Електронні гроші і локшина від НБУ, який дозволив те, що і так було дозволене

Головне не зміст, а як подати

Днями Національний банк України розповсюдив прес-реліз із твердженням, що з 13 лютого громадянам України дозволено отримувати з-за кордону електронні гроші від нерезидентів через будь-які зручні для них міжнародні системи інтернет-розрахунків на особисті рахунки в українських банках. Можна на карткові, або на звичайні, поточні. Для цього, мовляв, достатньо, щоб закордонна інтернет-система підтримувала таку можливість.

Насправді постанова НБУ №65 від 10 лютого 2016 року, заявлена як чергова валютна лібералізація, є не більше ніж косметичними правками нормативних документів з боку регулятора. Насправді хвалитися абсолютно нічим. Краще б вже мовчали.

Для порівняння наведемо такий приклад. Уявімо, що Кабінет міністрів затверджує зміни до Правил дорожнього руху, де вводить нові терміни й уточнює старі. Наприклад, обізвавши народний термін «іномарка» так: «Закордонний транспортний засіб — це засіб, випущений компанією-нерезидентом, приводиться у рух за допомогою двигуна і переміщається дорогами загального користування за допомогою коліс... Громадяни України можуть пересуватися на такому засобі нашими дорогами, якщо підвіска їх витримає». І, після такого важливого уточнення, поширює прес-реліз із заголовком, де голосно заявляє, що Кабмін дозволив громадянам України безпосередньо купувати в зарубіжних автосалонах іномарки та їздити на них (адже раніше в явному вигляді про це ніде сказано не було!). Але з умовою: автосалони-нерезиденти повинні підтримувати послугу trade-in (зворотного викупу).

Що таке електронні гроші

Не буду цитувати складні для сприйняття нормативні документи НБУ, а сам принцип поясню на прикладах.

Напевно, багатьом відомі паперові дорожні чеки, що їх випускають American Express, Thomas Cook. У спрощеному вигляді, це розписка (зобов'язання емітента) про те, що компанія (емітент) взяла живі гроші й готова їх віддати (погасити зобов'язання) за пред'явленням чека. А інші компанії (готелі, авіакаси, банки) готові прийняти такий чек як засіб платежу. Свого роду іменний замінник готівки. Цей же чек, але в електронному вигляді, і є прикладом електронних грошей. Приміром, пластикові картки Visa Travel Cash Passport, конкурент паперових чеків.

Проте електронні гроші частіше існують в безготівковому вигляді — як віртуальний рахунок на балансі фінансової компанії, такої, як PayPal або його британського конкурента Skrill (Moneybookers), російських «Яндекс.Деньги», Qiwi, що виконують функції операторів з прийому інтернет-платежів, переказ електронних грошей між рахунками однієї системи й виведення в кеш. Так ось, виведення грошей з подібних міжнародних систем, на щастя, не регламентується актами Національного банку України. Платіжна система сама визначає, які інструменти вона надає своїм клієнтам з виведення грошей, ґрунтуючись на законодавстві країни реєстрації, технічній та організаційній спроможності. Найчастіше такі системи пропонують вивести гроші на банківський рахунок по системі SWIFT або на картку. Працювати їм з Україною чи ні — особисте бажання самої системи. Британська Skrill давно дозволяє виводити кошти на картки українських банків, як і російська «Яндекс.Деньги». Адже такий переказ на український рахунок нічим не відрізняється від звичайного грошового переказу. Інша справа, що не всі українські банки підтримують таку можливість.

Правда, НБУ вважає, що всі фінансові компанії, якщо хочуть повноцінно працювати на українському ринку, повинні зареєструватися в Україні й отримати ліцензії. З урахуванням «прогресивного» настрою регулятора і неофіційної точки зору чиновників на вартість ліцензій, черги із зарубіжних платіжних систем не спостерігається. Яскравий приклад — система PayPal, віртуальні рахунки якої можна поповнювати з українських карток і витрачати гроші на покупки, а отримувати грошові перекази й переводити гроші в готівку — ні.

Страшна таємниця

Доведеться розкрити страшну банківську таємницю. Якщо на поточний або картковий рахунок в українському банку зайшов міжнародний банківський переказ, то це ніяк не електронні гроші, а найбанальніші безготівкові долари, євро та інша валюта, для надходження якої використовувалися різні транспортні механізми. Такі як SWIFT, системи переказів з картки на картку MoneySend Mastercard, Visa Money Transfer, Visa Direct тощо. Можна писати які завгодно постанови НБУ, але природу руху грошових коштів вони не змінять.

Насправді все просто. Будь-яка система електронних грошей при виведенні з неї коштів все одно користується послугами свого банку, для якого наказ «перевести 100 електронних фішок, титульних знаків, е-тугриків в такий-то закордонний банк» означає списати з реального грошового депозиту системи в банку суму, еквівалентну 100 умовним одиницям. У нашому випадку, 100 доларів. І далі вже по міжнародних системах взаєморозрахунків (SWIFT чи якійсь інший) рухаються реальні безготівкові гроші з коррахунку одного банку в інший. Чи були ці гроші у «першому житті» електронними — можна лише побічно визначити, якщо в реквізитах платежу знайти ім'я фінансової компанії, з рахунку якої йшов переказ.

Тому цей неймовірний «дозвіл» НБУ отримувати з-за кордону електронні гроші аналогічний рішенню Державіаслужби зграї птахів пролітати над територією України й мати дозвіл на посадку.

Фрілансери обурені

Електронними грошима найчастіше користуються фрілансери, що надають послуги через інтернет, і майстри hand-made, що продають за кордон власні вироби. Щоб зменшити комісії за виведення грошей (15–30 дол. за переказ), вони зазвичай накопичують якусь суттєву суму й потім роблять переказ на свій рахунок в українському банку. Комісії можна було б зменшити, якби зарубіжні компанії-емітенти могли укладати прямі договори з українськими банками. Але така можливість — тільки через «легалізацію» в НБУ. Співвідношення витрати/нерви/місткість ринку — явно не на користь України. Завдяки чиновникам.

Користувачі соціальних мереж на офіційній сторінці Нацбанку в Facebook болісно відреагували на браві заяви регулятора про чергову лібералізацію. Процитую деякі повідомлення: «Скажіть, коли я зможу отримувати гроші на PayPal?», «Закордонним емітентам електронних грошей вже не потрібно реєструватися в Україні?», «Типу НБУ дозволив те, що і так ніким не було заборонено. Протягом останніх двох років він тільки цим і займається в цій області й тільки на цьому і піариться»,«Конкретики — нуль».

На час підготовки матеріалу офіційна сторінка НБУ в Facebook не містила відповідей на численні запитання користувачів соцмереж щодо цієї проблеми. Мовчання — золото, а золото — це валютний резерв, який просто так витрачати не можна.