Бальзам для серця, або Як не допустити інфаркту — поради лікарів

17,9 мільйона — саме стільки людей щорічно помирає від серцево-судинних захворювань у світі, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, Захворювання серця стоять на першому місці серед причин смертності в Україні. Статистика сумна: щороку трапляється близько 40 тисяч інфарктів. Це майже все населення таких міст, як Подільськ чи Миргород. Проблема особливо актуалізувалася під час пандемії, адже ризик інфаркту на тлі COVID-19 зростає.

Є і хороша новина: 80% інфарктів та інсультів можна попередити з допомогою вчасно розпочатої профілактики. 29 вересня відзначається Всесвітній день серця, — і це чудовий привід почати піклуватися про своє здоров'я.

Хто ризикує більше: перевірте себе

Ймовірність інфаркту або інсульту залежить від багатьох факторів: спадковості, способу життя, цифр на тонометрі при вимірюванні артеріального тиску, рівня глюкози та холестерину.

• Паління — на одному із перших місць серед найпоширеніших причин розвитку інфаркту чи інсульту. Запам'ятайте: навіть одна сигарета на тиждень може наблизити вас до серцево-судинної катастрофи.
• Малорухливий спосіб життя. Якщо ви чимало рухаєтеся по роботі чи виконуєте хатні справи, це, звісно, добре. Однак це не є дієвою профілактикою. 150 хвилин на тиждень — мінімум часу, який варто приділити фізичним навантаженням. Але обов'язково під контролем пульсу — зауважують лікарі. Скандинавська ходьба чи заняття фітнесом — це вже справа смаку.
• Неправильне харчування (як харчуватися, щоб серце було здоровим, розповімо нижче).
• Підвищення рівня глюкози в крові. «Кожна людина має раз на рік перевіряти рівень глюкози в крові Має бути менш як 5,6 ммоль/л. Треба також розуміти одну річ. Якщо натщесерце рівень глюкози був нормальний, то після великої кількості солодкого він підвищиться на півгодини-годину. Навіть за цей час може відбутися пошкодження судин», — роз'яснює Анна Солощенко, лікарка-кардіологиня вищої категорії з 18-річним досвідом роботи в інфарктному відділенні Олександрівської лікарні м. Києва.
• Підвищення загального та так званого поганого холестерину.
• Якщо ваш артеріальний тиск вище 130/80 мм рт. ст.

До інших факторів ризику належать: бідність і низький освітній статус; похилий вік (ризик інсульту подвоюється кожні десять років після 55 років); стать — чоловіки схильні до більшого ризику серцево-судинних захворювань, ніж жінки до настання менопаузи; спадкова (генетична) схильність; психологічні чинники (наприклад, стрес чи депресія).

Що ви могли не знати про інсульт та інфаркт

Лікують інсульти неврологи, а от профілактикою займаються кардіологи. Левову частку інсультів викликає миготлива аритмія. Кардіологи зауважують: ті, хто має миготливу аритмію і для розрідження крові приймає аспірин чи клопідогрель, повинні звернутися до кардіолога та змінити препарат, адже в такому разі ці ліки не працюють.

Різке зниження артеріального тиску може призвести до інсульту. Треба пам'ятати, що якщо стався гіпертонічний криз (тиск дуже високий), не можна його різко знижувати. Знизили на 40 одиниць і потрібно зупинитися, почекати. Пам'ятайте: препарати, призначені лікарем для постійного прийому під час гіпертонічної хвороби, не підходять для надання швидкої допомоги. Це ліки повільної дії, вони повільно всмоктуються і працюють протягом доби. Є антигіпертензивні препарати для швидкої допомоги, які розсмоктуються під язиком. Прикладом є каптопрес, краплі фармадипін (з ними варто бути обережними, приймати мінімальну дозу, щоб не знизити тиск різко). Краще, якщо такі ліки вам призначить лікар. Найголовніше, потрібно так підібрати препарати разом із кардіологом, щоб тиск не підвищувався.

Причиною інфаркту є атеросклеротична бляшка, що виростає в коронарних судинах, які постачають кров у наш серцевий м'яз.

Найдієвіша профілактика, сheck-up і поганий холестерин

Перш за все потрібно своєчасно звертатися до лікаря — при підвищенні тиску, рівня холестерину, глюкози чи задишці при ходьбі. «Якщо ви йдете під гірку, піднімаєтеся сходами чи швидко рухаєтеся і відчуваєте не лише задишку, а є також відчуття дискомфорту, здавлювання, печії в грудях, обов'язково звертайтеся до лікаря! — радить Анна Солощенко. — Це симптоми наявності атеросклеротичної бляшки (атеросклерозу). Але краще йти до лікаря ще до появи таких скарг».

Регулярні фізичні навантаження під контролем пульсу. Що це означає? Коли ви довго не займалися спортом і починаєте нове життя, купуючи абонемент у спортзал, багато хто робить помилку — намагається дуже активно стартувати.

У кожної людини є максимальний пульс — це 220 мінус вік. У жодному разі досягати цих значень під час тренувань не можна. Цей пульс нам дала природа, щоб втекти від лева, рятуючи своє життя. Під час фізичних навантажень варто дотримуватися діапазону 60–75% від максимального пульсу. Менше 60% — це не тренування, а прогулянка. Більше 75% — перевантаження серця.

