Позеленіли від нервів. Чому в січні росте долар і слабшає гривня

Як і прогнозував «Ракурс», власне Новий рік пройшов без валютних потрясінь, і наприкінці грудня національна валюта зміцнилася до 24–25 грн за долар. На довше ми не ризикнули прогнозувати. Тепер видно, що після тривалих свят гривня стала знецінюватися.

Кінець року — завжди викид грошей

Кінець року — це завжди максимальні витрати бюджетних організацій і великих компаній, у яких фінансове планування залежить від оприбуткування грошей у попередньому періоді. Крім того, часто багато підприємств намагаються погасити борги із заробітної плати наприкінці року, що минає, або виплатити премії на початку наступного. Все це виливається у величезну кількість готівкових та безготівкових грошей, що викидаються на ринок. Коли закінчуються святкові витрати, залишки йдуть у валюту, як і частина доходу тих, хто заробляє на різдвяних розпродажах.

Зважаючи на затяжні свята і велику кількість вихідних банківських днів, офіційному курсу було якось не до самооцінки. Коли ж усенародно-банківські гуляння закінчилися, намалювалася «картина маслом»: з валютною виручкою на міжбанк ніхто не увірвався, а охочі купити валюту вже вишикувалися в чергу. В результаті з 12 по 19 січня міжбанківський курс долара виріс із 23 до 25 грн (з копійками) на міжбанківському ринку, і тільки 20–21 січня гривня дещо зміцнилася, торгуючись в інтервалі 24,45–24,80.

Готівковий ринок реагував аналогічно. Середній курс купівлі подорожчав із 24,60 до 26 грн/дол., а продаж — із 25,60 до 27,18 до 19 січня. Готівкова валюта поводилася синхронно з міжбанком: наприкінці тижня гривня теж зміцнилася, і 21 січня долар купували за 25,66 грн, а продавали за 26,82 грн.

Формальні причини

Національний банк із цього приводу якось невиразно прошелестів аркушами прес-релізів, де розписував свої героїчні подвиги з проведення аукціонів для порятунку курсу гривні — інакше все було б зовсім погано. І повідав про якийсь «відкладений попит», який постійно завалював минулого тижня торги на міжбанку. Але тепер, мовляв, уже стало добре, а буде ще краще. Пізніше з’явилася інформація, що притоку валюти на міжбанківський ринок завадили свята в США, які настали відразу після наших, — доларові зарубіжні коррахунки теж були на канікулах. І таке накладання вихідних створило дефіцит надходжень валютної виручки. Звідси, мовляв, і волатильність (коли курс штормить) підвищена.

Власне, а чому ринку не штормити, якщо ніяких особливих передумов для поліпшення економічної ситуації в Україні поки не спостерігається. Обсяги експорту та імпорту і далі падають, відлуння торговельної війни з Росією все ще відбивається на балансі країни. Вихід на нові європейські ринки — не такий швидкий процес. Потрібно хоча б кілька років, щоб знайти нових партнерів в інших країнах. Підтвердженням триваючих економічних проблем є продовження Національним банком валютних обмежень ще на півроку і високі ставки кредитування, що не дає можливості розвиватися виробництву. Якщо торгівля ще викручується за рахунок швидкої оборотності коштів, то підприємства з довгим циклом виробництва страждають від неможливості повноцінного фінансування.

Температура в мінус — валюта теж в мінус

І не забуваймо про погоду. Сильні морози — це завжди підвищене споживання газу. А отже, знову його додаткова закупівля, а це — валюта. Цілком можливо, що минулий тиждень проходив під тиском заявок купівлі валюти для «Нафтогазу», інакше в аукціонну щедрість Нацбанку для звичайних учасників ринку важко повірити.

Дещо обнадійливо звучала недавня заява представника «Нафтогазу» про те, що Україна нарощує власний видобуток і через п’ять років вже зможе обійтися без імпортного «блакитного палива». Якщо це твердження збудеться, то вже через кілька років, коли вітчизняні експортери освоять нові ринки, а «Нафтогаз» як найбільший покупець валюти почне втрачати до неї інтерес, ми спостерігатимемо зміцнення гривні. Але на якій позначці до того часу зупиниться падіння національної валюти — невідомо.

Готівковий ринок нервує

На готівковий ринок найближчим часом і далі тиснутимуть два чинники.

Перший, об’єктивний: анонсовані нові виплати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Днями Фонд повідомив про початок виплат другої і третьої черги кредиторів «Дельта Банку» і дрібніших «Легбанку» та «Імексбанку». Під це визначення потрапляють вклади понад 200 тис. грн, а також кошти приватних підприємців та юридичних осіб. З ними Фонд розраховується за рахунок розпродажу активів ліквідованого банку. Таким чином, власники великих заощаджень отримують можливість їх повернути. Природно, частина цих грошей перетече на валютний ринок.

Другий фактор психологічний: активно обговорювана тема із затримкою чергових третього і четвертого траншів МВФ. Вже минуло два можливих терміни їх отримання в середині вересня і грудня, але грошей немає. Нервозність проявив навіть президент Петро Порошенко, особисто відправившись на переговори з кредитором. Те, що без грошей МВФ запаси НБУ довго не протримаються, — зрозуміло всім. Тому навіть незначна затримка з отриманням закордонного фінансування викликає у населення легку паніку, що помітно позначається на стабільності ринку. І поки МВФ чітко і ясно не сповістить, коли він надасть фінансування, ринок буде поводитися нервово.

Ну, а фундаментальні причини нестабільності національної валюти, як і раніше, полягають у стані економіки й залишаються без змін. Тим більше що велика кількість вихідних днів у січні ніколи не сприяла наповненню бюджету й зростанню ВВП. Перший квартал кожного року завжди був у цьому відношенні провальним.

Курс гривні в першому кварталі 2016 року, як і раніше, «шукатиме себе», намагаючись знайти якісь зрозумілі орієнтири — як в економіці, так і в політиці.