Майже половині смертей можна запобігти

Криза здоров’я в Україні нагадує міну уповільненої дії, адже її вибух розтягнуто в часі, тому мало хто помічає її негативні наслідки. Темпи скорочення населення в Україні є дуже швидкими. Вперше кількість померлих перевищила кількість народжених у 1991 році. Якщо така тенденція збережеться й надалі, до 2050-го населення нашої країни може скоротитися до 36,2 млн чол.

За показником смертності дорослих Україна посідає одне з перших місць у світі. Найшвидше наша країна втрачає чоловіків працездатного віку, смертність серед яких уже досягла рівня африканських країн, таких, як Гвінея, Того, Гана та Бенін.

67 % усіх смертей в Україні було спричинено серцево-судинними захворюваннями. Для порівняння: рівень смертності серед чоловіків до 65 років від ішемічної хвороби серця (головного «вбивці» українського населення) в нашій країні в 14 разів вищий, ніж у Франції, а серед жінок того ж віку — у 25 разів.

Рак в Україні відзначається надзвичайно великим рівнем смертності, особливо у молодших вікових групах. Найбільший тягар припадає на рак легенів у чоловіків і рак молочної залози у жінок. Смертність від раку молочної залози серед українських жінок зростає, тоді як в інших країнах, навпаки, скорочується. Близько 8 тис. українок щороку помирають від цього злоякісного захворювання.

Цукровий діабет у нашій країні перетворюється із хвороби похилого віку на захворювання, що вражає молодих людей. У людей, хворих на діабет, ризик смерті від серцево-судинних захворювань підвищується у 3—4 рази.

Більшість причин передчасної смертності в Україні пов’язано з дуже високим рівнем розповсюдженості основних факторів ризику серцево-судинних захворювань: високого кров’яного тиску, ожиріння, діабету, підвищеного вмісту холестерину в крові та із негативними звичками — палінням, надмірним вживанням алкоголю, а також фізичною пасивністю та неправильним харчуванням (харчування українців традиційно багате на жири). Наприклад, люди з підвищеним кров’яним тиском мають значно вищий ризик інсульту, ішемічної хвороби серця, інших серцевих хвороб і ниркової недостатності. А ризик діабету зростає в 100 разів у хворих на ожиріння, 80 % випадків діабету можна віднести на рахунок ожиріння і надмірної ваги.

Гіпертонія та ожиріння є ключовими факторами ризику розвитку хвороб серця української нації. Згідно з дослідженням, малозабезпечені громадяни найбільш схильні до гіпертонічної хвороби, а ожиріння частіше зустрічається серед заможних.

Майже половина дорослого населення України (переважно молодь) страждає від одного чи кількох хронічних захворювань. Від хронічних захворювань більше потерпають жінки (це пояснюється тим, що жінки живуть довше від чоловіків у середньому на 12 років, але вони проводять багато років у стані поганого здоров’я). Кожен третій українець до 40 років на сході країни хворіє на гіпертонію, а на заході цей відсоток піднімається до 47,5 %. Кожна п’ята молода людина віком від 18 до 25 років у нашій країні хворіє на гіпертонію (для порівняння, у Румунії — 8,75 %). Існує значне коливання захворюваності на гіпертонію по регіонах: майже чверть українців, що живуть на заході країни, мають другу стадію гіпертонічної хвороби, що більш як удвічі перевищує відсоток на сході України. Згідно з дослідженням, ймовірність захворіти на гіпертонію не залежить від матеріального стану людини.

Більше половини дорослого населення країни має надмірну вагу: якщо серед чоловіків спостерігається тенденція до надмірної ваги, то у жінок — до ожиріння.

Нездоровий спосіб життя — паління, зловживання алкоголем, погане харчування та відсутність фізичної активності — дослідники назвали головною причиною високого рівня захворюваності та смертності в Україні. Так, 36 % українців палять, до того ж паління починається у ранньому віці. Сьогодні цей вік становить близько 16 років (опитування у віковій групі до 30 років), тоді як у віковій групі 60—65 років відзначили, що почали палити у 19 років. У країнах СНД, у тому числі в Україні, паління особливо поширене серед підлітків, остання сумна тенденція — кількість курців серед дівчат наближається до такого показника для юнаків.

20 % українців надмірно вживають алкоголь (кількість вжитого алкоголю перевищує п’ять порцій протягом одного чи більше днів за останній місяць). Надмірне вживання алкоголю не лише підвищує ризик серцево-судинних захворювань, а також є дедалі частішою причиною смертності в результаті нещасних випадків, травм, дорожньо-транспортних пригод.

Понад 80 % тих, хто зловживає «зеленим змієм», — чоловіки. Надмірне вживання алкоголю починається також у ранньому віці і збільшується з роками, досягаючи піку у 40—49 років. У старших вікових групах ці показники зменшуються, що може свідчити про високу смертність серед тих, хто надмірно вживає алкоголь. Особливо бентежить те, що найбільша кількість осіб, які надмірно вживають алкоголь чи зловживають ним, спостерігається у наймолодшій віковій групі — 18—29 років (28 %). Далі йде вікова група 40—49 років (26,7 %).

