Про те, як створювалася Громадська рада з питань люстрації при Мін’юсті (ДОКУМЕНТ)

Прийняття Закону України «Про очищення влади» мало велику мету — розпочати очищення владних лав від злочинних елементів через люстрацію на підставі закону! В цьому разі не може слугувати виправданням порушення конституційних принципів верховенства права та закону, так звана «революційна доцільність», що дозволила окремим посадовим особам призначити виключно «своїх людей» при формуванні Громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції.

Ця стаття базується на рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва по справі 826/17473/14 (ДОКУМЕНТ), яка слухалась з листопада 2014 року по червень 2015 року, і в якій у березні 2015 року за ініціативою Міністерства юстиції повністю було замінено колегію суддів. Рішення набуло законної сили 1 вересня 2015 року, після оголошення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду. І хоча в задоволенні позовних вимог обидві інстанції відмовили (залишається сподіватися на справедливий касаційний розгляд), але в мотивувальній частині судом були встановлені факти, які мають преюдиційне значення. А саме: факти грубого нехтування законом та фундаментальними положеннями Конституції України, та просто публічної брехні з боку Міністерства юстиції України, міністра юстиції та осіб, залучених ним до формування Громадської ради з питань люстрації.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про очищення влади», «Міністерство юстиції України не пізніше ніж протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом утворює дорадчий громадський орган з питань люстрації при Міністерстві юстиції України для забезпечення здійснення громадського контролю за процесом очищення влади (люстрації), до складу якого повинні входити представники засобів масової інформації та представники громадськості».

Відповідно до оголошення щодо початку конкурсу з формування Громадської ради з люстрації, розміщеного на офіційному сайті Міністерства юстиції 13 жовтня 2014 року, я направив клопотання (заяву) стосовно розгляду моєї кандидатури на включення до її складу, висловивши бажання бути особисто присутнім при розгляді питання щодо моєї кандидатури. Крім того, просив ознайомити мене в письмовому вигляді з чинним Порядком (Положенням) формування Громадської ради з люстрації та надати інформацію стосовно членів конкурсної комісії, на яких покладено почесний обов’язок щодо визначення гідних осіб, та інформацію стосовно умов проведення конкурсу.

З адреси, вказаної в оголошенні, прийшло підтвердження того, що дані отримані. Щодо всіх додаткових запитань відповіді не було.

Водночас, враховуючи той факт, що обов’язок формування Громадської ради з питань люстрації спеціальним законом було покладено на Мін’юст, автор цих рядків на особистому прийомі звернувся до міністра юстиції України в особі його представника та надав заяву стосовно розгляду кандидатури на включення до складу Громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції України. До заяви було додано копії відповідних документів і запит на отримання публічної інформації стосовно отримання письмової інформації про умови та порядок проведення конкурсу.

24 жовтня 2014 року на сайті Міністерства юстиції з’явилася новина про перших 12 номінантів, які можуть стати членами Громадської ради. Разом з міністром юстиції їх представляв «голова Громадської ради Єгор Соболєв». Так і залишилося незрозумілим: коли, ким і на підставі чого були відібрані ці номінанти? Коли, ким і на підставі чого був обраний головою Громадської ради Єгор Соболев, якщо сама Громрада фактично ще не була сформована? І чому така дискримінаційна преференція надана представнику однієї політичної сили — партії «Воля», представником якої є Єгор Соболев?

Окрім того, у цих 12 осіб-номінантів, яких представляла українській спільноті високопосадова особа — міністр юстиції України, — виникає непропорційна (дискримінаційна) перевага в очах суспільства перед іншими можливими номінантами до обрання в Громадську раду з питань люстрації.

Далі було ще цікавіше: от що встановив у своєму рішенні суд.

«13.10.2014 на сайті Міністерства юстиції України опубліковано інформацію про початок конкурсного відбору майбутніх членів Громадської ради при Міністерстві юстиції України.

Листом від 19.11.2014 Міністерство юстиції України на запит від 20.10.2014 повідомило позивача, що Положення про Громадську раду з питань люстрації при Міністерстві юстиції України затверджено наказом Міністерства юстиції України від 04.11.2014 №1844/5, опублікованому в Офіційному віснику України 07.11.2014 №87 та на офіційному сайті Міністерства юстиції України в розділі «Очищення влади». Також повідомлено, що склад Громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції України затверджено наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2014 №1743/6.

