Ви просто стрілочник, міністре охорони здоров’я! — чому знімають «надокучливого» Степанова

Історія, коли багато медиків підтримують чинного міністра охорони здоров'я, а політики намагаються його зняти, виглядає щонайменше дивно. Причому саме ті медики, які краще за політиків розуміють, що слід робити під час пандемії.

Сьогодні, 18 травня, Верховна Рада зібралася на позачергове засідання, де розглянуть питання про відставку кількох міністрів, у тому числі і очільника МОЗ Максима Степанова. Цікаво, що напередодні парламентський комітет з питань здоров'я нації, медичної допомоги і медичного страхування не підтримав проєкту подання прем'єра Дениса Шмигаля про відставку міністра охорони здоров'я, залишивши це питання на розгляд залу.

Основна причина майбутнього звільнення — незадовільні темпи вакцинації та зрив поставок вакцин. Неофіційну було озвучено в ЗМІ: міністр охорони здоров'я занадто завзято вибивав кошти на підвищення зарплат медикам і закупівлю антиковідних вакцин. Це і стало головною причиною невдоволення «деяких людей в уряді» нинішнім керівником МОЗ.

На моїй пам'яті, мабуть, це перший міністр, який, сівши в «прокляте» крісло голови МОЗ, узяв на себе сміливість відкрито критикувати бюджет на медицину, вимагати його збільшення. А також голосно ратувати за підвищення зарплат усім медикам, які перебувають на передовій боротьби з коронавірусом.

«Звертаюся до народних депутатів: позбудьтеся, нарешті, своєї інфантильності. Досить уже думати: «А може, обійдеться?». Цього разу не обійдеться. Необхідно зрозуміти реальність і можливі наслідки при прийнятті таких цифр фінансування медицини. Медична система України — і це не якісь страшилки від мене — під загрозою існування », — заявив Степанов на брифінгу 15 грудня 2020 року, напередодні голосування за бюджет-2021.

На жаль, медицині звично відвели роль пасербиці. Бюджет, який не міг вирішити проблеми з низькими зарплатами медиків і необхідністю масової закупівлі вакцин від COVID-19 у 2021 році, все-таки було проголосовано. І це під час пандемії! Мабуть, медики — найбільш непотрібні люди в нашій країні, адже саме на них коштів із бюджету постійно не вистачає.

На запитання, чи вважає прем'єр-міністр бюджет МОЗ достатнім для боротьби з пандемією, присутній на вчорашньому засіданні комітету з питань здоров'я нації Денис Шмигаль відповів: «Ми маємо в Україні той бюджет, який маємо. Це податки і збори, які платять наші люди в нашій державі. По мірі необхідності депутати були готові додати кошти, що і було зроблено: 6,5 млрд грн було добавлено перерозподілом бюджету».

Так, додано було, але ж час згаяно. Постанова уряду про перерозподіл коштів вийшла 14 квітня 2021 року. На кампанію з вакцинації в Україні спочатку МОЗ просив виділити з держбюджету 15,1 млрд грн, однак кинули близько 4 млрд, які до квітня вже витратили. Щоб викрутитися, 6,5 млрд грн «позичили» з програми держгарантій медичного обслуговування населення. Діяти слід було швидко, адже на зміни до закону про держбюджет-2021 знадобилося б більше часу.

Вакцинація буксує: хто відповідальний?

COVID-вакцини під час пандемії — річ не комерційна, а геополітична, адже продають вакцини лише урядам.

«У більшості країн світу прем'єр-міністр є керівником штабу, який займається веденням переговорів з приводу закупки вакцин. Є ряд європейських країн, де штаби не справилися — є великі затримки з поставками вакцин. Декілька прем'єр-міністрів написали заяву на звільнення. З ким конкретно із постачальників ви вели переговори?» — пролунало запитання до прем’єр-міністра на засіданні профільного комітету ВР.

«Від самого початку ми розподілили наші обов'язки наступним чином. Президент вів перемовини з президентами країн, де виробляються вакцини, а також безпосередньо з керівниками компаній, зокрема Pfizer, CoviShield... Моя участь — проведення перемовин із прем'єр-міністрами. Я неодноразово проводив перемовини з країнами, де знаходиться виробництво. Міністр охорони здоров'я і його заступники проводили перемовини безпосередньо з виробниками вакцин», — відповів Шмигаль.

