Саміт НАТО: чи стане Альянс донором безпеки для України

 «Ми повинні продовжувати змушувати Росію платити за свої дії, які порушують міжнародне право. Ми повинні об'єднати зусилля США та наших союзників. Одна з цілей майбутнього саміту НАТО — наголосити на єдності країн Альянсу перед діями РФ», — заявив президент США Барак Обама під час поїздки до Таллінна. Експерти вважають цей візит (до речі, перший за вісім років), котрий відбувся за декілька днів до саміту НАТО в Уельсі, «сигналом для Кремля», що демонструє Москві готовність захищати членів Альянсу в разі можливої агресії. Обама чітко і однозначно показав, що стане на шлях захисту свободи Європи.

Сьогодні, 4 вересня, лідери країн НАТО зібралися на дводенний саміт в Уельсі. Питання захисту Європи від російської агресії стане першим на порядку денному. Очікується, що буде схвалено створення ефективних сил швидкого реагування (близько 4 тис. бійців, здатних до розгортання в Східній Європі через вісім годин після повідомлення). Як відомо, Путін неодноразово говорив про право захищати етнічних росіян, яких багато у Литві, Латвії та Естонії. Саме тому країни Балтії хочуть бачити чітку й видиму присутність сил НАТО на своїх територіях. Крім того, Прибалтика виступає за розірвання акту між Альянсом і Росією, який обмежує число військових і техніки на східних кордонах організації.

Як допомогти Україні, яка не є членом НАТО, — також одне з головних питань саміту, що триває у Великобританії. «Ми підтримували партнерство з Україною понад 20 років. Українські силовики брали участь в операціях НАТО на Балканах і в Афганістані. Сьогодні Україні потрібно більше, ніж просто слова. НАТО має чітко визначити, як допомогти цій країні зміцнити сили оборони», — заявив Обама. На яку допомогу варто очікувати нашій країні?

Справді, Україна вже понад двадцять років бере участь у всіх міжнародних місіях програми «Партнерство заради миру», тобто наша країна є донором безпеки. Сьогодні ж настав час допомогти їй. НАТО вперше стикнулося з такою ситуацією. До того ж, в Альянсі є певна криза системи прийняття рішень — це найбільш демократична міжнародна інституція. Якщо в ООН і ЄС рішення ухвалюють більшістю, то всі рішення в НАТО приймають консенсусом, досягти якого між 28 країнами-членами організації нелегко.

«Сьогодні є певний виклик. Очевидно, є шок від цинічної і підступної поведінки Путіна. Деякі країни і політики не можуть вийти з цього шоку і сформулювати якусь чітку позицію. Є рожеві ілюзії, що це якось минеться, або сама Україна це вирішить. Ми всі знаємо історію. Початок Другої світової війни. Саме через те, що країни не об'єдналися, не локалізували конфлікт на початку, війна поширилася на всю Європу. Для Європи потрібен нашатир. Світ сьогодні — глобальний, не можна відгороджуватися. Дуже важливо, щоб було ухвалено консолідоване рішення і були застосовані реальні дії для зупинки агресора», — вважає Сергій Джердж, голова Громадської ліги Україна–НАТО.

Нещодавно прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив, що НАТО має представити Україні спеціальний статус особливого партнера №1. «Наразі важко сказати, наскільки буде знайдений консенсус в Альянсі. Наскільки ухвалені речі можуть бути імплементовані, — каже Олексій Коломієць, президент Центру європейських та трансатлантичних студій. — І що ми можемо очікувати, якщо, не дай Боже, почнеться чергова — широкомасштабна хвиля нападу на Україну. Яка стратегія дій щодо знищення агресора, допомоги Україні. Повинні бути чіткі дії, які зможуть зупинити агресора: просування всіх сил на східні кордони НАТО, підняття військово-повітряних сил країн-членів Альянсу і наближення їх до кордонів України, введення морських сил під прапором НАТО у Чорне море, підсилення угруповань у Середземному морі і т. п. Ворог повинен бути оточений. Це має бути справжній сигнал: ще один крок — і ворог буде знищений».

Експерти схиляються до думки, що, швидше за все, розколу в структурі НАТО не буде. «Буде рішення, але наскільки воно нас влаштує? Як варіант може бути певна коаліція країн, які будуть більше допомагати Україні, ніж інші. Всі країни-члени НАТО виступають як союзники нашої країни, але різною мірою готові до практичних дій. Більш активні Балтійські країни, Польща, Румунія. Для нас дуже важливо, щоб в цій коаліції були США. Адже США є найбільшою країною, гарантом нашого суверенітету згідно з Будапештським меморандумом. Цей документ декларативний, він не містить механізмів захисту, але є дух закону, який говорить про те, що територіальну цілісність потрібно захищати. Завдання для США — знайти спосіб, щоб виконувати цей закон. Якщо США ухвалять на законодавчому рівні рішення щодо України як союзника США поза НАТО — це великий крок на підтримку України», — вважає С. Джердж.

