строк не більш як три роки. У виняткових випадках суд може прийняти рішення про стягнення з дітей одноразово або на певний період грошей на лікування і догляд.

Щодо розміру аліментів на утримання батьків, то це вирішує суд, визначаючи або фіксовану суму, або частину доходу. Питання має вирішуватися з урахуванням того, якими є матеріальні обставини дорослих дітей, чи є у них на утриманні інші люди (у розглянутій справі дорослий син утримував маленьку дитину і дружину, яка не працювала).

А ось за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання непрацездатних батьків неплатникам загрожує кримінальна відповідальність. Ст. 165 КК України передбачає за це штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів, або громадські роботи на строк від 80 до 120 годин, або виправні роботи на строк до одного року, або обмеження волі на строк до двох років. В особливо важких випадках, якщо людину повторно судять за цей злочин, їй вже може перепасти і обмеження волі на строк від двох до трьох років.