Новини
Ракурс

Мій дім – моя фортеця: перспективи компенсаціії за зруйноване житло

Вираз, що належить англійському юристу XVII ст. Едуарду Коку, під час нищівної війни Росії проти України XXI ст. набув іншого змісту. Колись цей принцип зводився до того, що власнаоселя є особливим місцем на землі, де людина можеі має почувати себе у повній безпеці. Первинне значення відомого вислову пов’язане з коментарями до британського законодавства щодо недоторканості житла та непорушності права власності.



.

Перше, що стало важливим для кожного українця, починаючи з 24.02.2022р, це – поради фахівців-архітекторів, які відповідали на запит про найбезпечніші місця у власному будинку. Зокрема, так зване правило «двох стін», що за словами постраждалих у м. Києві «реально працює» на практиці. Але публікація присвячена не архітектурно-рятувальним, а правовим аспектам.  Після вирішення первинного завдання – вижити, постає друге – отримати відшкодування за зруйновану оселю.

Варто визнати, війні − 8 років, і нормативно-правовими актами, що так чи інакше регулювали механізм компенсації шкоди цивільному населенню за втрачене житло на Донбасі, були:

  • Кодекс цивільного захисту України;
  • Закон України «Про боротьбу з тероризмом»;
  • Порядок надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 р. № 947.

Здавалось, головний шляхетний аспект для законодавства української держави – це запровадження норм про повне відшкодування збитків внаслідок зруйнованого житла на підконтрольній території за рахунок Державного бюджету України. І це, незважаючи на непопулярні підходи міжнародних судових інституцій, що відштовхуються від принципу «на війні, як на війні».

Однак перші два нормативно-правові акти відсилають до спеціального закону, який мав би передбачити порядок відшкодування, але так і не був прийнятий.

Щодо постанови КМУ 2013 р. зі змінами станом на 09.12.2021 р., то вона була працездатна, проте мала непереборні недоліки:

1. За зруйноване житло:

а) ліміт суми компенсації в 300 000 грн;

б) обов’язкова відмова від права власності на користь держави;

2. За пошкоджене житло – грошова допомога у сумі від 3 до 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Отже, компенсація за руїни у Донецькій та Луганській областях була мізерною і сенс проходити процедуру був лише тоді, коли знищений вщент будинок вартував в еквіваленті менше 10 тисяч доларів США. Сумніваюсь, що така нерухомість була у постраждалих регіонах України. Зокрема, в квартирах міста та передмістя  Києва за ці гроші можна хіба що замінити вікна та підвіконня. На відміну від повної руйнації будинку, у разі його пошкодження – законодавчий механізм був доречним лише для витрат на суму трохи більше 1000 доларів (15x2481=37 215 грн).

Судова практика весь цей час була неоднозначнаою, але останні рішення КЦС ВС свідчили про задоволення вимог мешканців Донбасу в межах сум 80-150 тисяч гривень не на підставі зазначених нормативно-правових актів, а внаслідок порушення Україною ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (постанови від 16.02.2022 у справі № 264/881/18, від 07.02.2022 у справі № 242/4767/16-ц, від 24.11.2021 у справі № 243/2107/18, від 03.11.2021 у справі № 243/11763/17, від 27.10.2021 у справі № 243/5286/17, від 09.06.2021 у справі № 408/794/20-ц).

З початку нової епохи руйнівної війни Росії проти України, що набула абсолютних масштабів, законодавство зазнало певних змін. І отже:

20 березня 2022 р. Кабінетом міністрів України прийнята постанова № 326, якою затверджений Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації 

Цей нормативно-правовий акт здебільшого має декларативний характер і просто розкладає втрати на типи (людські, військові, житлові тощо). Постанова відсилає до необхідності прийняття спеціальних методик профільних міністерств, що визначатимуть загальну шкоду та збитків по напрямах.

26 березня 2022 р. Кабміном прийнята постанова № 380  якою затверджений Порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.

Ця постанова уряду створила юридичну основу для направлення індивідуальних заяв про втрати нерухомого майна громадян. Її зміст відомий, як «правила подачі заявки через Дію». Хоча це не є єдиним способом, адже КМУ додатково встановив варіанти направлення повідомлення через ЦНАП та нотаріусів.

Наголошу, який би спосіб не обрали потерпілі, слід обов’язково зафіксувати подачу повідомлення письмовими доказами: зберегти копію заяви із відміткою, завантажити або переслати на емейл з «Дії», зняти відео екрану смартфону. На мій погляд, простіше та надійніше робити це через нотаріусів.

Такий порядок КМУ поки що означає лише акумуляцію державою статистичних даних для розуміння їх обсягу, складу та подальшої долі. Однак, це перший невеличкий крок для отримання відшкодування. Адже установлено, що після набрання чинності спеціальним законом інформаційне повідомлення прирівнюється до заяви про надання компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна.

