Новини
Ракурс

#БудьЯкНіна: Вимоги медиків можливо виконати тільки змінивши систему охорони здоров’я з державної на соціально-страхову

Минулого четверга під стіни Верховної Ради і Кабміну на акцію #БудьЯкНіна вийшли медики, щоб виказати свій протест проти низьких зарплат, скасування надбавок, дольової пенсії, фінансування медицини на рівні менше ніж 7% від ВВП і закриття медзакладів. Вимоги зрозумілі і очікувані: через «медреформу» медики фактично залишилися без соціальних гарантій і стали підприємцями, з чим згодні далеко не всі. Тому, за даними профсоюзів, щорічно з країни виїжджає працювати за кордон близько 7 тис. медиків, ще близько 6 тис. лікарів і 12 тис. медсестер йдуть з професії — виходять на пенсію чи змінюють свою професійну діяльність.


.

Ми проаналізували, чи можливо виконати вимоги медиків, щоб зупинити процес їх виїзду за кордон, лише переглянувши економічні показники. Тобто не змінюючи прийняту колишньою владою державну модель фінансування й організації охорони здоров’я, в якій головним джерелом фінансування є держбюджет.

Однією з вимог учасників акції було забезпечення фінансування охорони здоров’я на рівні 7% від ВВП.

Давайте розрахуємо. У законі про бюджет на наступний рік прогнозний ВВП у 2020 році буде 4551,7 млрд грн. Обсяг фінансування охорони здоров'я при 7% ВВП складе 318,62 млрд грн. На охорону ж здоров'я виділено в 2,6 разу менше — лише 123,3 млрд грн. Це означає, що для підняття фінансування охорони здоров'я до рівня 7% ВВП потрібно додатково вишукати (або перерозподіливши з інших статей витрат, або додатково зібравши в бюджет новими джерелами доходів) 195,3 млрд грн.

Це катастрофічно багато для українського бюджету! Адже загальний обсяг доходів бюджету в 2020 році буде тільки трохи більше 1 трлн грн. Тобто для того, щоб забезпечити фінансування охорони здоров'я на рівні 7% ВВП, потрібно на це спрямувати кожну третю гривню з державних доходів. Це, звичайно ж, неможливо. Як і неможливо забезпечити додаткове джерело доходів до бюджету для покриття необхідного збільшення фінансування охорони здоров'я у 195 млрд грн. Це набагато більше, ніж весь обсяг запланованого на 2020 рік збору податку на прибуток з усіх підприємств нашої країни — 114,6 млрд грн. Додаткового податкового навантаження ні наша промисловість, ні наші підприємці, ні працівники просто не витримають.

Неможливо перерозподілити ці 195 млрд грн і з інших видаткових напрямків — ця сума навіть більша за все бюджетне фінансування в 2020 році збройних сил нашої країни (194,8 млрд грн). Ми ж не можемо розпустити армію і залишити країну беззахисною перед зазіханнями наших агресивних сусідів! Так само ми не можемо залишити без бюджетних дотацій пенсійний фонд і припинити виплачувати пенсії, не можемо не ремонтувати дороги, не можемо не фінансувати систему освіти.

Так що потрібно відразу визнати, що в існуючих економічних реаліях в Україні неможливо забезпечити необхідний рівень фінансування охорони здоров'я тільки з державного бюджету. Це утопія. Потрібно шукати інші додаткові джерела фінансування.

Іншою вимогою було встановити зарплату лікарям у 27 тис. грн, середньому медперсоналу — 16 тис. грн, молодшому — 10 тис. грн.

Дійсно, щоб вони не їхали за кордон, потрібно встановити їм зарплату як мінімум на рівні 70% від зарплати у сусідніх країнах. Тому ця вимога зовсім не перебільшена — вона не досягає навіть 70% від рівня зарплати медиків Польщі. Скільки потрібно, щоб її виконати і де взяти кошти?

Нині середня зарплата в охороні здоров'я становить лише жебрацькі 6,94 тис. грн на місяць. Для 778 тис. працівників охорони здоров'я на рік необхідно понад 66 млрд грн.

Всього в Україні 161 тис. лікарів, 338 тис. середнього медичного персоналу та 279 тис. молодшого медперсоналу. Щоб підняти зарплату лікарям до 27 тис. грн, потрібно 52,2 млрд грн на рік. Середньому медперсоналу — до 16 тис. грн — 64,9 млрд грн на рік, а молодшому медперсоналу — до 10 тис. грн — 33,5 млрд грн на рік. Всього для того, щоб задовольнити вимоги медиків щодо підвищення зарплат, необхідно забезпечити фінансування у розмірі 150,54 млрд грн на рік.

Це неможливо зробити за рахунок бюджету. Наприклад, підвищення податкового навантаження призведе до відходу економіки в тінь, втрати її конкурентоспроможності, економічної стагнації і ще більшого скорочення надходжень до бюджету.

У нашій країні можна побудувати ефективну систему охорони здоров’я, в якій медик матиме гідну зарплату і умови праці, а пацієнти — доступне лікування сучасними медичними технологіями, лише докорінно змінивши систему охорони здоров’я — з державної на соціально-страхову. У цій системі можна впровадити обов'язкове медичне страхування. Що це дасть?

Система медобслуговування отримає додаткове цільове джерело фінансування — страхові внески з боку держави, роботодавця і самого пацієнта. І це не абстрактні податки, які розчиняться в різних напрямах державних витрат, а цільові платежі, які безпосередньо профінансують зарплати медиків, забезпечать життєдіяльність лікарень і лікування конкретних пацієнтів — застрахованих осіб. Тому і пацієнт, і роботодавець будуть зацікавлені їх платити.

Розробляючи «Новий курс», ми проводили розрахунки системи обов'язкового страхування для нашої країни. І саме обов'язкове страхування дозволить забезпечити фінансування охорони здоров'я на необхідному мінімальному рівні в 7% ВВП або 310-330 млрд грн на рік.

Але що потрібно для того, щоб ситуація змінилася? Необхідна консолідація медиків в їхній боротьбі за свої права і перехід від економічних вимог, які в реальності неможливо реалізувати в існуючій ситуації, — до політичної — вимоги кардинальної зміни політики держави в охороні здоров'я.

Дмитро Підтуркін, експерт з питань охорони здоров'я, засновник Українського медичного експертного співтовариства

Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter