Новини
Ракурс

Справа Порошенка як посібник із удосконалення адвокатської майстерності

На справі Петра Порошенка адвокати можуть удосконалювати свою професійну майстерність, використовуючи досвід  роботи його адвокатів та методик Кейс-стаді, розроблених ще в 19 столітті у Гарвардському університеті. І, звичайно, слід використовувати методики фактологічного захисту, тобто захисту фактами, які дозволяє збирати адвокатам КПК 2012 року.   

Стратегічним завданням для адвокатів Порошенка є його повне виправдання або закриття щодо нього кримінальних справз реабілітуючих підстав.



.

Таке  завдання захисту визначає і певні тактичні  кроки, які можна  використати під час захисту. Одним із таких тактичних завдань є максимально швидке звернення до ЄСПЛ і виведення проблем захисту на рівень міжнародних судів, визнаних Україною. Це завдання ускладнюється тим, що жодна із численних справ ще не передана до суду, а отже до вичерпання національних засобів захисту ще далеко.

Але враховуючи явну політичну складову (яку неодноразово на словах демонстрував і чинний президент, публічно обіцяючи для Порошенка пригоди і вироки) для прискореного звернення до ЄСПЛ можна використати скарги на рішення слідчих суддів, де вичерпання національних засобів захисту завершується  розглядом справи на апеляційному рівні.

Звичайно, адвокати Порошенка мають успішний досвід звернення до Європейського суду з прав людини. Але враховуючи величезну їх завантаженість (їм доводиться протистояти кільком десяткам прокурорів та слідчих, озброєних до зубів можливостями державного  примусу) доцільно залучити для цієї роботи британських або французьких адвокатів, які спеціалізуються у цій сфері і користуються міжнародним авторитетом в юридичному середовищі. Українські ж адвокати можуть виступити  консультантами із застосування українського законодавства та здійснювати роботу по збиранню доказів для звернень до ЄСПЛ. Досвід такої роботи є. Так, адвокат № 1, як його називали в Росії, Семен Арія був консультантом британських юристів щодо практики застосування російського законодавства.

Іноземних адвокатів для представництва в Європейському суді залучав суддя Верховного  суду України Волков, всесвітньо відомого адвоката Алана Дершовіца використовував президент Кучма  у справі про плівки Мельниченка. Звичайно, можна скористатись допомогою і українських адвокатів, які спеціалізуються у сфері звернень до ЄСПЛ. На жаль, кращий з них тепер вже не адвокат, а суддя Верховного суду, який за своїм статусом не може надавати правову допомогу в ЄСПЛ.

Ще одним тактичним прийомом може бути кілька десятків позовів до різних посадових осіб, які порушували статтю 296 Цивільного кодексу, що забороняє використовувати ім’я підозрюваного до набрання вироком чинності. Така практика вже існує, є відповідні рішення Верховного суду, залишається тільки використати її і подати відповідні позови.

Для цього потрібно відстежувати виступи та інтерв’ю посадових осіб для їх використання як  доказів, а також викликати їх в суд  для допиту як  свідків.

Відповідні кроки у цьому напрямі адвокати Порошенка вже зробили. Якщо у поширеній політиками інформації є ознаки кримінального правопорушення, то можна  подавати також і заяви на реєстраціютаких правопорушень щодо цих політиків. І, звісно, доцільно подавати позови про спростування неправдивої інформації, поширеної щодо Порошенка.

Адвокати Порошенка вже використали можливості  п. 2-1 ч. 3 ст. 190 КПК про право особи, щодо якої є ухвала про її затримання добровільно з’явитись до слідчого судді. Порошенко анонсував свій приїзд і оголосив, що готовий добровільно з’явитись до слідчого судді. Попри неоднозначну практику застосування цієї норми закону, через публічний характер справи її довелося врахувати.

В арсеналі захисту є також звертання до слідчих і прокурорів  про закриття кримінальних справ, включаючи і генерального прокурора.Підлягає оскарженню до слідчих суддів і бездіяльність слідчого чи прокурора, яка полягає у нездійсненні ними будь-яких процесуальних дій, які вони зобов’язані вчинити у визначений законом строк. Практика свідчить, що слідчі і прокурори, які зобов’язані дати відповідь адвокату на його клопотання у триденний строк  (ст. 220, 221 КПК України),  ігнорують цю вимогу закону, що дає право оскаржувати їх бездіяльність до слідчих суддів.

При цьому важливо максимально навантажувати прокурорів та слідчих суддів такими заявами і клопотаннями. Підлягає оскарженню до слідчих суддів і рішення слідчого чи прокурора про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, які заявляє у клопотанні захисник. Такі клопотання можуть бути використані як захисний ресурс. Потрібно також враховувати ч.4 ст.21 КПК, згідно якої здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо в його ході порушуються права і свободи людини, гарантовані  Конституцією України та ст. 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Особливий  порядок існує також і щодо затримання особи. Оскарженню за законом підлягає як затримання особи, так і незабезпечення дотримання її прав (ч.5 ст.29 Конституції України, ч. 1,2,3 ст.206 КПК). Скарга на незаконність затримання може бути подана у будь-який час після затримання особи. Більшетого, таку скаргу може подати до слідчого судді не лише затримана особа, її захисник чи законний представник, але й будь-яка особа, якій стало відомо про факт незаконного затримання.

Якщо суддя допустив  певні порушення, адвокати вправі  подати скарги на незаконні дії судді, що у справі Порошенка може виявитись доцільним. В процесі такої роботи  виявляються також і недоліки законодавства, які можна використати при зверненнях до міжнародних організацій (в першу чергу до ЄСПЛ), а також поданням змін до чинного законодавства у Верховній Раді. Отже,  КПК 2012 р.,попри всі нарікання на його недоліки,забезпечує адвокатам широкі можливості для творчого підходу при захисті  прав людини у кримінальній  справі.

Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter