Які ціни на нас чекають восени

Чимало українців дивуються, коли продавець на базарі, який торгує домашньою городиною та м'ясом, на запитання, чому так дорого, радить дивитися на курс долара. Як вартість американської валюти впливає на українську птицю чи помідори? До того ж, останнім часом не було різких стрибків курсу валют, але ціни на деякі продукти все одно повзуть догори. Передовсім йдеться про м'ясо, трохи подешевшали лише яйця, овочі та фрукти.

В очікуванні стрибка цін

Коли подешевшають продукти? Це питання наразі турбує більшість співвітчизників, адже значна кількість українських сімей на їжу витрачають щонайменше половину бюджету. Експерти пояснюють, що позбутися впливу імпорту і, таким чином, залежності від іноземної валюти нам не вдасться.

«Навіть продукти українського виробництва мають дуже велику складову імпорту, — зазначає економіст Всеволод Степанюк. — Переважно це паливно-мастильні матеріали, без яких неможливо ані виростити продукцію, ані доставити її до покупця, тобто в магазин. На мою думку, дія цього чинника й надалі впливатиме на ціну харчів. Адже фактично ми споживали урожай минулого року, а в цьогорічний вже закладався зовсім інший курс долара — 30 грн. До того ж, Україна — повністю відкрита економіка, і ціни світового ринку прямо пропорційно впливають на ситуацію у нас. Тобто більша частина харчів, які виробляються в Україні, продається на експорт, і виробникові немає сенсу реалізовувати продукти всередині країни дешевше. Якісь можливості тарифного регулювання Україна втратила, вступивши на невигідних умовах до СОТ та підписавши Угоду про асоціацію з Євросоюзом. Тепер ми не можемо тарифними методами впливати на ціни внутрішнього ринку, а нетарифними — або не вміємо, або не хочемо».

Експерт додає, що у вартості товарів тривалого споживання закладено курс не те що більше 22, а інколи навіть 35 грн/дол. «З одного боку, це занадто високий курс, — погоджується він. — З іншого, в країні, де йде війна, не зрозуміла фінансова політика та є певна анархія в законодавстві — такий крок виправданий, з точки зору ведення успішного бізнесу. Думаю, що восени ціни на продукти все-таки зростуть приблизно на 15–20%. Це за умови, що долар залишиться стабільним».

У свою чергу в. о. генерального директора Української аграрної конфедерації Богдан Андрющенко зазначає, що лякатися не варто — значних цінових стрибків не очікується. «Після різкого подорожчання валюти ситуація вирівнялась і зараз більш-менш стабільна, ціни не ростуть, на деякі види продукції навіть знижуються. Тому, якщо не буде якихось форс-мажорних обставин, то підстав для суттєвого подорожчання продуктів я не бачу. Так, восени вартість продукції може зрости на 5–10% в залежності від товарної групи, але це вкладається у загальний тренд, і нічого екстраординарного тут я не бачу», — каже експерт.

Якщо ж говорити про купівельну спроможність, то з початку року розмір середнього чеку в супермаркеті постійно збільшується. От тільки продуктів в кошику меншає.

«Торговельні мережі заявляють про 6–7% росту розміру середнього чека, проте це зростання в грошовому вимірі, а в натуральному спостерігається зменшення продажів: лише протягом першого кварталу поточного року вони впали на 25%. Таким чином, українці почали купувати продуктів на чверть менше, — пояснює директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко. — З огляду на це напрошується наступний висновок: наші споживачі почали економити на їжі. Ще одна тенденція — перехід на недорогі вітчизняні продукти. Оскільки деякі іноземні компанії пішли з ринку, то українські виробники змогли зайняти ще приблизно 10% ринку продуктів харчування. Але через те, що ринок у грошовому вимірі просів, заробляють вітчизняні компанії менше».

Колоніальна економіка

Щодо середньої по Україні вартості основних продуктів (хліб, м'ясо, молоко, картопля), то, за твердженням аналітиків, найвищі ціни на Донбасі. Яйця та молоко найдорожчі на Херсонщині, а найдешевші — на Хмельниччині, з різницею в 10%. Картопля найдешевша у Чернігівській, Сумській та Хмельницькій областях. А от на окупованій території Донбасу ціни вдвічі чи навіть втричі вищі, ніж по Україні.

При цьому існує суттєва різниця у вартості окремих продуктів між Харківщиною і Закарпаттям. Так, на Закарпатті батон коштує 6 грн, на Харківщині — 4 грн. Обумовлено це спеціальною дотацією з місцевого бюджету у Харківській області.

У даному контексті експерти зазначають: той факт, що Україна вже другий рік поспіль входить у трійку найбільших експортерів зерна, жодним чином не впливає на ціну хліба для пересічних українців.

«Пишатися тим, що торгуємо зерном, — це колоніальна економіка, — роз’яснює В. Степанюк. — Ми повинні торгувати готовими виробами, скажімо, борошном, макаронами тощо. Лише не дуже розвинена країна має високу долю експортної аграрної сировини, якою є зерно. Ця галузь не зможе витягнути країну з кризи. Єдине — завдяки високим врожаям збагачується десяток аграрних компаній. Тож незважаючи на рекордні врожаї, восени хліб подорожчає мінімум удвічі. Адже в його вартість закладаються нові ціни на паливно-мастильні матеріали, енергоресурси, газ тощо. Звісно, якусь частину ціни компенсуватиме місцева влада, через що вартість цього продукту в регіонах відрізнятиметься».