Слід пам’ятати, що автоматичної подачі заяви замало. Варто на майбутнє запастися доказовою базою про факт і стан зруйнованого будинку: максимальна фото-, відеофіксація, журналістські сюжети, коментарі посадових осіб, витяг з ЄРДР/постанова про початок досудового розслідування тощо.

Кабмін відсилає до необхідності прийняття спеціального закону із власною назвою, що з 24.03.2022 існує як проект, а 01.04.2022 прийнятий за основу. 

Важливі аспекти законопроекту:

– стосуватиметься лише втрат з дня введення воєнного стану. Відшкодування під час проведення АТО/ООС відбуватимуться за попередньою  процедурою.

– право на компенсацію отримуватимуть фізичні особи – громадяни України та ОСББ чи подібні ним утворення. Інші  юридичні особи залишаться без відшкодування, в т. ч. за квартири та житлові будинки, що перебувають у них на балансі.

– компенсація можлива як шляхом надання грошей, так і фінансування будівництва.

– стосуватиметься втрат лише житлової нерухомості для фізичних осіб і будь-якої для юридичних осіб – управителів  багатоквартирного будинку, на кшталт ОСББ. Інші юридичні особи і так само громадяни України залишаться без компенсації за втрати нежитлового фонду.

– межі компенсації: вартість 150 кв.м за один об’єкт нерухомого майна. Норми про обрахунок вартості 1 квадратного метру площі об’єкта відсилають до методики, що має бути визначена Кабінетом Міністрів України згодом.

– строки подачі заяви про відшкодування: під час дії воєнного стану та протягом 90 календарних днів з дати його закінчення.

– пріоритетне право на отримання компенсації матимуть: багатодітні сім’ї, особи з інвалідністю I та II груп, учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та інші вразливі особи.

5 квітня 2022 р. Кабміном прийнята постанова № 423, якою внесено зміни до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою КМУ від 12 квітня 2017 р. № 257.

Цим актом визначений спеціальний механізм обстеження  об’єктів, пошкоджених та знищених  через воєнну агресію РФ.

Відтак обстеження проводиться:

  • за рішенням виконавчих органів сільських, селищних, міських рад або військовими адміністраціями, про яке власник повідомляється протягом трьох календарних днів.
  • певними фахівцями (архітекторами, інженерами-проектувальниками, консультантами, будівельними експертами), до яких висуваються спеціальні вимоги з професійної кваліфікації, атестації та сертифікації.
  • до закінчення 90 календарних днів після припинення або скасування воєнного стану.
  • за такими етапами: підготовка до проведення обстеження; попереднє та/або основне (детальне) обстеження; складення звіту про результати обстеження із рекомендаціями щодо подальшої експлуатації.

Хоча рішення про проведення обстеження та залучення фахівців приймається уповноваженим органом, буде доречним самостійно залучити їх власником житла для отримання альтернативного звіту.

Наголошу, за змістом зазначених нормативно-правових актів, так само, як і відносно збитків від війни на Донбасі:

  • передбачають компенсацію лише за житлову нерухомість.

Власники нежитлової нерухомості, як фізичні, так і юридичні особи, залишаються поза регулюванням.

  • вміст житла не відшкодовується.

В однакове положення потрапляють і порожні квартири від будівельників, і повністю відремонтовані та облаштовані для проживання, що нерідко вартує окремого будинку.

Проте як би безжально не звучало, потерпіла країна не має відповідати перед своїми громадянами за злочинні дії іншої держави. Водночас, за принципами міжнародного публічного права РФ має юрисдикційний імунітет від судового переслідування в Україні за цивільними позовами українських громадян. Існуючі обмеження цього постулату варто розповсюдити на країну-агресора, хоч і це є предметом дискусій. Отже, запропонована українською владою компенсація за втрачене житло, це − добра воля нашої країни, заснована на фінансовій підтримці міжнародних донорів. З моральної точки зору, повне відшкодування збитків кожному українцю є справою честі та виміром справедливості. Підтримка народу України та кожного українця зустріне сприяння нацією політики української влади. Адже у разі повноцінних виплат громадянам та відновлення інфраструктури міст за сучасними стандартами без будь-яких бюрократичних та корупційних складових держава продемонструє мудрість та силу.

В цьому питанні особливо надихає промова Президента України Володимира Зеленського від 16.04.2022 

За результатом виплачених компенсацій та інших втрат Україна має вийти з консолідованою претензією проти Росії і принаймні за рахунок конфіскованого по всьому світу майна агресора задовольнити свої вимоги. Арештовані в Україні об’єкти першочергово стануть в пригоді на підставі Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів». Варто би доповнити активами Республіки Білорусь та її лідерів.

Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter