Озброєні Біблією: християнська етика в школах може стати обов’язковою
https://racurs.ua/ua/2809-ozbroieni-bibliieu-hrystyyanska-etyka-v-shkolah-moje-staty-obov-yazkovou.htmlРакурсОстанніми днями серед педагогів, батьків школярів і просто небайдужих громадян виникла чергова гостра дискусія. Її предметом стала нова «Типова освітня програма для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти», яка перебуває в процесі обговорення та затвердження. Згідно з цією програмою, в п’ятих і шостих класах школярам збираються викладати предмет, розпливчасто названий у ній «Етика/Курси духовно-морального спрямування». Трохи, лише по половині навчальної години, але в обов’язковому порядку. Програма орієнтовно має запрацювати з вересня 2022 року.
Здавалося б, і що? А те, що під нейтральною назвою може ховатися так звана християнська етика, та й «Основи сім’ї» можуть обернутися все тією ж нав’язливою релігійною пропагандою.
Ми — християнська країна?
Почнемо з азів. У статті 35 Конституції України чітко сказано: «Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа — від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова». Начебто це формулювання виключає будь-які спроби ведення в школах релігійної пропаганди за гроші платників податків.
Однак Міністерство освіти і науки успішно з’їжджає з теми, вустами своїх чиновників пояснюючи, що курс стосується лише етичних питань, «перевірених століттями». Ну і ведуть курс не батюшки, а спеціально підготовлені вчителі.
Батьки теж дуже по-різному дивляться на перспективу викладання дітям курсу християнської етики. Одна із засновниць громадської організації «Батьки SOS» Олена Парфьонова на сторінці організації в ФБ пише: «...ми звернемось до всіх міжнародних інституцій у галузі захисту прав і розповімо, як нинішній склад профільного міністерства чхав на головний закон країни та абсолютно свідомо вирішив зайнятись насаджуванням певної релігії в українських школах — це називається дискримінацією за ознакою віросповідання».
Та далеко не всі батьки згодні з активісткою. От, наприклад, досить типові коментарі під постом Олени Парфьонової: «А чого дехто так боїться науки християнської? Вона вчить не красти, не брехати, не одружуватись одностатевими шлюбами, не вживати наркотики, поважати батьків», «ми все ж християнська країна».
Християнська етика і хімія — уникати раціоналізму
Щоб вирішити, наскільки «релігійно нейтральним» є курс християнської етики для дітей, треба не гадати, а зробити одну просту річ — відкрити методички, схвалені Міносвіти.
Розпочавши з обов’язкового декларування свободи совісті та відділення школи від церкви, фахівці міністерства далі пропонують вельми дивні речі. Не можна примушувати дітей до молитви під час уроків... крім випадків, коли діти і батьки не заперечують проти цього. Вчителі не можуть нав’язувати учням своїх релігійних поглядів, але... «мають право на розробку і реалізацію власних дидактичних матеріалів» (тут автори методички особливо рекомендують християнський журнал «Слово учителю»). Матеріали повинне схвалити міністерство. Наприклад, курс «Суперкнига» — цілком схвалений.
Вельми цікавий момент — інтегровані уроки. Християнська етика і біологія, християнська етика і фізика, астрономія, хімія. Дуже рекомендується розповідати дітям про християнські погляди вчених. Оцінюючи знання учнів, пропонується, крім усього іншого, уникати раціоналізму. У дужках — прагнення все пояснити з допомогою розуму.
Щоб засоромити Аццкого Сотону, методисти наполегливо рекомендують «вилучати з виховних заходів не властиві українській християнській культурі елементи, пов’язані з ворожінням, чаклунством, магією, окультизмом, спіритизмом, які негативно впливають на психологічний розвиток дитини і формують антихристиянський світогляд». Як приклад наводиться нехороше свято Гелловін. Я додала б до купи книги про Гаррі Поттера, підліткову мелодраму «Сутінки» і взагалі всі іноземні жахіття про чортів, чаклунів і вампірів.