Б. Андрющенко, навпаки, вважає, що не варто боятись такого суттєвого подорожчання хліба. Звісно, підвищення вартості енергоносіїв виробники закладають в ціну хліба, проте чиновники просто не допустять значного подорожчання, особливо перед місцевими виборами.

«Зазвичай у серпні рівень інфляції найнижчий за рік, тому наприкінці літа ціни на продукти не змінюватимуться, зростання можливе лише у вересні-жовтні, — вважає О. Дорошенко. — Проте не варто думати, що все аж так погано, є й певні позитивні речі. Через девальвацію гривні здешевіла робоча сила, також ми бачимо, що в країну заходять інвестори, готові вкладати у виробництво продуктів харчування. Нещодавно Україна підписала договір про зону вільної торгівлі з Канадою, і, наскільки мені відомо, вже є бізнесмени з цієї країни, які заявили про готовність запускати у нас кілька проектів. Щоправда, всі вони орієнтовані на експорт. Тож в результаті ми виготовлятимемо все більше і більше, а споживатимемо все менше і менше».

Свині не винні

Щодо ситуації навколо африканської чуми свиней в Україні, то, на думку експертів, це може знизити вартість свинини. Вірогідно, Україну внесуть до переліку країн, з яких заборонений експорт м'яса та напівфабрикатів.

Водночас начальник Управління соціально-гігієнічного моніторингу та аналізу ризиків Держсанепідслужби Світлана Доан наголошує, що збудник африканської чуми свиней не становить загрози людському організму. За її словами, навіть якщо людина доглядає за інфікованими тваринами, або з’їла свинину, яка не пройшла достатньої термічної обробки, ризик захворіти на АЧС мінімальний.

«У нас в країні склалася неприємна ситуація навколо свинарства — виявлено африканську чуму, через що зараз йде масовий забій тварин, зокрема в Київській області, — зазначає Б. Андрющенко. — А це непоодинокі випадки. І, якщо мені не зраджує пам'ять, то, за ветеринарно-санітарним вимогами, забій тварин проводиться у радіусі 20 км навколо кожного вогнища. А у нас лише в Чернігівській області виявлено вже близько дев’яти таких вогнищ. Тому тут ситуація складніша і важко щось спрогнозувати. Якщо паніка почнеться, то люди самі позабивають свиней і продаватимуть. В такому випадку можна очікувати навіть подешевшання. Але тут варто розуміти, що цей ринок досить еластичний і в першу чергу залежить від платоспроможного попиту».

Штраф є, платити нікому

Якщо ситуацію з африканською чумою тримає під контролем Держсанепідслужба, то за цінами на споживчому ринку мав би слідкувати Антимонопольний комітет. Наприкінці березня з'явилась інформація про те, що АМКУ довів факт змови мереж супермаркетів щодо необґрунтованого підвищення цін, за що на них було накладено штраф у 203,6 млн грн. От тільки штраф досі залишається невиплаченим.

«Наразі ситуація щодо АМКУ наступна: змінився голова цього держоргану, тож будемо спостерігати за ситуацією. Адже новий керівник АМКУ тривалий час працював у компанії, на яку також накладено штраф. Я б дуже хотів, аби ця справа була доведена до логічного завершення, — каже О. Дорошенко. — Нині штраф є, проте, наскільки мені відомо, частина українських торговельних мереж вже «почистила» свої юридичні особи, на які було накладено штраф, і пустила їх на банкрутство. В результаті, як завжди, крайніми виявились іноземні компанії. Вони не можуть просто так вивести свої активи з юридичної особи. Тому вони справді можуть заплатити штраф. Маю зауважити, що держава абсолютно не зацікавлена не те що в контролі за цінами, а й у встановленні справедливих умов на українському ринку продуктів харчування. Якщо ми говоримо про АМКУ, то з його боку була хоч якась реакція. Адже наразі йдеться про розслідування діяльності супермаркетів у період з 2010 по 2013 роки. А сьогодні вже середина 2015-го».

Економіст Сергій Тутов нагоошує, що економіка України досі сильно прив'язана до російських реалій. «Очікуване осіннє падіння рубля позначиться і на нас. У вересні російські боржники — як корпоративні, так і державні платитимуть за міжнародними рахунками. Розглядати нашу країну як самостійного гравця на світовому ринку некоректно, — зазначає С. Тутов — Прогнозуючи зростання або падіння цін на сільськогосподарську продукцію, слід враховувати також і політичні, а не тільки економічні фактори. Якщо збережуться тенденції, пов'язані з сучасною оцінкою того, що відбувається в Україні, і Росія продовжить будувати «залізну завісу», то нашій країні допоможуть. Мова йде про міжнародні кредити, які не дозволять цінам неконтрольовано вирости. Якщо ціни різко підвищаться, значить, про нашу країну у світі забули, або ж виділені гроші вкрали (що, однак, з кожним днем робити все важче)».