Також листом від 26.12.2014 позивача повідомлено, що наказом Міністерства юстиції України від 04.11.2014 №1844/5 утворено Громадську раду з питань люстрації при Міністерстві юстиції України та затверджено Положення щодо неї. Також повідомлено, що склад Громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції України затверджено наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2014 №1743/6.

Наказом Міністерства юстиції України від 04.11.2014 № 1844/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.11.2014 за № 1386/26163, утворено Громадську раду з питань люстрації при Міністерстві юстиції України (далі — Рада) та затверджено Положення про Громадську раду з питань люстрації при Міністерстві юстиції України (далі — Положення).

Відповідно до п. 1 Положення, Громадська рада з питань люстрації при Міністерстві юстиції України (далі — Рада) є колегіальним консультативно-дорадчим органом, утвореним для забезпечення участі громадян в управлінні державними справами, здійснення громадського контролю за процесом очищення влади (люстрації), налагодження ефективної взаємодії Міністерства юстиції України з громадськістю, врахування громадської думки під час формування та реалізації державної політики.

Розділом ІІІ Положення визначено порядок формування Ради, а саме: до складу Ради можуть бути призначені представники громадських, благодійних організацій, професійних спілок та їх об'єднань, творчих спілок, асоціацій, організацій роботодавців, засобів масової інформації, органів самоорганізації населення та інших непідприємницьких товариств і установ, легалізованих відповідно до законодавства України (далі — інститути громадянського суспільства).

Представництво Ради здійснюється секретарем Ради, який призначається міністром юстиції з числа представників інститутів громадянського суспільства, які зарекомендували себе активними діями у сфері боротьби з корупцією, очищення влади та користуються довірою у суспільстві. До складу Ради не можуть входити особи, які є посадовими чи службовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, особи, на яких поширюються заборони, передбачені Законом України «Про очищення влади».

Секретар Ради подає на затвердження міністру юстиції кандидатури інших членів Ради, які відповідають критеріям, зазначеним у цьому розділі. Рада складається з дванадцяти членів».

Судом встановлено, що Положення набирає чинності з дня опублікування, тобто 07.11.2014 (опубліковано в Офіційному віснику України №87 від 07.11.2014).

Отже, секретар ради призначається міністром юстиції України з числа представників інститутів громадянського суспільства, інші члени Ради затверджуються міністром юстиції України за поданням секретаря Ради.

Затвердження подання секретаря Ради про призначення членів Ради є обов'язком міністра юстиції України».

Таким чином, достеменно встановлено, що на час формування Громадської ради законно затвердженого Порядку формування цього органу не існувало, конкурс не проводився!

Зокрема, суд констатував: «під час судового вирішення справи встановлено, що на час формування складу Громадської ради з питань люстрації фактично не існувало жодного порядку утворення такої ради, що підтверджено в судовому засіданні представниками сторін».

Суд також звертає увагу на те, що: «В матеріалах справи відсутні докази проведення перевірки, чи поширюються на секретаря та членів Ради заборони, передбачені Законом України «Про очищення влади». Наказ про затвердження складу Ради прийнято на підставі подання секретаря Ради Соболєва Є.В.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача, що при вирішення питання щодо формування складу Громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції України є сумнівним дотримання принципу неупередженості, рівності, право осіб на участь у процесі прийняття відповідного рішення, оскільки фактично склад Громадської ради визначено одноособово секретарем Ради»!

Заключний висновок напрошується сам собою: 1) Ніякого конкурсного відбору не проводилось — публічна обіцянка міністра юстиції стосовно конкурсного відбору не відповідає дійсності; 2) Секретаря Ради Єгора Соболева призначив міністр юстиції з особистих міркувань, на свій розсуд, на безальтернативній основі; 3) Решта дванадцять членів Громадської ради з питань люстрації були призначені міністром за особистим вибором та симпатіями секретаря Ради Єгора Соболєва.

Риторичне питання, чи законно сформований цей орган і на чий інтерес він працює і працюватиме далі.