«Більш досвідченим спортсменам можна досягати і 80%, але не раджу цього робити без спеціального дослідження — велоергометрії чи тредміл-тесту (ви крутите педалі чи біжите по доріжці, і вам одночасно роблять кардіограму). У пригоді стане фітнес-браслет, який надягається на руку та контролює ваш пульс під час навантаження», — зауважує Анна Солощенко.

Які дослідження призначить досвідчений кардіолог для профілактики? Ліпідограма — цей аналіз визначить як корисні жири, що захищають нас від атеросклерозу (лікопротеїди високої густини), так і «шкідливі» ліпіди (лікопротеїди низької густини (ЛПНГ), дуже низької густини та тригліцериди). У ліпідограмі також є індекс атерогенності (співвідношення «поганих» і «хороших» холестеринів). У нормі загальний холестерин має бути нижче 5,0, ЛПНГ («погані» жири, що відкладаються в судинах) — нижче 2,5, а тригліцериди — нижче 1,7.

Звідки береться холестерин у наших судинах? 20% холестерину потрапляє з їжі. Тож з допомогою правильного харчування, схуднення, регулярних фізичних вправ ми можемо знизити холестерин на цей процент. 80% нашого холестерину виробляє печінка. Коли лікарі говорять, що печінка виробляє «поганий» холестерин, люди біжать до аптеки за препаратами, щоб почистити печінку. Але це нормальна функція печінки — говорять лікарі. Справа в тому, що декому з нас генетично передається надлишковий синтез холестерину, такі люди частіше хворіють на серцево-судинні захворювання. Є спеціальні препарати, які такий синтез пригнічують.

Як дізнатися, чи є атеросклероз? Допоможе доплер (УЗД судин шиї). Це недороге і просте дослідження, яке триває 15 хвилин. Або ж проби з фізичним навантаженням — велоергометрія чи тредміл-тест.

Які препарати приймають пацієнти з доведеним атеросклерозом? Кардіологічний аспірин при відсутності протипоказань. Статини і препарати, що нормалізують тиск. Атеросклероз може призводити не лише до інфарктів та інсультів, а й до погіршення пам'яті, передчасного старіння, погіршення зору, ниркової та серцевої недостатності, болі в ногах при ходьбі. Адже бляшки можуть відкладатися не лише в коронарних судинах, а й у судинах сітківки ока, голови та шиї тощо. Треба розуміти, що скарги з'являються тоді, коли бляшки на 60–70% перекривають просвіти судин. На жаль, інфаркти та інсульти молодшають. Наразі лікарі радять проходити сheck-up із 30 років (ліпідограма, рівень глюкози в крові, вимірювання артеріального тиску та УЗД судин шиї).

COVID-19 і серце

У людей із серцево-судинними захворюваннями ризик ускладнень при коронавірусній хворобі є більшим. Водночас є люди із хронічними хворобами, які переносять ковід доволі легко. Варто не забувати, що COVID-19 б'є по слабких місцях. Наприклад, гіпертоніки після хвороби (навіть у легкій формі) можуть жалітися на високий тиск. До цього варто бути готовими і за потреби звернутися до кардіолога та підкоригувати свою звичну схему лікування.

Як харчуватися, щоб серце було здоровим

«Своїм пацієнтам я рекомендую DASH-дієту (Dietary Approaches to Stop Hypertension), яка підтримує в нормі рівень кров'яного тиску, — каже кандидатка медичних наук, лікарка-дієтолог Інституту серця МОЗ України, голова наглядової ради Асоціації дієтологів України Олександра Кириленко. — Калій, магній, кальцій, клітковина, пектин, поліненасичені жирні кислоти та зовсім маленька кількість солі (не більш як 3 г на добу) — все це справжній бальзам для серця та судин. Тому при дотриманні цієї дієти зменшується загроза серцевих захворювань».

Що саме додати до свого раціону, а що виключити?

Основа дієти — цільнозернові продукти. ТАК — гречка, вівсянка, червоний рис, чіа, кіноа, сорго, амарант, насіння льону, кукурудза, пшоно. НІ — манна, булгур, кус-кус, адже ці крупи мають високий глікемічний індекс і великий вміст глютену.

ТАК — волоські горіхи, фундук, мигдаль, насіння соняшнику, кунжуту, льону та гарбуза: не менш як 50 г на добу.

ТАК — бобові: зелений горошок, квасоля, нут, сочевиця, спаржа.

Багато овочів, фруктів і зелені. ТАК — кожна страва з овочами (4–5 порцій на добу) і зеленню (300–400 г на добу). НІ — гриби та соління.

Молочні вироби (за умови, що ви переносите лактозу). ТАК — нежирні 2,5–3,5% молочні та кисломолочні продукти, білі сири (не більш як 45% жирності: фета, моцарела, адигейський).

Біле м'ясо птиці, річкова та морська риба. НІ — червоне м'ясо, консерви, ковбасні вироби, копченості, креветки, мідії, адже в молюсках багато токсичних речовин і холестерину.

ТАК — нерафінована олія: рапсова, льняна, оливкова, горіхова, чорного кмину (не менш як 70 мл на добу). НІ — гострі спеції, маринади, солодощі, солодкі напої та алкоголь.

Доведено: кожен втрачений кілограм веде до зниження артеріального тиску на 5мм рт. ст. DASH-дієта є ефективним способом корекції ваги й оздоровлення організму в цілому. При цьому раціон багатий на смачні, різноманітні та повноцінні страви без різких обмежень.

При написанні статті використані матеріали лекції «Як не допустити інфаркт та інсульт» (INSCIENCE).