Корупція в МОЗ: чи вилікує новий міністр

Україна час від часу робить спроби реформувати свою систему охорони здоров’я. Під реформи виділяються чималі гроші. Навіть якщо упустити резонне (що стало майже риторичним у нашій країні) запитання «На що пішли кошти?», логічно виникає наступне — «Де напрацьовані матеріали?» Справа в тому, що кожен новий голова МОЗ критикував та одразу відкидав те, що було зроблено його попередником. Всі міністри охорони здоров’я України намагалися знайти своє місце під сонцем, налагодивши бізнес. Реформування української медицини завжди мало на меті аж ніяк не поліпшення медичної допомоги для наших співгромадян, а перерозподіл потоків з держбюджету.

Після відставки Олега Мусія у громадськості знову виникло побоювання, що на цю посаду по-старому призначать «свого», швидше за все, в.о. міністра охорони здоров’я Василя Лазоришинця. Ходили чутки, що це питання було практично вирішене. Незважаючи на те, що колишній заступник О. Мусія мав свій багатий корупційний анамнез: під час його перебування на посаді заступника міністра охорони здоров’я в 2008–2010 роках стався гучний скандал навколо закупівлі препарату «Таміфлю» за завищеними цінами, незважаючи на чергові проведені ним непрозорі держзакупівлі...

Несподівана поява на цій посаді екс-голови Міністерства охорони здоров’я, праці та соціальної політики Грузії Олександра Квіташвілі наряду з образою в декого (мовляв, невже гідних українців не знайшлося!) у багатьох знову вселила надію: може, Україні, як і Грузії, вдасться вирватися з корупційної чорної діри?

На першій прес-конференції новий міністр охорони здоров’я наголосив, що першочерговим своїм завданням бачить ліквідацію корупційних схем в МОЗ. Якщо врахувати, що Міністерство охорони здоров’я є чи не найбільш корупційним відомством, а останні років 15 у МОЗ куратори з СБУ, які повинні протидіяти корупції на ввіреному їм напрямку, сприяли проведенню ефективних схем розкрадання бюджетних коштів, що виділяються на медицину, ніхто не сумнівається, що ця боротьба буде, м’яко кажучи, непростою.

Сьогодні медичні клани в Україні ще не зрослися в одне ціле. Тому, скажімо, головні лікарі-онкологи або ендокринологи не скоординовані у своїх діях, вони не висувають своїх людей для відстоювання інтересів у МОЗ.

Чого не скажеш про фармацевтичний ринок, що давно має свої центри впливу. Фармринок, у нашій країні щільно інтегрований у медицину, завжди зростав і був прибутковим, незважаючи на хоч які економічні кризи. А отже, є дуже ласим шматком для можновладців. Усі минулі роки фарммафії вдавалося впливати на призначення в МОЗ. Садити в крісла керівників Держслужби лікарських засобів, Державного експертного центру лояльних людей, руками яких можна було проводити напрацьовані роками схеми. І навряд чи королі фармринку так просто відмовляться від звичних чорних суперприбутків. Призначення міністром охорони здоров’я людини, за словами прем’єр-міністра А. Яценюка, «що не має зв’язків з українською фармацевтичною мафією», тільки означало, що боротьба за заступників міністра та голів департаментів буде дуже жорсткою.

Для виконання реформи потрібні дві речі: програма і команда. Якщо програма і досвід в О. Квіташвілі є, то, за словами радника міністра Володимира Курпіти, «питання формування команди, напевно, лежить поза компетенцією міністра на сьогоднішній момент. Є певні люди, які не дозволяють йому створити цю команду».