Приблизно 10 % українців ведуть малорухомий спосіб життя. Особливо дивними виглядають показники малорухомого способу життя у віковій групі 18—29 років, відповідний відсоток у цій групі становить 10,9 %. Це є найвищим показником серед інших країн Європи, зокрема, у Чехії він дорівнює 3,7 %, в Угорщині — 7,1 %. Дослідження також виявило, що жінки більш схильні до малорухомого способу життя, також менше рухаються жителі міст, а ще цей показник збільшується з поліпшенням матеріального стану.

Доведено, що рівень фізичної активності має великий вплив на серцево-судинну захворюваність і смертність. ВООЗ було підраховано, що близько 20 % усіх випадків ішемічної хвороби серця і 10 % інсультів пов’язані з браком регулярної фізичної активності.

Незважаючи на розповсюдженість хронічних захворювань, більшість дорослого населення нашої країни оцінює стан свого здоров’я як задовільний або ж краще. Це відбувається через погану поінформованість про стан свого здоров’я та про серйозність пов’язаних ризиків. Третина з тих, хто має гіпертонію, не усвідомлюють її наявності, причому це стосується чоловіків удвічі більше, ніж жінок. Згідно з дослідженням, 61 % чоловіків і 74 % жінок, які не усвідомлюють наявності високого тиску, мають другу стадію гіпертонічної хвороби.

Через те, що під час відвідування медичних установ не завжди вимірюється кров’яний тиск, ці захворювання не завжди виявляють. Серед українців також спостерігається низький рівень виконання приписів лікарів: пацієнти або забувають прийняти ліки, або вважають, що лікування їм уже не потрібне. Не дивно, що згідно з тими ж дослідженнями, 36 % жінок і 20 % чоловіків мають першу або другу стадію гіпертонічної хвороби, незважаючи на її усвідомлення та курс лікування.

Унаслідок такої невтішної ситуації із захворюваннями та високим рівнем смертності в Україні ринок праці поступово скорочується. Поганий стан здоров’я українців уже сьогодні зменшує продуктивність їхньої роботи. За прогнозами міжнародних та українських експертів, у нашій країні вже найближчим часом держава буде змушена з кожним роком збільшувати навантаження на бізнес у вигляді відрахувань до Пенсійного фонду, інших фондів соціального страхування. Старіння населення супроводжується також зростаючим навантаженням на систему охорони здоров’я.

Чи можна «вилікувати» цю ситуацію? Ці ж дослідження стверджують, що майже половині смертей в Україні можна запобігти. Значної кількості смертей можна було б уникнути за рахунок зменшення впливу негативних звичок. 17 % летальних випадків від ішемічної хвороби серця могло не статися завдяки профілактичним і лікувальним заходам. Ще 17 % можна було попередити у разі вчасного лікування.

Досвід країн Європи, де останніми роками спостерігається зниження смертності від ішемічної хвороби серця, показав, що приблизно на 2/3 це відбулося завдяки успішній боротьбі з факторами ризику (насамперед з палінням) і лише на 1/3 — у результаті поліпшення виживання хворих на серцево-судинні захворювання у зв’язку з удосконаленням підходів до лікування. Це підкреслює величезну важливість заходів первинної профілактики серцево-судинних захворювань. Тобто обмеження тютюнопаління та споживання алкоголю є найефективнішими та відносно дешевими заходами у профілактиці серцево-судинних захворювань.

Ефективним інструментом для цього є просвітницькі кампанії, спрямовані на молодь. У Чехії, наприклад, проводиться кампанія «Відмовся і виграєш». В її рамках не лише поширюються просвітні матеріали про наслідки паління, а й надаються фінансові стимули — спочатку через національний конкурс для тих, хто зможе припинити палити або взагалі не починатиме, а потім — через міжнародний конкурс, який охоплює кілька країн ЄС. Близько 25 % учасників конкурсу вдається утримуватися від паління вже рік.

У деяких країнах пішли шляхом підвищення мінімального віку, з якого дозволяється вживати алкогольні напої або тютюнові вироби. Це сприяло зменшенню вживання тютюну та алкоголю, а також знизило кількість дорожньо-транспортних пригод.

Змінити ситуацію на краще також могла б система раннього виявлення, діагностування та наступного лікування захворювань. Адже вчасне виявлення багатьох хвороб допомагає попередити передчасну смерть, особливо це стосується таких небезпечних захворювань, як онкологічні. Рак молочної залози і рак шийки матки відзначаються особливо високим рівнем смертності (80 %), якщо хворобу виявлено надто пізно. Загальнонаціональні програми скринінгу цих онкозахворювань могли би бути надзвичайно ефективними. Приклад європейських країн, де завдяки скринінгу кількість випадків раку шийки матки скоротилася на 50—60 %, — тому підтвердження.

Також очевидно, що в Україні загальнонаціональний скринінг гіпертонії, діабету міг би значно скоротити рівень серцево-судинних захворювань. А удосконалення методів лікування також дозволило б значно знизити кількість смертельних випадків від цих хвороб. Адже летальність значною мірою залежить не тільки від тяжкості захворювання, а й від точності діагностики та якості надання медичної допомоги.

В Україні приймаються цілі низки законів, але проблема полягає у тому, що контроль за дотриманням законодавчих норм майже не ведеться. Подолання кризи здоров’я в Україні передбачає узгоджені дії як влади, так і бізнесу, але й, поза сумнівом, суспільства і кожного з нас.

За матеріалами дослідження Світового банку «Основні причини високого рівня смертності в Україні».