Чи достатньо у міністра охорони здоров'я повноважень, дипломатичних контактів для такого надскладного завдання, як закупівля вакцин під час бурхливої пандемії? Безумовно, ні. Як тут не згадати Ізраїль. У той час як багатьом країнам доводиться стояти в черзі за вакцинами, Ізраїль забезпечив своїх громадян достатньою кількістю імунобіологічних препаратів. Як країні це вдалося? Влада Ізраїлю була вкрай наполегливою в переговорах із виробником Pfizer/BioNTech. Кажуть, прем'єр-міністр Біньямін Нетаньяху просто не давав спокою гендиректору компанії-виробника Альберту Бурлу, дістаючи дзвінками навіть уночі. Звичайно, це і питання ціни: Ізраїль заплатив за препарат значно дорожче від ЄС і США (за різними даними, від 23 до 40 євро за дозу замість 12).

Поставка антиковідних вакцин в Україну йде двома шляхами: прямі контракти і за системою COVAX (Глобальна ініціатива щодо прискорення розробки і виробництва вакцин від коронавірусу та забезпечення їх рівномірного розподілу в усьому світі). Однак за програмою COVAX вакцини почали надходити в Україну 16 квітня замість обіцяного 15 лютого. До речі, цим напрямом займався головний санітарний лікар Віктор Ляшко, якого пророкують у головне крісло МОЗ. Великий контракт із виробником вакцини Pfizer/BioNTech Україні вдалося підписати 8 лютого лише після розмови президента Зеленського з гендиректором цієї компанії.

На жаль, зриви поставок антиковідних вакцин відбуваються в усьому світі. Нарешті компанії-виробники починають більш активно постачати свої препарати в нашу країну. 18 травня в рамках COVAX в Україну прийшла нова партія з 122 850 доз вакцини Comirnaty від Pfizer/BioNTech. До кінця тижня ЮНІСЕФ доставить разом 473 850 доз вакцини, а також розчинник для ін'єкцій.

Але ж король голий, або Хто приміряє костюм міністра охорони здоров'я

«Максиме Володимировичу, вас роблять стрілочником! Де ділися 64 млрд грн ковідного фонду? Це питання не піорушується. Вас знімуть, щоб ви не казали», — напророчив нардеп депутатської фракції «Опозиційна платформа — За життя» Михайло Макаренко на останньому засіданні профільного комітету.

Згідно з опитуванням, проведеним соціологічною групою «Рейтинг» на початку травня, більш як половина українців (55%) вважають, що зараз не потрібно змінювати міністра охорони здоров'я. А 25% респондентів підтримують призначення нового очільника міністерства.

За словами народної депутатки від партії «Слуга народу», заступниці голови комітету з питань здоров'я нації Оксани Дмитрієвої, на її ім'я надійшло чимало листів від лікарів, з медичних вузів, пацієнтських і громадських організацій з проханням не голосувати за відставку нинішнього міністра охорони здоров'я.

Водночас є й інша думка медичної громадськості: МОЗ називають «міністерством перекладання відповідальності». Серед основних претензій — відсутність контролю з боку міністерства за місцевою владою, надмірна довіра до звітів департаментів охорони здоров'я, занадто пізнє запровадження протоколу для реабілітації постковідних пацієнтів. Кажуть про провалену систему тестування на коронавірус, нестачу кисню і апаратів ШВЛ, проблеми з отриманням обіцяних 300% за роботу в «ковідних» відділеннях...

А тим часом «слуги» узгодили трьох нових міністрів. Стало відомо, що Міністерство охорони здоров'я очолить головний санітарний лікар Віктор Ляшко.

Максим Степанов очолював міністерство трохи більше року в непрості ковідні часи. Чи допоможе чергова зміна місць доданків вплинути на суму й оживити українську медицину, що перебуває на ШВЛ?

Ви пам'ятаєте, коли на початку пандемії, 8 березня, українська «еліта» полетіла на відпочинок за кордон, де вже були спалахи COVID-19? І першою привезла коронавірусну інфекцію в Київ. Була надія, що сформована ситуація стане лакмусовим папірцем для розуміння, що треба вкладатися і розвивати медицину в Україні. Схоже, не стала.