Кількість психічних розладів у світі зросла вдвічі з 1990 року — учені

З 1990 року кількість випадків психічних розладів у світі зросла майже вдвічі і зараз зачіпає 1,2 млрд людей.

Цей різкий зріст зробив психічні розлади провідною причиною інвалідності у світі (тепер на них припадає понад 17% усіх випадків інвалідності, випередивши серцево-судинні захворювання, рак та захворювання опорно-рухового апарату). Це встановили результати дослідження американського Інституту показників та оцінки здоров’я, повідомляє видання EurekAlert.

Зазначається, що у 2023 році психічні розлади становили 171 млн років життя, скоригованих на інвалідність (DALY), у всьому світі, що робить ці стани п’ятою провідною причиною загального тягаря захворювань.

Disability-adjusted life years (DALY) або роки життя, втрачені через інвалідність чи хворобу — це показник громадського здоров’я, що оцінює загальний тягар захворювань. Він поєднує роки життя з інвалідністю та роки життя, втрачені через передчасну смерть. Один DALY дорівнює втраті одного року повноцінного здорового життя.

У ході дослідження було проаналізовано поширеність та тягар психічних розладів серед обох статей, 25 вікових груп, 21 регіону та 204 країн і територіях у період з 1990 по 2023 рік, що робить це дослідження найповнішим на сьогодні аналізом тягаря психічних розладів.

Виявилося, що:

• тягар психічних розладів значно різниться між країнами, причому одні з найвищих показників спостерігаються у регіонах з високим рівнем доходу, таких як Австралазія та Західна Європа, особливо в таких країнах, як Нідерланди, Португалія та Австралія. Значне зростання показників навантаження психічних розладів також спостерігалося у Західній Африці на південь від Сахари та в деяких частинах Південної Азії;
• у 2023 році 620 млн жінок різного віку страждали на психічні розлади, порівняно з 552 млн чоловіків різного віку у всьому світі. На жінок припадало 92,6 млн DALY, порівняно з 78,6 млн серед чоловіків, що свідчить про вищий загальний тягар. Ці відмінності, ймовірно, зумовлені складним поєднанням факторів, зокрема більшою схильністю до домашнього насильства, гендерною дискримінацією тощо;
• найбільший тягар психічних розладів спостерігається серед осіб віком 15−19 років та жінок будь-якого віку, що значною мірою зумовлено непропорційно сильним впливом на цю категорію тривожних та депресивних розладів;
• нещодавнє зростання значною мірою зумовлене саме тривожними розладами та великим депресивним розладом. З 2019 року стандартизована за віком поширеність великого депресивного розладу зросла приблизно на 24%, а тривожних розладів — на понад 47%, причому обидва стани досягли піку в роки, що слідували за пандемією COVID-19.

Ці тенденції до зростання можуть свідчити як про тривалі наслідки стресу, пов’язаного з пандемією, так і про довгострокові структурні чинники, такі як бідність, відчуття незахищеності, зловживання, насильство та зниження рівня соціальної взаємодії, — наголошують учені.

Джерело: EurekAlert