Постанова НБУ № 49 — новий чесний спосіб відбирання грошей

Купити валюту було не можна, розрахуватися в будь-якій валюті — теж, якщо немає залишку на поточному рахунку що в національній, що в іноземній валюті.

Сумлінні партнери кинулися писати листи своїм іноземним колегам, щоб повідомити дуже неприємну новину: гроші будуть днів через сім, можливо.

Зрозуміло, що ситуація вкрай невигідна клієнтам з багатьох причин. По-перше, коливання в курсі: при поданні на купівлю валюти закладається один курс, а через шість днів можливі два варіанти — або банк все-таки зможе купити валюту, звісно, з урахуванням подорожчання, або через брак коштів (курс вже змінився) вам валюту купити не зможуть, а це означає знову — очікування.

По-друге, малоймовірно, що існування постанови №49 і затримку в оплаті з вашого боку може бути розцінено як форс-мажорну обставину. Тут треба взяти до уваги декілька аспектів. Перший — а чи справді постанова НБУ №49 набрала чинності 7 лютого 2014 року, як зазначено в п. 5 самої постанови; другий — чи можливо отримати документ уповноваженого органу, в якому перевищення терміну розрахунків, встановленого сторонами, унаслідок дії постанови №49 буде визнано форс-мажорним.

Чи варто говорити про факт порушення прямих норм Закону України «Про Національний банк України»? А саме про ч. 5 ст. 56, згідно з якою нормативно-правові акти НБУ підлягають обов'язковій реєстрації в Міністерстві юстиції і набирають чинності відповідно до українського законодавства. Керуючись указом президента України від 3 жовтня 1992 року №493/92 (у редакції від 21 травня 1998 року) «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», а також положенням, затвердженим постановою Кабінету міністрів від 28 грудня 1992 року №731, нормативно-правові акти такого роду набувають чинності через 10 днів після їхньої реєстрації, якщо пізніший термін не встановлено в самому акті. І, напевно, не варто навіть згадувати ст. 57 Основного закону.

Що стосується другого аспекту, поки не беремося стверджувати, що отримати таке підтвердження буде неможливо, хоча, на наш погляд, шанси невеликі.

Що ж пропонують банки своїм клієнтам?

Тут пригадується старий анекдот, по-моєму, одеський, але не так важливо:

Вирішив росіянин у єврея рубль позичити. Прийшов до нього і каже:
— Позич рубль. Через місяць поверну.
— Добре, але інфляція, розумієш? Повернеш два рублі. Згоден?
— Гаразд.
— А де гарантія, що ти повернеш? Дай мені що-небудь в заставу.
— Візьми сокиру.
— Давай.

Дав єврей російській рубль, а росіянин єврею залишив сокиру в заставу.

Єврей каже росіянину:
— Слухай, поки в тебе гроші є, віддай мені рубль, а інше потім повернеш.
— Бери.

Іде росіянин і думає: грошей немає, сокиру віддав і ще рубль винен. І начебто все правильно.

Так ось банки пропонують... короткострокове кредитування! (Ось чому було зроблено невеликий ліричний вступ.)

Схема ця може виглядати так: ви подаєте документи для купівлі валюти на міжбанку і паралельно, або за день до цього, подаєте документи на оформлення короткострокового валютного кредиту в банку. Перша операція забирає не менше семи днів згідно з постановою №49, друга — два дні (перший — оформлення договору та переказ коштів на валютний рахунок, другий — можливість користуватися цими коштами згідно абз. 1 п. 4 постанови № 49). Ось тут і виникає ситуація з позикою у єврея: короткострокові кредити, як виявиться потім, розвага не з дешевих, та й проблема з курсом купівлі валюти потім все одно виникне. Важливо пам'ятати, що вам як стороні за кредитним договором дозволено використовувати інвалюту як платіжний засіб на території України, тобто погашати в ній відсотки по кредиту тільки за умови одержання індивідуальної ліцензії НБУ згідно з абз. «г» ч. 4 ст. 5 декрету №15-93.

Тому рахуйте на крок уперед: не дайте банку заробити на вас двічі.

Тетяна ПРИЧЕПА