Арештоване Різдво 1972 — в тюрму кинули Стуса, Чорновола і ще 18 колядників

«Арештована коляда» — події, які відбулися 50 років тому — у січні 1972 року, коли у Львові та Києві радянська система заарештувала 19 представників української інтелігенції — учасників різдвяного вертепу. Їх залякували розстрілом, тортурами, психлікарнями і переслідуванням родин.

Організаторами вертепу була дисидентська молодь, зокрема учасниця правозахисного руху лікар Олена Антонів, колишня дружина В’ячеслава Чорновола. Репетиції відбувалися у її помешканні.

У вертепі брали участь подружжя Калинців, художниця Стефанія Шабатура, психолог Михайло Горинь та його дружина педагог Ольга Горинь, педагог і літературний критик Володимир Іванишин, Марія Антонів, Марія Ковальська, Ярослав Мацелюх, учителька Любомира Попадюк, художник Богдан Сорока із дружиною Любою, Роман та Леся Лещухи, Марія Гель, Мар’ян Гатала, Ярослав Лемик, Степан Бедрило, Любомир Криса, Раїса Мороз, Микола Білоус та інші.

Загалом у коляді взяло участь близько 45 осіб, з-поміж них і Василь Стус (до речі, сьогодні 84-та річниця народжкення генія), який у переддень Нового року приїхав до Львова з Моршина, де тоді лікувався.

Ви таки зуміли зберегтись. У цьому ваша сила, — так Стус описав свої враження від коляди.

Зібрані гроші за коляду учасники вертепів планували скерувати на допомогу тодішнім політв’язням та їхнім рідним, на випуск чорноволівського «Українського вісника» тощо.

Вже 12 січня 1972 року розпочалася акція проти учасників вертепу.

12 січня, 8.15. Я вже одягнена, збираюся на роботу, приймати іспити в студентів. Дзвінок у двері; як звичайно, відчиняю я. Перед дверима багато людей, показують ордер на обшук… Почався детальний обшук: ретельно розглядають кожну книжку, газету, кожен аркуш паперу. Шмональників семеро (в тому числі і «понятих"-сексотів). У якій справі, що шукають — невідомо. Забирають книжки, машинописи, купу українського і російського самвидаву, записники, друкарську машинку, радіоприймач, магнітофонні стрічки з унікальними записами Василя Симоненка, Василя Стуса, Бориса Мамайсура… Я напружено чекаю Надійку (Світличну, сестру Івана — ред.), не знаючи, що в цей час у неї теж роблять обшук, як і в десятків інших людей по всій Україні, — так описала ранок 12 січня 1972 року Леоніда Світлична, дружина літературознавця Івана Світличного.

Після проведених обшуків за ґратами опинились лідери дисидентів:

• Іван Світличний,

• Василь Стус,

• Євген Сверстюк,

• Зіновія Франко,

• Леонід Селезненко,

• Леонід Плющ та ін.

У Львові до слідчої в’язниці УКДБ потрапили:

• В’ячеслав Чорновіл,

• Ірина Стасів-Калинець,

• Іван Гель,

• Стефанія Шабатура,

• Михайло Осадчий,

• Ярослав Дашкевич.

Упродовж 12−14 січня заарештовано щонайменше 19 осіб: одинадцять — у Києві, вісім — у Львові. Вже за кілька днів пройшли обшуки у домівках інших «підозрюваних» осіб. Зокрема у поета Григорія Чубая, інженера Атени Волицької (Пашко), працівниці музею етнографії Людмили Шереметьєвої (дружини відомого історика Ярослава Дашкевича), викладача університету Любові Попадюк, згодом — у мистецтвознавця Богдана Гориня, Ярослава Кендзьора.

Львівський обласний суд звинуватив затриманих дисидентів у «виготовленні, розповсюдженні, зберіганні літератури наклепницького характеру, участі у вертепах, ворожому ставленні до радянської соціалістичної системи, ініціативі створення Громадського комітету захисту Ніни Строкатої». Більшість отримала вирок позбавлення волі терміном на п’ять-сім років у таборах суворого режиму та три роки заслання.

Нагадаємо, у січні 1972 року радянська влада заарештувала 20 найпомітніших українських діячів, а загалом впродовж року вироки отримали 89 дисидентів.

Джерело: «Історична правда»