З Біблією навпереваги
На спеціалізованому сайті Освіта.ua є ще один цікавий документ щодо педагогічних вимог до викладання предмета «Християнська етика». Отже, урок починається і закінчується християнськими привітанням і прощанням, на початку і наприкінці уроку читається коротка молитва, на уроці присутня «зовнішня атрибутика» — ікона, свічка, Біблія. Свічка називається «вогником любові до Бога». Письмо потрібно не просто читати, а виводити з нього мораль. (Підказую — цікаві сюжети є в Старому Завіті: кров, секс, геноцид. Дітям буде цікаво.) Так, важлива деталь — це не уроки біблієзнавства. Письмо — це вам не історичне джерело і не літературна антологія (хоча автор статті дотримується прямо протилежної точки зору).
Можна ще ставити маленькі спектаклі, не забуваючи, що Бога-Отця представляє тільки голос, Матір Божа не говорить, а Христа зображує сам учитель.
Християнська освіта, щоби діти були слухняними
Чому багато обивателів вважають Україну християнською країною, питання окреме. Років тридцять тому православ’ям екстрено закрили дірку, що утворилася після скасування морального кодексу будівника комунізму, а потім так і пішло... Непристойно якось стало чиновнику не перехрестити чола. Особливо постаралися щодо впровадження православ’я як квазідержавної ідеології третій і п’ятий президенти. П’ятий — той навіть встромив «віру» в своє передвиборне гасло.
З приходом шостого президента у противників попівської атаки на школи з’явилася надія. Півтора роки тому на ім’я Зеленського навіть написали петицію з вимогою заборонити в школах «християнську етику» заради дотримання принципу відділення церкви від школи.
Зрозуміло, одразу ж активізувалися «святі та божі». Наприклад, Християнська бізнес-асоціація теж посилалася на... Конституцію — там, мовляв, «наголошено на важливості християнських цінностей» (насправді ні). «Кожні батьки хочуть, щоб їхні діти були слухняними» (я особисто — ні), а послух виховувати якраз і добре через християнські цінності.
До християнських бізнесменів приєдналися, наприклад, депутати Івано-Франківської міської ради, які рік тому написали звернення з вимогою провести парламентські слухання щодо реалізації програми християнського виховання в Україні та ввести вивчення предмета «Основи християнської етики» в навчальних закладах.
І от, будь ласка, рік по тому його все-таки намагаються протягнути в шкільні програми.
Файне місто Тернопіль
Поки нову програму Міносвіти обговорюють, у Тернопільській області діють. Рік тому облрада вирішила не скасовувати уроків християнської етики в школах, до цього депутатів закликали церковні ієрархи — православні, греко-католики і протестанти-євангелісти.
А в останню суботу січня цього року міськрада Тернополя ввела для школярів додатковий урок «християнських цінностей» — «Основи сім’ї».
От що про це сказано на офіційній сторінці міськради:
«Ми впроваджуємо таку програму у закладах загальної середньої та професійно-технічної освіти, враховуючи численні звернення тернополян та християнських організацій. Уже незабаром розпочнеться підготовка вчителів, які будуть викладати даний предмет, — зазначає міський голова Сергій Надал. — До викладання програми будуть залучені вчителі з великим педагогічним та життєвим досвідом, які зможуть передавати учням сімейні і життєві цінності».
Предмет викладатиметься в тернопільських школах (10–11 класи) та закладах професійно-технічної освіти».
Цікаво, що ілюстрацією до новини служить обкладинка скандально відомого підручника Адріана Буковинського, сповненого патріархальних, сексистських, шовіністичних і відверто мракобісних висловлювань. Скандал навколо підручника виник пів року тому.
«Якби не християнство, що сталося б з нашими моральними законами за 2000 років? Хто стримував би людей від похітливих бажань. Звідусюди лунає — живи як хочеш, ти нікому нічого не винен, не переймайся, бери від життя все. Бог — єдиний дороговказ».
Міністерство освіти і науки зобов’язало внести до підручника правки, але навряд чи вони докорінно змінять тональність книги.
...Повернімося до того, з чого почали. Є Конституція, яка проголошує Україну світською державою. Ви віруючий християнин і хочете виховати у вірі своїх дітей? Чудово. Для цього при церквах існують недільні школи, гуртки з вивчення Біблії та інші клуби за інтересами. За ваші гроші — будь-який ваш каприз. Але нав’язувати всім поголовно дітям «християнські цінності» і робити це за гроші платників податків, не тільки християн, а й мусульман, іудеїв, буддистів і зовсім (страшно сказати!) атеїстів — не можна.