Філологи знайшли у новорічній промові Зеленського «плагіат навиворіт» статті Уласа Самчука

Новорічне привітання Володимира Зеленського вже другу добу поспіль продовжують активно обговорювати у соцмережах. У своїй промові напередодні 2020 року президент підсумував, що українці уявляють майбутнє країни однаково — як мирної, квітучої країни, що повернула своїх людей та території, «де неважливо, як названа вулиця, бо вона освітлена та заасфальтована».

Разом з тим деякі філологи вже встигли охарактеризувати окремі частини звернення Зеленського творчим плагіатом та «плагіатом навиворіт» публіцистичного тексту відомого українського письменника Уласа Самчука.

Була колись у програмі літератури 11-го класу стаття Уласа Самчука. «Нарід чи чернь?» Невелика така, 1941 року… Теж про богів, вулиці і читання… Про «хто я», людську гідність і національну свідомість… Не знаю, хто писав промову слузі народу, але Самчука однозначно читали. Повага. Круто з першоджерелом попрацювали. Переписали так переписали, — зауважує у Facebook Юлія Йонець.

Тут, як на мене, навіть не стільки плагіат цікавий, скільки перевертання смислу вкраденого на протилежний, — так би мовити, «Не амінь, і не Господи, помилуй»: класичні «бісівські ігри», трикстерство з сірчаним душком, — пише письменниця Оксана Забужко.

Нижче подаємо повний текст публіцистичного нарису Самчука: