Пильність понад усе, або Хто кому адвокат

Сталося ДТП із смертельними наслідками. Громадянина іноземної держави Н., який був її учасником, затримали, пред'явили підозру, застосували запобіжний захід. При цьому «забули» перекласти документи його рідною мовою, порушили порядок вилучення наявних коштів, не врахували наявність у нього житла, чинили перепони консулу іноземної держави у зустрічі. Тобто допустили стандартний набір порушень, який адвокати, як санітари правосуддя, використали і добилися заміни тримання під вартою на домашній арешт.

Справу поспіхом направили до суду вже тоді, коли закінчився строк тримання під домашнім арештом. Суд тільки через місяць схаменувся і призначив підготовче засідання. Весь цей місяць Н. просив дозволуу виїхати за кордон у зв'язку з сімейними обставинами.

Адвокати його стримували, пояснюючи, що згідно закону його не випустять з України. Н. звернувся до прокурора. А той каже: а що роблять два ваші адвокати? Хіба вони вам не роз'яснили, що стосовно вас немає запобіжного заходу?

Н. поїхав на кордон, кленучи своїх адвокатів. На кордоні склали протокол про те, що Н. перебував в Україні понад 90 днів і його ще й оштрафували. Але виїзд з України дозволили.

Вирішивши свої проблеми, Н. поспішав в Україну на засідання суду. І тут прикордонники проявили пильність: у в'їзді в Україну йому відмовили. Даремно Н. розмахував документом про призначене підготовче засідання. В Україну  його так і не пустили.

Адвокати пред'явили в суді копію рішення прикордонної служби про відмову Н.  у в'їзді в Україну. А без головної фігури у процесі – обвинуваченого, – правосуддя не може відбутися.

Анекдотизм ситуації полягає в тому, що відповідно до закону у випадку пред'явлення підозри або передачі справи в суд іноземець повинен перебувати в Україні  до тих пір, поки не закінчиться судовий процес. Більше того, його не вправі  випускати за кордон.

Штраф за перебування понад 90 днів в Україні, які Н. відбував у СІЗО, є завідомо незаконним. І тепер він може  спокійно перебувати за кордоном і чекати закінчення строків давності. Адже Н.не може з'явитися до суду з незалежних від нього обставин,  бо його не пускають в Україну.

Тепер дехто каже, що це адвокати все спланували.  Відповідно до третього закону глупоти, ідіотичні дії чиновника неможливо передбачити з точки зору здорового глузду. Як тут не згадати безсмертного Швейка, дещо перефразовуючи одну з його порад: «Якщо будете ревно виконувати приписи влади, то вона наробить стільки глупостей, що адвокатам для успіху залишиться тільки скористатись ними..»