«В цій коаліції однозначно повинні бути США, — каже О. Коломієць. — Переконаний, що буде Канада, Ісландія, Польща, Балтійські країни. Майже не сумніваюся, що буде Румунія. Дуже близька до цього Норвегія. (Під час візиту до України міністр закордонних справ Норвегії Бергу Бренде заявив: «Україна сама вирішить, з ким їй бути. Якщо уряд і український народ дійдуть висновку, що треба вступати в НАТО, то Альянс дасть безпечне майбутнє для України. І ми повинні поважати цей вибір. Якщо так, то вже готові відповідні процеси для такого вступу. Складність полягає в тому, що є нерегульована ситуація на Донбасі, є дуже велика потреба в політичних та економічних реформах». — Ред.). Дуже серйозний виклик постане перед Туреччиною».

З 16 по 26 вересня на Яворівському полігоні (село Старичі) пройдуть спільні навчання з країнами-членами НАТО під назвою Rapid Trident («Швидкий тризуб»). Понад 1000 військових з 15 країн приїдуть на полігон у Львівську область. «У глобальному плані відновлення навчань свідчить, що НАТО розглядає Україну як партнера і розвиватиме співпрацю. Звісно, для Росії це буде стримуючим фактором», — вважає Володимир Фесенко, голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента».

Важко спрогнозувати, в яких умовах ці навчання проходитимуть — до них залишилося більше десяти днів. З іншого боку, напередодні саміту голова Комітету з питань збройних сил Сенату США Карл Левін відвідав Київ. Сенатор, який відповідає за зброю та армію, прилетів на американському стратегічному військово-транспортному літаку Boeing C-17. Це свідчить про те, що на конгресовому рівні в США почалися дії, які тиснуть на адміністрацію президента. А приліт на потужному літаку дає привід сподіватися, що Сполучені Штати перейшли лінію і ми можемо очікувати більш рішучих дій та відповідних кроків.

Кабмін вніс до парламенту законопроект про відміну позаблокового статусу України. Крок дуже важливий. «Це також відкриє шлюзи до більш тісної співпраці з країнами НАТО та Європейського Союзу, — вважає С. Джердж. — Проголосивши позаблоковість, якщо бути послідовними, нам потрібно було не скорочувати бюджет армії, а збільшувати її чисельність. Ми ж, навпаки, нищили власні Збройні сили. Таким чином ми відгородилися від допомоги. Для Росії це був сигнал, що ми залишаємося самі. Власне, позаблоковість в чомусь спровокувала її апетит та інтервенцію».

Як відомо, законопроект №4561 Кабінету міністрів «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення суверенітету та захисту територіальної цілісності України», який передбачає відмову від позаблокового статусу, був зареєстрований у Верховній Раді 29 серпня. До цього часу не був проголосований. На думку О. Коломійця, «ухвалене рішення змінило б усю стратегію переговорів і саміту. Це прямо означало б: ми хочемо стати членом Альянсу. При цьому абсолютно змінюється вся філософія — і людська, і політична. Змінюється повністю геополітична картина Європи».

«Нам важливо, якою буде, скажімо, допомога Сполучених Штатів. Теоретично нам би хотілося, щоб спільно з нами пліч-о-пліч воювали солдати інших країн — захищали Європу і глобальний порядок, — додає експерт. — Адже наші партнери краще озброєні та екіпіровані. Але таке рішення — це дуже складна тема. Значно простіше можна вирішити питання про надання зброї. Хоча б почати з нелетальної: все, що потрібно для зв'язку, управління військовими підрозділами, транспортування... Це посилило б нашу обороноздатність. Є великі сподівання на саміт НАТО з тим, щоб там були прийняті кардинальні рішення, які б зрештою змінили цю ситуацію».

Не можна не згадати про ще один позитивний сигнал перед самітом НАТО: днями французька влада все ж таки вирішила зупинити поставки військового вертольотоносця «Містраль» за контрактом з Росією через її останні дії в Україні. Реакція у відповідь голови комітету Держдуми з оборони, екс-командувача Чорноморським флотом Росії Володимира Комоєдова: «Це не підірве нашу бойову готовність, цю «консервну банку» ще потрібно тривалий період освоювати, вона напевно буде без системи управління, а судно, що перевозить вертольоти, нам в принципі й не потрібно», тільки ще більше підтверджує позитивність і важливість цього рішення. До того ж, свого часу Міноборони Росії пояснило необхідність купівлі цих «консервних банок» вартістю 1,2 млрд євро аналізом воєнних загроз. Заступник міністра оборони РФ Володимир Поповкін на засіданні, присвяченому питанням закупівлі зброї за кордоном (яке відбулося 7 квітня 2010 року), зазначив, що без судна такого класу як Mistral, довелося б «розгортати, наприклад, на Сахаліні та північних островах угруповання, тримати там тисячі солдат і офіцерів із озброєнням».