Двоє вікінгів-родичів зустрілися в музеї через тисячі років (ФОТО)

Вікінги з однієї родини зустрілися в музеї через тисячі років після смерті — масштабне генетичне дослідження їхніх решток допомогло проаналізувати не тільки етнічне походження воїнів, а і знайти серед них близьких родичів.

Загиблий у бою у Великій Британії молодий вікінг та його 50-річний родич, що страждав від артриту, зустрілися через 1000 років на одній вітрині. Про незвичайну подію повідомляє Національний музей Данії на своїй сторінці в Facebook.

20-річний вікінг данського походження був знайдений у 2008 році в Оксфорді. Він помер в XI столітті від рубаних травм голови, і був похований у загальній могильній ямі разом з іншими 35 загиблими. На всіх рештках було виявлено сліди насильницької смерті.

Другий вікінг дожив до 50 років та був похований поблизу від Оттерупа на острові Фюн у Данії. Аналіз кісток показує, що за життя в нього були сильно стерті зуби, він мав артрит майже всіх хребців та навіть окремих ребрових суглобів, щелепи й великого пальця ноги. До кінця життя він ходив зігнувшись уперед. У зоні шиї в нього була виявлена рубана травма, що зажила до моменту смерті, а в зоні таза — рана від удару мечем, яка і коштувала йому життя.

Данського вікінга з Оксфорда доставили в музей для участі у виставці, що триватиме три роки. Воїнів, чий родинний зв’язок другого рівня генетики довели через 1000 років після смерті, помістили поряд на одній вітрині.

Також норвезькі археологи виявили в районі перевалу Лендбрен раніше невідоме зруйноване поселення з 21 житла, що належить до епохи вікінгів. Вчені знайшли залишки саней, мертвих тварин, одяг, предмети побуту та інші знахідки, які весь цей час перебували під льодом та снігом.

Археологи здогадуються, що поселення могло бути цілорічним, бо аналізи пилку із сусіднього болота говорять про те, що землеробство тут виникло приблизно у 300 році нашої ери. Будинки також могли використовуватися місцевими мисливцями, які добували тут північних оленів.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що генетичне дослідження поховань вікінгів, яке тривало шість років, показало, що не всі вікінги були скандинавами. Багато з них були брюнетами, і зовсім не схожими на сучасних білявих шведів та норвежців.