

Кілька хвилин швидкого бігу мають більший вплив, ніж 90 хвилин помірного — учені
https://racurs.ua/ua/n215624-kilka-hvylyn-shvydkogo-bigu-maut-bilshyy-vplyv-nij-90-hvylyn-pomirnogo-ucheni.htmlРакурсТри хвилини спринту здатні зробити те, чого, як виявляється, не можуть досягти 90 хвилин помірних фізичних навантажень — кардинально змінити молекулярний склад крові.
Про це свідчать результати нового дослідження учених з Рокфеллерського університету (США), котрі порівняли фізичні навантаження різної інтенсивності, повідомляє прес-служба вишу.
Учені виявили, шо:
- шість серій 30-секундних спринтів на межі можливостей змінили склад майже чверті білків, виміряних одразу після тренування;
- водночас помірна безперервна їзда на велотренажері протягом 90 хвилин змінила менше ніж чверть відсотка;
- хоча помірний біг на біговій доріжці змінив склад білків більше, ніж їзда на велотренажері, ці зміни все одно були набагато меншими, ніж після швидкого спринту.
Зазначається, що спринт викликав зміни у понад 200 метаболітах. Він також спричинив миттєвий сплеск білків, що беруть участь у рості кровоносних судин, ремоделюванні тканин та гормональній сигналізації:
- деякі з цих білків, схоже, потрапляють у кровотік через прискорений процес клітинної сигналізації, відомий як відщеплення ектодомену — замість того, щоб бути новоутвореними та секретованими, частини білків, що вже знаходяться на поверхні клітин, відщеплювалися та швидко вивільнялися в кровообіг;
- дослідники також виявили, що жирові клітини людини, які піддавалися впливу крові, зібраної після спринту, зазнали значних змін у генній активності, що змінило те, як клітини переробляють енергію, реагують на гормони та сприймають наявність поживних речовин.
Інша ситуація склалася з помірними фізичними навантаженнями, які викликали більш стриману реакцію:
- лише через три години після завершення таких вправ у крові було виявлено значну хвилю жирних кислот та білків печінкового походження, які зазвичай з’являються у відповідь на навантаження під час витривалих вправ;
- у жирових клітинах людини, які піддавалися впливу крові, зібраної після помірної їзди на велосипеді, спостерігалися лише незначні зміни в активності генів.
Коли дослідники порівняли білки, що реагують на фізичне навантаження, з даними про стан здоров’я понад 53 тис. осіб із Британського біобанку, вони виявили, що багато з цих білків пов’язані з нижчим ризиком серцево-судинних та метаболічних захворювань. Цей зв’язок був особливо вираженим у випадку ожиріння, цукрового діабету 2-го типу та інших метаболічних розладів:
- із 33 білків, пов’язаних із зниженим ризиком, 32 зазнали змін під час спринту;
- під час помірних фізичних навантажень таких білків було лише три;
- більше чверті цих білків також були пов’язані з уповільненням біологічного старіння.
Цікаво те, що всього кілька хвилин інтенсивних фізичних навантажень можуть викликати значну молекулярну реакцію, — наголошують дослідники. — І ми все ще спостерігаємо її навіть через вісім тижнів тренувань, що свідчить про те, що ця реакція не є просто наслідком того, що організм намагається пристосуватися до незвичного навантаження. Можливо, реакції, які ми спостерігали, є властивими саме інтенсивним фізичним навантаженням.
