У ПР вірять, що тиск МВФ та Росії загрожує новим «майданом», а в опозиції сподіваються позичити грошей у людей

Верховна Рада України закрилася до 3 грудня, спікер Володимир Рибак полетів з візитом до Канади, президент Віктор Янукович вшанував Голодомор і зник з поля зору.

Тим часом опозиція звернулася до парламенту з вимогою про позачергове засідання Верховної Ради в середу, 27 листопада, напередодні Вільнюського саміту, але офіційного подання з підписами депутатів передати досі не змогла. «Ракурс» розпитав представників обох парламентських сил — більшості та опозиції — про їхнє бачення поточної ситуації.

— Чи здатний «євромайдан» вплинути на владу?

Народний депутат від Партії регіонів Володимир Олійник:

— Виступи людей — це суб'єктивний чинник, але є об'єктивний чинник, про який заявив уряд. Це економічний тиск з боку Росії. Навіть Ангела Меркель визнала тиск з боку Москви і пообіцяла поговорити при нагоді з Володимиром Путіним. Чи знайдете ви щось у резолюції «євромайдану» про економічний тиск з боку Росії, про економічні проблеми взагалі? Чи є хоч один законопроект серед тих законопроектів, які пропонує опозиція до розгляду на позачерговому засіданні, який стосується цієї проблеми? Ми також хочемо в ЄС, але треба думати і про наслідки, які, на жаль, опозиція відкидає або заплющує на них очі.

Щодо закликів штурмувати Кабмін, то штурм — це не мирні акції, це суперечить Конституції, комусь хочеться пролити чужу кров. Уряд не несе ніякої відповідальності за зовнішню політику. За неї відповідають Верховна Рада і президент.

Народний депутат від УДАРу Сергій Каплін:

— «Євромайдан» здатний вплинути, бо в Кабміні немає однозначної думки з приводу підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Микола Азаров самостійно всупереч волі міністрів видав розпорядження про призупинення підготовки Угоди про асоціацію. Я не здивуюся, якщо завтра на Майдані з'являться заступники міністрів, які 20 років проїдали гроші ЄС.

Якщо вектор впливу «майдану» буде перенесено з М. Азарова на В. Рибака, то це потужний аргумент. Щодо президента, то він має розуміти: навіть 300 тис. людей не спинити, «майдан» рушить до «Межигір'я» і позбавить його офісу в центрі Києва.

У «майдану» сьогодні зовсім інше обличчя, люди виросли. Тепер виходять люди з переконаннями, люди, які не рефлексують на образи від влади, а просто реагують на зазіхання на їхні цінності.

Не можна виключати позачергового засідання Верховної Ради в середу, 27 листопада. Опозиція має достатньо підписів для подання про позачергове засідання (необхідно щонайменше 150 підписів. — Ред.).

— Чи не лякають закриті двері в ЄС?

В. Олійник:

— Якщо ЄС визнає, що також зацікавлений в Угоді про асоціацію, то теж має подумати про зобов'язання, якщо є вимоги до України... Ми просимо компенсувати Україні збитки від російського тиску, просимо про кредит у 20 млрд. дол. Бо наслідки від асоціації з ЄС будуть у довгостроковій перспективі, а наслідки з боку Росії — вже наступного дня після підписання асоціації. Російські політики прямо кажуть, що те, що зараз, — це тільки квіточки.

Зараз ми не можемо навіть формувати бюджет, треба дійсно поповнити золотовалютні резерви (ЗВР), для цього і потрібен кредит МВФ на 15 млрд дол. Але виконати їхні умови зараз неможливо. Я вважаю, буде соціальний вибух, не менший за «євромайдан», якщо вдвічі підвищити тарифи на газ і заморозити (не підвищувати) пенсії та зарплатні в бюджетній сфері.

Цікаво, що буде робити опозиція, якщо прийде до влади, — проблеми ж нікуди не дінуться, вона думає, що вона втримається в таких умовах?

— Що робити з економічною блокадою Росії?

С. Каплін:

— Я відповім словами мого земляка, Григорія Сковороди: «Не вчіть яблуню родити яблука». Польща збільшила експорт в Росію вдвічі після того, як стала членом ЄС. Власники підприємств протягом 20 років витягували останнє з них, фонди зношені.

Російський ринок не існує в принципі, бо уряд Росії почав працювати на імпортозаміщення. І це правильно, бо вони не нагодують таку велику країну без цього. Ринок Росії — це 150 млн людей, ринок ЄС — це 600 млн. ЄС цілком усвідомлює українські ризики, тому ми впевнені, що буде підтримка. Заводи не зупиняться.

Опозиція готова на непопулярні реформи, зокрема, треба створювати ринок землі, проводити реформу житлово-комунального господарства. Але щоб проводити непопулярні реформи, потрібно мати довіру людей. Якщо ми уріжемо фінансування Адміністрації президента, Верховної Ради, відмовимося від надлишкових витрат на архаїчні державні ЗМІ типу «Голос країни», — з цих дрібниць можна назбирати кошти, щоб покрити дефіцит Пенсійного фонду тощо. Якщо люди побачать, що влада теж готова заощаджувати і вкладати всі гроші в зростання країни... У людей на руках 50 млрд дол., ми можемо обійтися без позики МВФ і позичити всередині країни, якщо отримаємо довіру людей.

Президент Центру економічного розвитку, кандидат економічних наук Олександр Пасхавер прокоментував ідеї опозиції і партії влади про те, де взяти грошей:

— Якщо у вас є довіра, гроші дадуть. Західні капітали будуть конкурувати за те, щоб дати вам грошей. Питання в тому, як домогтися довіри тим, хто її не має. Позичати у людей — значно дорожче, ніж у МВФ, і тут треба ставити питання про те, наскільки це фантастично. Що стосується умов МВФ, то це всього лише умови кредитора, який не вірить, що боржник віддасть.

Що стосується прохань про кредит ЄС як компенсації збитків від Росії, я вважаю, що це принизлива торгівля, жебрацтво. Потрібно самим вирішувати стратегічні завдання власної економіки, тоді й просити нічого не потрібно буде, самі запропонують. Якщо людина нерішуча, то на неї всі тиснуть, на рішучу людину ніхто не тисне. Прибалтійські країни були рішучі, Росія полякала-полякала і все для них закінчилося добре.