Списки «ухилянтів» з кабінету Крупи вже в ДБР

Списки «ухилянтів», виявлені під час обшуків у робочому кабінеті керівниці Хмельницького обласного медико-соціального експертного комітету (МСЕК) Тетяни Крупи, вже передані до Державного бюро розслідувань (ДБР).

ДБР обіцяє ретельно вивчити ці документи. Чоловікам, які мають фіктивний діагноз, може загрожувати від 3 до 5 років позбавлення волі за ухилення від мобілізації. Розслідування триває.

Державне бюро розслідувань у межах досудового слідства вивчає списки «ухилянтів», які знайшли під час обшуків у робочому кабінеті керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи Крупи. У них, повідомляють у відомстві, були зазначені прізвища та фіктивні діагнози, — розповіла речниця теруправління ДБР у Хмельницькому Катерина Герасімук у коментарі Суспільне Хмельницький.

Видання наводить висновки адвокатки Наталії Свірневської. Вона наголошує, що тих, хто зазначений у списку, мають знайти та перевірити органи досудового розслідування.

Треба буде встановлювати, правильний чи неправильний вказаний діагноз. Під час допиту повинні з’ясувати, чому людина звернулась у МСЕК. Можна перевірити, чи зверталась вона раніше за такою допомогою. Якщо доведуть, що діагноз неправильний, то будуть досліджуватися питання, як вдалось знайти людей, які погодились його встановити, — зазначила адвокатка.

Свірневська пояснила, якщо буде доведено, що у людини зі списку неправильний діагноз, який «встановлений» з метою ухилення від мобілізації, їй може загрожувати відповідальність за статтею 336 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до п’яти років.

Адвокатка розповіла, якщо органи досудового розслідування встановлять, що крім цього, були надані гроші за те, щоб отримати діагноз, який би давав підстави на відстрочку чи на те, щоб не служити в ЗСУ, то такі дії можуть кваліфікуватися за статтею 369 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

Будуть з’ясовувати, чи їх змусили дати хабар, чи вони самі його пропонували. Від цього залежатиме не тільки кваліфікація, але й міра покарання, — пояснила Свірневська.