До речі, В. Курпіті, який пропрацював три місяці разом з майбутнім міністром охорони здоров’я в експертній групі з медичної реформи і очолював цю групу з 12 експертів, багато хто впевнено пророкував місце першого заступника. Але всупереч усій логіці 25 грудня Кабмін призначив першим заступником міністра охорони здоров’я адвоката Олександру Павленко. Народний депутат О. Павленко пройшла в парламент з Блоком Петра Порошенка. За офіційною версією, на цю посаду її підібрала рекрутингова фірма. За чутками, проти призначення В. Курпіти виступила фарммафія, для якої він не зовсім зрозумілий і лояльний, адже не заплямований у корупційних скандалах. В. Курпіта — лікар-інфекціоніст, який працював у Всесвітній організації охорони здоров’я (2005–2009), а з 2009-го по 2014 рік очолював громадську організацію ЛЖВ (Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ). До речі, В. Курпіта був також одним з основних претендентів на посаду голови МОЗ.

Новий міністр охорони здоров’я одним із першочергових завдань і реальним ударом по корупції вважає передачу держзакупівель ліків та вакцин за бюджетні кошти від МОЗ до Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) і обіцяє провести перші держзакупівлі подібним чином вже в лютому-березні 2015 року. «Грузія вже багато років закуповує спеціальні медичні засоби (вакцини) і деякі специфічні ліки через міжнародні організації, — каже О. Квіташвілі. — Це допомогло нам не лише зробити закупівлі більш прозорими, а й гарантовано закуповувати високоякісні препарати за низькими цінами. Всі державні закупівлі препаратів проходять за відкритими тендерами, участь у яких доступна для всіх компаній. Відкритість системи — це здорова конкуренція на ринку, де зацікавлені фармацевтичні монополії або олігополії не можуть впливати на співвідношення ціни та якості ліків».

Як показує світова практика (що існує в більш ніж 100 країнах світу), в середньому це призводить до зниження ціни на закупівлю препаратів до 30%. Зі слів міністра, в Грузії ціни на ліки в середньому на 40% нижче українських. Таких результатів вдалося домогтися також завдяки лібералізації фармацевтичного ринку. А от чи дозволять акули фармбізнесу міністрові охорони здоров’я виконати ці завдання — велике питання. Очільнику МОЗ сьогодні не дають нормально працювати, створювати свою команду ті ж персони та організації, які запросили його на цю посаду і обіцяли розв’язати руки.

«Далі ми будемо спостерігати, на жаль, ситуацію «Олег Мусій №2», — з гіркотою каже виконавчий директор благодійного фонду «Пацієнти України» Ольга Стефанишина. — Кілька місяців він намагатиметься щось зробити. А потім, я думаю, в нього опустяться руки. І зіллється з тією системою, в якій він працює».

Європа дуже чітко сигналізує українській владі: або почнуться реальні реформи (на які виділяє чималі гроші), або Україна ризикує  зникнути. Зникнути з розмов, планів, документів. А в цей нелегкий для нашої країни час — неоголошеної війни, ризикує просто зникнути на карті. До того ж, міністри-«варяги» — прекрасне джерело інформації для західних донорів про справжній стан справ в Україні. Все ж жевріє надія, що ми переможемо. На обох фронтах...

P.S. Чиновники продовжують цинічно заробляти на здоров'ї українців. Сьогодні лідер фракції «Самопоміч» Олег Березюк з трибуни Верховної Ради заявив, що через блокування тендерів на закупівлю розхідних матеріалів для гемодіалізу компаніями, які пов’язують із оточенням Віктора Януковича, можуть померти сотні хворих на ниркову недостатність.

Ще в серпні 2014 р. компанія«Лінк-Медитал» (представник німецької фірми «Фрезеніус») виграла тендер на закупівлю розхідних матеріалів для гемодіалізу. Останні два роки ці тендери вигравала фірма «Укрпрофмед», претензії до якості обладнання якої висловлювали як лікарі, так і хворі.

««Укрпрофмед», постачаючи неякісне єгипетське обладнання, почала подавати скарги у Антимонопольний комітет, через що угоду на розхідні матеріали (якісніші та дешевші) для «штучної нирки» з німецькою фірмою укласти неможливо», — заявила президент благодійного фонду «Асоціація життя» хворих, які лікуються гемодіалізом, Ірина Куцьо.