Коней приручили значно раніше, ніж вважалося — учені

Їздити верхи на конях, використовувати їх у праці та торгувати ними люди розпочали набагато раніше, ніж вважалося.

Про це свідчать результати нового дослідження учених з Гельсінського університету (Фінляндія), котре показало, що люди організовано використовували коней ще в IV тисячолітті до нашої ери, повідомляє видання EurekAlert.

Зазначається, що приручення та одомашнення не були одноразовими подіями — це був повільний, нерівномірний процес, сповнений невдач, що розгортався протягом багатьох поколінь і на величезних територіях, аж до повного одомашнення, яке відбулося незадовго до 2000 року до н. е.

Коні вже використовувалися в складних і широко поширених способах, перш ніж ми змогли визначити повну одомашненість. Ця прогалина змінює наше розуміння історії людства, — наголошують дослідники.

Зазначається, що у попередніх дослідженнях висловлювалася думка, що одомашнення коней можна пов’язати з появою сприятливих генетичних мутацій, які вперше проявилися в особинах генетичної популяції, відомої як DOM2, що датуються приблизно 2200−2100 роками до н. е.

У цьому дослідженні учені поставили під сумнів ідею, що саме ця генетична зміна визначає одомашнення. Зазначається, що археологічні, остеозоологічні та дані аналізу стародавньої ДНК свідчать про те, що:

• три окремі популяції коней — DOM1, DOM2 та DOM3 — колись мешкали на території від Західної Сибіру до Центральної Європи;
• перші спроби одомашнення відбувалися незалежно одна від одної в різних регіонах та серед різних популяцій приблизно у 3500−3000 рр. до н. е., а то й на кілька століть раніше;
• незадовго до 3000 р. до н. е. народ Ямної культури вже їздив на конях DOM2 — прямих предках сучасних домашніх тварин, одночасно включаючи їх у раціон, ритуали та системи пересування, — і завозив їх у західні регіони;
• однак лише коні з популяції DOM2 були повністю одомашнені між 2200 і 2100 рр. до н. е. Ці коні, поширені кочовими групами людей, швидко поширилися по Євразії та на Близький Схід, ставши предками всіх сучасних домашніх коней.

Таким чином, учені встановили, що селекція коней за ознаками, пов’язаними з витривалістю та темпераментом, почалася на століття раніше.

Одомашнення було не раптовим проривом, а тривалим процесом, що відрізнявся в різних регіонах, і його трансформаційний вплив на мобільність людей та соціальну організацію почався ще в четвертому, а то й п’ятому тисячолітті до н. е., створивши передумови для подальшого домінування DOM2, — наголошують дослідники.

Сьогодні насправді диких коней вже не існує. Навіть кінь Пржевальського, якого довгий час вважали живою реліквією дикої природи, як тепер відомо, походить від ранніх одомашнених популяцій, що свідчить про те, наскільки сильно людина вплинула на популяції коней з плином часу.

Важливе значення має час. Приблизно між 3500 і 3000 роками до н. е. степові племена почали просуватися на схід і захід по всій Євразії. Вони принесли з собою колесо. Перші вози тягнула худоба. Коні з’явилися в той самий час. Вершник міг за кілька годин подолати відстань, на яку віз витрачав кілька днів, але обидва були ключовими інноваціями в мобільності та транспорті, що революціонізували людське суспільство, — наголошується у статті.

Дослідники зараз пов’язують цей стрибок у мобільності з поширенням протоіндоєвропейських мов:

• кінь перевозив людей, а разом з ними — слова;
• мови, якими сьогодні розмовляють у більшій частині Європи та Азії, ведуть своє походження від тих ранніх вершників та візників.

Сьогодні коні є джерелом привабливості, товариства та дружби для багатьох людей. Тому важливо дізнатися про найперші етапи відносин між людиною та конем і про те, як виникло це унікальне партнерство, — резюмують дослідники.

Джерело: EurekAlert