Вплив вулканічного попелу на зміни клімату недооцінювався — учені

Зміни клімату можуть залежати від вулканічного попелу значно більшою мірою, ніж вважалося.

Такого висновку дійшли американські вчені з Університету Колорадо (США) на основі дослідження результатів виверження вулкану Келут на індонезійському острові Ява у 2014 році, повідомляє Phys.org.

Зазначається, що це відкриття стало результатом випадкового спостереження — досліджуючи постраждалі території через місяць після виверження, учені виявили кілька великих частинок попелу, які все ще продовжували перебувати в атмосфері.

Річ у тім, що хоча вчені вже давно знають, що виверження вулканів можуть вплинути на клімат планети, перекриваючи шлях сонячному світлу, до цього вважалося, що часточки вулканічного попелу достатньо важкі, щоб випасти з вулканічних хмар невдовзі після виверження.

Тож учені вирішили перевірити, чому цього не сталося у випадку з Келутом.

Виявилося, що шлейф вулкана ряснів дрібними і легкими частинками попелу — крихітними частинками, які, ймовірно, могли тривалий час плавати в повітрі, подібно до пуху з кульбаб.

Припускалося, що попіл схожий на вулканічне скло, — зазначають дослідники. — Але ми виявили, що ці частинки мають щільність, яка більше нагадує пемзу.

Також учені встановили, що частинки попелу активно втручаються в хімічні реакції сірки (SO2), котра під час вулканічного виверження у великій кількості викидається до атмосфери.

Схоже, що молекули SO2 прилипають до частинок попелу, який перебуває в повітрі. В результаті вони можуть вступати в хімічні реакції на поверхні попелу, які потенційно витягують з повітря близько 43% діоксиду сірки.

Це дослідження свідчить про необхідність переоцінки факторів, що контролюють тривалість «життя» SO2, при моделюванні кліматичних моделей, а також впливу вулканічного попелу на хімію стратосфери та радіацію, — наголошують дослідники.

Наразі не відомо, як саме ці хмари попелу впливають на клімат. Теоретично, вони можуть затемнювати планету на тривалий час і навіть сприяти її охолодженню після виверження. Також попіл за цей час може розноситися на величезні відстані, де може запустити хімічні реакції, які, наприклад, зашкодять озоновому шару Землі.

Нагадаємо, нещодавно вчені встановили, що ступінь поглинання вуглекислого газу Світовим океаном значно недооцінювалася.