Юридичні компанії допомагають суспільству

Західні компанії розробляють стратегії корпоративної соціальної відповідальності (КСВ), проводять різноманітні соціально значущі заходи, щорічно звітують перед громадою. У багатьох компаніях з'явилася посада — CSR (КСВ)-менеджер. Вітчизняні компанії, особливо ті, що мають західні корені, також залучаються до руху благодійності. Хтось вже друкує яскраві звіти на західний манер, а хтось ще робить перші кроки у бік КСВ. Останніми роками до цього руху приєдналися й юридичні компанії, що взагалі досить незвично, бо успішні юристи з провідних юридичних компаній — це люди, зазвичай, несентиментальні і дуже-дуже зайняті.

Як саме окремий юрист, чи ціла юрфірма може проявити свою соціальну відповідальність? Безумовно, можна брати волонтерську участь у будь-яких добрих справах, фінансово підтримувати тих, до кого життя було немилосердним — дітей-сиріт, немічних, безхатченків. Або тих, хто має талант, може і хоче його розвивати та елементарно не має на це коштів. До таких благодійних проектів може долучитися компанія будь-якої сфери діяльності. Проте юристи можуть використовувати на добрі справи не лише свій час і гроші, а й свої знання. Тому особливістю КСВ-стратегій багатьох юрфірм стало надання pro bono послуг — безкоштовна юридична допомога.

4 вересня ц.р. відбувся круглий стіл на тему «КСВ-стратегії юрфірм: успішні практики в Україні та Європі», що був організований проектом ЮРЛІГА. Він передував черговому конкурсу Pro Bono Awards, який щорічно проводить ЮРЛІГА спільно з Центром «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності».

На жаль, запрошений гість з Великої Британії Роберт Пауел, КСВ-менеджер міжнародної юридичної фірми CMS Cameron McKenna приїхати не зміг, отже спілкувалися з ним учасники круглого столу  за допомогою скайпу. Роберт розповів, що фірма почала свою КСВ-діяльність саме з надання безкоштовних послуг, але згодом цього виявилося недостатньо, і компанія долучилася до інших проектів: почала фінансувати навчання здібної, але малозабезпеченої молоді, підтримувати спортсменів-інвалідів, які беруть участь у спеціальних змаганнях, сповідувати екологічний стиль життя та інше. Учасникам «круглого столу»  був представлений щорічний звіт компанії. Цей звіт готували шість тижнів, за словами Роберта Пауела, допоміг компанії збагнути, що її соціальна активність виявилася дуже ефективною не лише для загалу, але й для самої компанії, бо допомогла їй посилити діалог з діловими партнерами.

Тетяна Бугасова, менеджер з бізнес-адміністрування та персоналу української філії CMS Cameron McKenna, запевнила, що місцевий офіс ніхто «не силує», спонукаючи приєднуватися до КСВ-стратегії материнської компанії, але й українські юристи залучаються до добрих справ так само, як і їх закордонні колеги. Основний вид благодійності — надання pro bono послуг певним групам клієнтів, які не можуть сплачувати за це. Кожен з працівників повинен щонайменше 50 годин на рік присвятити безкоштовній юридичній допомозі або волонтерській роботі. До речі, волонтерство — це не тільки робота за межами компанії. Це може бути допомога дитині з дитбудинку, яка мріє здобути юридичну освіту, пройти стажування в компанії. Яскравим прикладом може слугувати й безкоштовне обслуговування компанією Міжнародної федерації червоного хреста в Україні. До цієї роботи було залучено групу з різних співробітників — від молодшого юриста до партнера.

«В нашій компанії є 16 різних винагород за лідерську позицію в КСВ. Це не тільки визнання колег, а й премія у 250 фунтів стерлінгів, яку співробітник має потім витратити на будь-які благодійні цілі за власним розсудом», — розповідає Тетяна.

Є в компанії і цікава традиція: кожної п'ятниці співробітникам дозволено порушувати діловий дрес-код — приходити на роботу в джинсах. «Порушники» у вільному одязі мають за це заплатити — покласти у скарбничку 20 гривень. «Це невеликі гроші, люди легко розстаються з двадцяткою, та за рік набігає значна сума, яку ми потім витрачаємо на щось суспільно корисне», —  веде далі Тетяна Бугасова і пояснює, що зібрані гроші витрачаються на кількох дітей-спортсменів з розумовими чи фізичними вадами, яких юристи своїм коштом відправляють на спеціальні змагання.

Гроші на благодійність збирають і в інший спосіб: люди готують вдома улюблену страву, а потім приносять її до офісу і продають своїм співробітникам. Це і доволі весело, і азартно. А ще ­— завжди дуже смачно.

«Я не знаю, як виміряти у гривнях користь КСВ для компанії, але точно знаю, що людина, яка бере участь у таких проектах, відчуває себе соціально корисною, цінною, а значить —  щасливою, і у результаті  із задоволенням працює, любить свою роботу», — впевнена Тетяна.

Армен Хачатурян, старший партнер ЮФ «Астерс», переможець торішнього конкурсу у двох номінаціях каже, що благодійність не любить галасу навколо себе, але тим не менше, все ж потребує того, щоб про неї говорили. Це така іскра, яка може запалити людей, поштовх, який може змусити їх, кожного окремо і громаду в цілому, дивитися у потрібному напрямку. 

«Для нас КСВ почалося з допомоги студентам-юристам, які, вибачте мене, професори, не зовсім правильно навчаються. Теорія теорією, римське право римським правом, але потрібно вміти вирішувати реальні проблеми, розв'язувати конкретні актуальні задачі. Ми підтримуємо, консультуємо студентів-юристів з Дніпропетровська та Запоріжжя, спонукаючи їх до такої самої pro bono роботи з конкретними бабусями і дідусями, яким потрібна правова допомога. Для майбутніх юристів така безкоштовна робота - набуття справжнього досвіду, тренінг. Взагалі для юриста безкоштовна робота задля блага суспільства — це не вторинне, не те, що йде знизу списку справ, а те, що робить репутацію тобі, фірмі, зрештою підвищує твій професійний рівень», —   вважає Армен Хачатурян.

До речі, серед благодійних проектів ЮФ «Астерс» є цікавий проект «Арт-Астерс» — це художня галерея. Юристи допомагають молодим талановитим художникам — виставляють їхні картини у своїй галереї, натомість отримують не аби яке задоволення від мистецьких витворів, які дають їм наснагу, відчуття прекрасного.

Переможниця торішного конкурсу «Pro Bono Awards» в номінації «Найвідповідальніший лідер в юрбізнесі» Олена Сотник, старший партнер АГ «Солодко і партнери» сказала, що спочатку благодійність була її власним вибором. Вона особисто відчувала необхідність робити щось суспільно корисне, бо без цього життя їй в якийсь момент здалося нудним і безбарвним. Її особиста віддушина зацікавила й інших співробітників компанії, які радо долучилися до різних благодійних програм. «Мені здається, що компанія повинна давати працівникам не тільки професійну реалізацію, а й особистісну. Проекти КСВ саме це й дають. На жаль, юридичне співтовариство дуже інертне, воно дуже повільно розхитується. Добре, що є можливість показати іншим, що таке КСВ в юридичному бізнесі. Головне усвідомити: ми можемо впливати на суспільні процеси, і ми на них реально впливаємо, а головне, у нас є важливий ресурс — наші знання», — говорить Олена.

«Pro bono послуга може бути різною. Можна допомогти пенсіонерці, якій невірно нараховують пенсію, або виживають з квартири, а можна допомогти правильному депутатові написати хороший, корисний для країни законопроект. І те, і інше — гарна справа, корисна для суспільства, те, що вносить у наше життя сенс, робить світ кращим», — резюмує Армен Хачатурян.            

По-справжньому у зрілої здорової особистості, яка досягла успіху у своїй професійній діяльності та вже не стурбована пошуком хліба насущного, якоїсь миті виникає бажання зробити щось хороше не тільки для себе, а й для оточуючих людей, для суспільства в цілому. Як то кажуть, змінити світ на краще, хоча б трохи. Якщо цього не відбувається, успішна людина перестає бачити сенс у своїй діяльності, яка хоча й приносить гроші, здається нудною та нецікавою. Те саме правило поширюється і на зрілі компанії, які мають своє помітне місце на ринку, вміють заробляти гроші та вже чимало їх заробили. Вони починають якусь частину свого прибутку витрачати на благодійність. Можливо, заради підтримки доброї репутації, що насправді легко конвертується у прибуток, а може й для того, щоб не почуватися ніяково. Як казав Конфуцій, соромно бути багатим і вельможним, коли в державі панує беззаконня.