Новини
Ракурс
Карантин в Україні. Фото: Pixabay

Карантин в Україні: цей жах надовго

Ну ось потроху влігся гнів, викликаний заявою головного санітарного лікаря Віктора Ляшка про «психологічний вплив» карантину в Україні. Нагадаємо, ще якихось три тижні тому в одному з інтерв'ю пан Ляшко безапеляційно заявляв: «Якщо ви мене питаєте як головного санітарного лікаря України, я вам серйозно скажу: я б заборонив і закрив все, де є можливість для масового скупчення населення».

І раптом виявилося, що безглузді карантинні ініціативи на кшталт закриття парків або миття вулиць спрямовані виключно на те, щоб викликати в українців «відчуття тривоги»: «Коли ми закривали свого часу парки, робили обприскування доріг, це знову ж таки було питання не стільки впливу на епідеміологічний процес, скільки на психологічний... Немає відчуття такого, що все безпечно, люди більш психологічно готувалися до того, що треба дотримуватися карантину».

То чим загрожують ці заходи психологічного впливу в рамках карантину в Україні? Виявилося, шкоди від подібних заяв куди більше, ніж від коронавірусної інфекції.

Карантин в Україні і втрачена весна

«Сьогодні вперше за два місяці (без двох днів) вийшла з квартири на вільне повітря. Втратила цю весну, майже всю», — пише одна художниця, і на запитання, навіщо було це добровільне ув'язнення і чому вона навіть носа не показувала на вулицю, відповідає: «Боялася».

Карантин в Україні. Фото: Pixabay

Художники — люди довірливі, у них тонка душевна організація, налякати їх просто. Втім, як і багатьох інших, хто має проблеми з критичним мисленням. І найбільше нагнітають жах безглузді карантинні ритуали, суміш магічних обрядів і відправлення карго-культу. Тому, послухавши заклинання все того ж самого головного санітарного лікаря про карантин в Україні і надивившись на похмурих людей, що йдуть на самоті вулицями, натягнувши на обличчя даремні в такій ситуації маски, хочеться почути голос розуму.

Один з таких голосів — блог Наталії Ніколаєвої, лікаря з Одеси, яка багато пише сьогодні про карантин в Україні. Незадовго до заяви Ляшка про «почуття страху» вона якраз писала про психологічні наслідки карантину: «Знаєте, що бісить? Ось ці публікації від ВООЗ та інших організацій: «За час карантину почастішали випадки суїцидальних спроб і дзвінків на гарячі лінії у п'ять разів», «За час карантину почастішали випадки сімейного насильства удвічі і стосовно дітей в тому числі». І... інструкції. Куди звертатися жінкам у разі насильства, як поводитися і що таким людям потрібна підтримка, а взагалі звернутися до психолога найкраще. Особливо з дітьми повинні психологи працювати, адже ця психологічна травма може вплинути на їхнє подальше життя. Посадили людей під домашній арешт, доводять до психологічних травм дітей, але ні — сидіть все одно — самовбивайтеся, з'їжджайте з глузду, калічте дітей — нате вам інструкцію про психологічну підтримку».

А що кажуть серйозні дослідження про психологічні небезпеки, які несе самоізоляція?

Депресія, безсоння, алкоголізм і психози

У ЗМІ посилаються на нещодавнє дослідження, опубліковане медичним журналом Lancet. Точніше, це матеріали 24 досліджень впливу карантину на душевне здоров'я, проведених у різні роки під час спалахів небезпечних інфекційних захворювань. Це цікаво ще й тим, що дає можливість поспостерігати віддалені психологічні наслідки карантину.

Якщо коротко, то стрес, депресії, безсоння, підвищена тривожність, посттравматичні розлади і алкоголізм — не лише супутники ізоляції. Вони залишаються з людьми після закінчення карантину, і залишаються надовго. Посттравматичні розлади — реакція на якусь жахливу травмуючу подію — може розтягнутися на місяці і роки, отруюючи існування.

Карантин в Україні. Фото: Pixabay

Відсутність тактильних відчуттів, можливості просто доторкнутися до іншої людини, посилює стрес. А носіння масок, непотрібних на відкритому повітрі, може спровокувати у декого реактивні психози, і все тому, що ми не бачимо міміку інших людей.

Є умови, які роблять карантин особливо небезпечним для душевного здоров'я. Це, по-перше, тривалість понад 10 днів (а українці сидять в ізоляції вже два місяці) і відсутність інформації про причини карантину. У нас ніби цієї інформації більш ніж достатньо, але... як бачите, навіть головний санітарний лікар робить, м'яко кажучи, дивні заяви.

Сьогодні вже активно обговорюються інструменти психологічної допомоги «жертвам карантину». Наприклад, у Бельгії запрацював сайт «Все гаразд», де людям надають психологічну допомогу. Наші ж карантинні боси, як бачимо, віддають перевагу тактиці залякування.

«Мотузку і мило з собою приносити?»

Складається відчуття, що психологічні ризики карантину в Україні — ніщо перед новими можливостями провести масштабні соціальні експерименти. Сьогодні багато пишуть про те, що підсумком епідемії стане новий світовий порядок: кінець глобалізації і смерть ліберальної демократії.

Якщо відкласти глобальні теорії, все одно вкрай цікаво спостерігати, наскільки далеко в головах людей простягаються межі свободи. На жаль, більшість, як виявилося, готова підкоритися найбезглуздішим вимогам, навіть не замислюючись над тим, від кого вони надходять і наскільки законними є. Та й взагалі, більшість доволі погано уявляє свої власні права і не розуміє, хто має право ними командувати. Створюється враження, що ці люди в очі не бачили Конституцію і гадки не мають, що жодні закони, підзаконні акти та укази не можуть обрізати права і свободи громадянина. Винятки можливі лише у двох випадках: якщо в країні оголошено військовий або надзвичайний стан. А у нас немає ні того, ні іншого.



Що зараз відбувається? Під виглядом боротьби з пандемією у громадян відбирають базові права — на вільне пересування, на свободу зібрань, свободу підприємництва, право на освіту, на працю... І дивляться: а може, можна ще щось відібрати?

Найжахливіше — багато хто мовчки з цим погоджується, мовляв, «старший наказав», і не замислюється про те, хто цей «старший» і на що він має право. Вікно Овертона відчиняється дедалі ширше, речі, здавалося б, беззаконні, стають буденністю. Ситуація нагадує чорний анекдот, коли кербуд вивісив оголошення: «Усім мешканцям завтра вранці бути у дворі, ті, хто з'явилися, будуть повішені». І почув запитання: «А мотузку і мило з собою приносити чи на місці видадуть?»


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter