Нардепи звинувачують у провалі відставки голови ФДМУ 21-річну систему «Рада»

Верховна Рада не змогла 27 січня звільнити Дмитра Сенниченка з посади голови Фонду держмайна (ФДМУ).

За відставку, яку ініціював сам Сенниченко, не вистачило голосів — лише 223.

Це не перше невдале голосування у Раді після поновлення сесійних засідань. Раніше нардепи не змогли затвердити пропозиції монобільшості створити ТСК щодо роботи омбудсмена і внести у порядок денний сесії пропозиції президента. В «Слузі народу» стверджують, що причинами цього є велика кількість хворих на ковід у фракції.

Голови ФДМУ Сенниченко в залі парламенту під час голосування не було. За даними спікера Ради Руслана Стефанчука, є інформація, що він перебуває на лікарняному (утім, згодом він з’явився у парламенті).

Деякі народні депутати зауважили, що звільнення під час лікарняного може бути причиною оскарження цього рішення в суді. Стефанчук відповів, що підставою для голосування є заява за власним бажанням, тому його можна проводити.

За відставку Сенниченка голосів забракло. Однак троє депутатів «Батьківщини» заявили, що у них не спрацювала кнопка. На вимогу кількох фракцій в парламенті оголосили перерву, щоб перевірити систему «Рада».

Після перерви нового голосування не відбулося, оскільки це забороняє регламент. Нардепи Сергій Власенко і Дмитро Разумков вимагали провести оновлення системи «Рада». Вона працює з 2001 року і часто видає помилки. Крім того, у 2021 році декілька разів пульти для голосування спалахували.

Згодом Рада провела «сигнальне» голосування для виявлення причин збою. За його результатами 24 депутати не голосували — у кого з них не спрацювала система поки невідомо.

Корнієнко також повідомив, що в системі «Рада» «стався збій в каналі 25». Він також анонсував проведення службового розслідування.

Історія відставки

У листопаді голова Фонду державного майна Дмитро Сенниченко оголосив про відставку за власним бажанням після двох років роботи. Він запевнив, що не має конфлікту ні з прем'єр-міністром Денисом Шмигалем, ні з президентом Володимиром Зеленським.

Сенниченко також запевнив, що його відставка не пов’язана з аукціоном з продажу АТ «Перший київський машинобудівний завод» (колишній завод «Більшовик»). Перший з часів «Криворіжсталі» аукціон великої приватизації відбувся 27 жовтня. У ньому взяли участь тільки три компанії, а перемогу здобуло пов’язане з мільйонером Василем Хмельницьким ТОВ «Дженерал Комерс».

Компанія запропонувала за об'єкт 1,429 млрд грн, всього на 2% більше від стартової вартості. Згодом Державне бюро розслідувань повідомило про арешт 100% акцій приватизованого заводу. Кримінальне провадження розпочато щодо можливого зловживання службових осіб Фонду держмайна України під час приватизації.