Прокуратура фінансується на 20 % краще, ніж наука

Акцію очолює голова профспілки працівників НАН України, кандидат філософських наук Анатолій Широков. Учасники пікету зібралися о 9-30 поблизу будівлі Кабміну і пройшли з гаслами до Верховної ради, де почали мітинг, закликаючи депутатів не приймати держбюджет 2013, бо він, за словами Анатолія Широкова, «є ганебним для нашої науки».

«Ракурс» уже писав, у якому жалюгідному становищі перебуває українська наукова сфера через брак бюджетних коштів. Нагадаємо, що загальнонаціональний страйк науковців, що мав відбутися незадовго до виборів, було відтерміновано, бо урядовці нібито пішли назустріч вимогам страйкарів: підписали з ними угоду, а прем’єр-міністр України Микола Азаров навіть дав розпорядження відповідним міністрам: «Під час опрацювання проекту Закону України „Про державний бюджет України на 2013 рік“ вжити необхідних заходів для максимального врахування пропозицій НАНУ щодо її видатків по загальному фонду».

«Та виявилося, що нас знову цинічно обдурили», — заявив Анатолій Широков. Замість обіцяних 3,792 млрд грн НАНУ виділили у новому бюджеті тільки 2,57 млрд грн., при тому, що тільки на зарплату працівникам потрібно на 29 млн більше.

Щодо зарплат. «За радянських часів працювати у науці було престижно. І не тільки тому, що це почесно, а й тому, що науковці за зарплатою були на третьому місці. Зараз — теж на третьому, тільки з кінця списку. Зарплати в нас, як у двірників», — розповідає Анатолій Широков.

Але, окрім зарплати, науковим інститутам необхідно ще й за «комуналку» платити, потрібні гроші на проведення досліджень. «Матеріально-технічна база застаріла і морально, і фізично. Гуманітаріям легше, їм, якщо є комп’ютер, уже можна сидіти і працювати. А як займатися наукою фізикам, хімікам, матеріалознавцям?» — веде далі Широков.

У світі на науку виділяють кошти із різних джерел. Десь її фінансує тільки держава, десь інде — і держава, і приватні корпорації. Чим розвиненіша країна, тим більше грошей виділяється на наукові дослідження — і навпаки, бо без науки економіка не може бути конкурентоспроможною. Це начебто розуміють усі, навіть наші державні керманичі, які полюбляють згадувати у своїх промовах про науку та науково-технічний прогрес. Але подивімося на цифри. Згідно з чинним законодавством (Закон України «Про науку і наукову діяльність»), видатки на науку (без військової науки) повинні становити не менше 1,7 % від ВВП. У нас зараз всього 0,3 %. В Швеції, наприклад, державних коштів на науку йде 3 % від ВВП.

Те, що закладено на науку в новому бюджеті — це крихти з барського столу. «Коли чинний президент прийшов до влади, бюджет прокуратури дорівнював половині бюджету НАНУ. Тепер прокуратура фінансуються значно краще за науку, бо є опорою режиму», — зазначає Широков.

У складі Національної академії наук України є Інститут проблем безпеки АЕС, який з 2004 року фінансувався окремим рядком у держбюджеті. Що це за інститут? Це єдиний науковий заклад, який знаходиться безпосередньо у Чорнобилі. В ньому вахтовим методом працюють 300 науковців, які здійснюють науковий нагляд за тим, що відбувається на ЧАЕС, займаються розробкою і впровадженням технологій зняття АЕС з експлуатації, досліджують, вивчають і розробляють методи поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом, тощо. Проектом державного бюджету на 2013 рік, який вносився до ВРУ у вересні, було запропоновано фінансування на загальну суму 39 315,3 тис. грн. Але у тому проекті бюджета, за який сьогодні проголосували, фінансування інституту скорочене до 28 115,3 тис. грн., тобто майже на 30 %.

«Запропонований Кабміном обсяг коштів навіть не повністю покриває виплату заробітної плати співробітникам та жодним чином не враховує інших витрат, включаючи комунальні платежі. При цьому ніхто з цих чиновників не хоче зрозуміти, що вони ставлять під загрозу радіаційну безпеку населення країни, зокрема, й свою особисту, адже радіоактивні ізотопи можуть поширюється не тільки повітрям, а й підґрунтовими водами. І все це може досягти Києва», — розповідає Евген Олійник, голова профспілкового комітету інституту.

Між тим, в державному бюджеті на наступний рік закладено кошти на нагальніші потреби, наприклад, 1,5 млрд грн на «Євро-2012». І це не жарт.

Напередодні, на прес-конференції, присвяченій майбутньому пікету, член ЦК профспілки, співробітниця Інституту проблем матеріалознавства, кандидат технічних наук Тамара Кузнєцова закликала усіх небайдужих до долі України «братів за розумом» приєднатися до пікету. Вона згадала страшні для вітчизняної науки 90-ті роки, коли фінансування галузі припинилося, закрилися перспективні напрямки, а двоє її колег-науковців з Інституту матеріалознавства померли від голоду. Тепер науковці якось животіють на свою мізерну зарплату, мерзнучи у приміщеннях без опалення. Але чи виживе сама наука при такому ставленні влади — це велике питання.