Вибори в Естонії та Литві — зв’язок із Москвою став клеймом навіть для російськомовних виборців

В Естонії та Литві минулого вікенду відбулися вибори. Зв’язок із Москвою став клеймом навіть для російськомовного виборця. Проросійські та популістські партії зазнали тяжких втрат.

Парламентські вибори в Естонії принесли перемогу правлячої Реформістської партії (Eesti Reformierakond). Партія Каї Каллас збільшила кількість мандатів з 34 до 37. Загалом у Рійгікогу 101 місце.

Водночас вибори стали важким ударом для Центристської партії (Eesti Keskerakond), яка традиційно спиралася значною мірою на російськомовний електорат. Вона втратила 10 мандатів і матиме лише 16.

На два мандати менше, ніж раніше, отримала консервативна народна партія (EKRE). Це правопопулістська партія.

На популістські партії типу Центристської та Консервативної народної у всіх країнах Європи останні десятиліття традиційно робила ставку Росія.

Водночас, вибори стали великим успіхом для ліберальної партії «Естонія 200» (Erakond Eesti 200). Вона отримала 14 мандатів, тоді як у колишньому складі парламенту вона не була представлена.

У Рійгікоку пройшли також соціал-демократи та національно-консервативна партія «Заради Вітчизни» (Isamaa), які становили минулу урядову коаліцію разом із реформістами.

На цих виборах в Естонії вперше більше людей проголосувало електронно, ніж наживо — електронно голосували переважно молоді виборці. Естонія — один зі світових лідерів із розвитку цифрових технологій.

За підсумками виборів, реформісти зможуть самі обрати, з ким вступити в коаліцію. Їхніми партнерами по уряду зможуть стати як ліберали, так і колишні коаліціанти.

У неділю вибори відбулися й у Литві — місцеві.

Найбільше голосів на них отримали дві мейнстрімні партії: соціал-демократи з 17% та консерватори (християнські демократи — союз Вітчизни) з 16% голосів.

12% зібрали регіональні та локальні списки, які традиційно користуються підтримкою на місцевих виборах.

Високі результати показали також Союз зелених і селян (9%), Рух лібералів (7%), що входить до урядової коаліції, та новостворений Союз демократів «Заради Литви» екс-прем'єра Саулюса Скверняліса з 6%.

У той самий час популістські партії, які спираються значною мірою російськомовне населення, вийшли із втратами. Так, Виборча акція поляків Литви — Союз християнських сімей Вальдемара Томашевського набрала 5% голосів. Стільки ж отримала партія «Свобода і справедливість», свого часу започаткована відстороненим від влади шляхом імпічменту президентом Роландасом Паксасом, а Партія праці, започаткована бізнесменом Віктором Успаським, набрала 4%.

За посаду мера Вільнюса у другому турі змагатимуться консерватор Валдас Бенкунскас та кандидат від «Свободи та справедливості» Артурас Зуокас.

На підсумки виборів у Литві та Естонії вплинула війна в Україні. Схоже, що зв’язок із Москвою став стигмою навіть для російськомовного виборця.