Новини
Ракурс

Агрофірми проти Києва: топ-3 найскандальніших об'єктів

Досі «Ракурс» писав про ті справи, пов’язані із забудовами, які вже завершено. Так, судова справа про забудову Протасового Яру в столиці, де на місці природного заповідника планувалося звести кілька хмарочосів, може  послужити прикладом благополучного вирішення конфліктної ситуації. Однак лише в столиці є чимало «гарячих» об’єктів, боротьба за які перебуває в самісінькому розпалі, і яким буде результат цих битв, наразі сказати важко.



.

Якщо говорити про найскандальніші історії навколо забудов, то їх, звичайно ж, не три і не п’ять, а набагато більше, тому будь-який рейтинг скандальності буде суб’єктивним. Наприклад, складаючи цей, ми орієнтувалися не лише на інтерес громадськості до об’єктів можливої забудови. У цих трьох справах є певна загальна схема, що показує, як можна розпоряджатися міською землею.

«Троєщинські луки»

Йдеться про 375 гектарів заказника, розташованого на околиці Деснянського району столиці. Тож розглянемо схему, за якою таке собі ТОВ «Нова Україна», що належить підприємцям із Броварів і Києва, намагається накласти лапу на дві ділянки землі загальною вартістю понад 10 мільярдів (!) гривень. За радянських часів на цьому місці існував радгосп, реорганізований згодом у сільгосппідприємство «Нова Україна», якому належало право на користування територією площею понад 7,5 тисячі гектарів. Підприємство збанкрутувало, але на його місці виникло товариство з обмеженою відповідальністю та з такою самою назвою, яке зараз і претендує на землю, хоча ліквідація сільгосппідприємства — це підстава для припинення права користування землею цього підприємства. Але три роки тому ТОВ за сприяння двох високопосадовців КМДА та одного нотаріуса оформило земельні ділянки загальною площею 375 гектарів у постійне користування, посилаючись на державний акт 1981 року. (Між іншим, масив Троєщина почали будувати лише 1981 року, а перші мешканці заселилися у новобудови 1983-го.)

Місто має власні плани на землі колишнього радгоспу: там передбачалося, по-перше, побудувати житлові будинки для постраждалих від афери «Еліта-Центру», по-друге, створити промисловий вузол «Київська бізнес-гавань». Розпорядження про будівництво було підписано ще влітку 2013 року, і цей об’єкт міг би дати до 50 тисяч робочих місць для жителів району та всього міста.

Однак основний скандал вибухнув навколо вже згадуваних вище 375 гектарів, розбитих на дві ділянки та зареєстрованих на «Нову Україну». Влітку 2020 року Київрада винесла рішення про створення там ландшафтного заказника «Троєщинські луки». Тоді ТОВ «Нова Україна» подало позов до Київради з вимогою це рішення скасувати.

Київрада подала позов про скасування реєстрації на ТОВ тих двох ділянок, на яких розташовано заказник. У свою чергу, «Нова Україна» звернулася до Окружного адміністративного суду Києва з позовом, вимагаючи зобов’язати департамент містобудування та архітектури КМДА дати дозвіл на поділ цих ділянок на дрібніші. Ця справа слухатиметься в ОАСК 10 березня (попереднє засідання було перенесено).

Ідея така: припустимо, господарський суд, де слухається справа про реєстрацію ділянок, винесе рішення не на користь ТОВ, а ділянок із зазначеними кадастровими номерами вже… немає! Їх поділено на дрібніші, і кадастрові номери там зовсім інші. На сьогодні обидві справи — і адміністративна, і господарська — перебувають, якщо можна сказати, у гострій фазі. Господарську частину ТОВ програло у першій інстанції, в апеляційній слухалося 9 лютого, а тим часом на підході адміністративна частина історії.

Нагадаємо, ціна питання — 10 мільярдів гривень і 375 гектарів природного заказника, що належить киянам.

Музей у Пирогові

Національний музей народної архітектури та побуту України в Пирогові — одна з перлин Києва. І музей, і землі довкола нього становлять єдиний ансамбль. Проте територія біля музею — це не просто гарний ландшафт, а й 240 гектарів землі… придатної для забудови. До речі, територія навколо музею народної архітектури має статус особливо цінних земель історико-культурного призначення. Але дивні речі, пов’язані з ними, почали відбуватися ще за мера Черновецького. 2007 року Київрада раптом передала земельні ділянки якимсь житловим кооперативам, за якими, ймовірно, стояло Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю (СТОВ) «Агрокомбінат «Хотівський».

У цьому разі на захист землі від забудовників стала прокуратура і навіть домоглася рішення на свою користь, проте СТОВ якимось чином встигло зареєструвати ці землі на себе.

Сьогодні щодо земель навколо Пирогова, поділених на ділянки, йде ціла низка судових справ. Одна вже дійшла до Касаційного господарського суду. Цікаво, що частина інших справ застрягла у Північному апеляційному господарському суді, і їхній результат залежить від рішення, яке ухвалить вища судова інстанція. Останнє засідання у справі було 2 лютого, і суд виніс рішення оголосити перерву до 16 лютого. Можливо, цей день стане переломним в історії музею «Пирогів».

Екопарк на Осокорках

Цей судово-забудовний скандал лише набирає обертів, але його схема дуже нагадує те, що відбувається із заказником «Троєщинські луки». Є така собі агрофірма «Зодіак», яка зареєструвала у вересні минулого року право на користування земельною ділянкою площею 74,4 га на Осокорках, де зараз знаходиться зелена зона. Історія з реєстрацією спливла через півтора місяця, і Київська міська держадміністрація визнала, що це справжнісіньке рейдерство. «Особливо зухвалим є те, що це рішення винесене на підставі Державного акта, виданого 1946 року Виконавчим комітетом Києво-Святошинської районної Ради депутатів трудящих на вічне користування землею сільськогосподарській артілі імені Ворошилова», — відреагувала у жовтні минулого року пресслужба КМДА.

Тим часом активісти повідомляють, що в історії навколо зеленої зони на Осокорках виник новий цікавий поворот: практично одночасно з тим, як реєстрація стала предметом скандалу, було створено певну громадську організацію, що боролася за створення екопарку… на території, вдвічі меншій, ніж реальна територія існуючої нині зеленої зони. До того ж більшу частину цієї території займало озеро.

Після того, як історія набула резонансу, Міністерство юстиції скасувало реєстрацію землі. І тоді агрофірма «Зодіак» звернулася до Господарського суду Києва з позовом до Міністерства юстиції, Київської міської державної адміністрації та Київської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення Мін’юсту.

Наразі Феміда на боці агрофірми: суд видав ухвалу про забезпечення позову агрофірми шляхом накладання арешту на земельну ділянку площею 74,4 гектара. Серед вимог була й вимога «заборони Київській міській державній адміністрації та Київській міській раді приймати рішення та вчиняти дії стосовно поділу, виділу, передачі в оренду, користування, продажу, надання документів дозвільного характеру, вилучення в цілому або частини земельної ділянки площею 74,4527 га, за кадастровим номером 8000000000:96:001:0040». І суд її задовольнив. Проте головні битви за шматок землі на Осокорках іще попереду.

…У наших планах, по-перше, продовжити список найгучніших історій, що стосуються київських забудов, а по-друге, не обмежуватися коротким перерахуванням скандальних забудов, а за можливості звертатися до подробиць цих резонансних справ, відстежуючи їхню судову перспективу.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter