Нашого цвіту по всьому світу: нові ринки збуту українських товарів

«Ракурс» продовжує інформувати наших читачів стосовно змін на внутрішньому та зовнішньому ринках, які сталися з 1 січня 2016 року у зв’язку із остаточним набранням чинності Угодою про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС та дзеркальним продуктовим ембарго, що також з нового року почало діяти між нашою країною та Росією.

Сьогодні на черзі розказати про те, як в ці складні роки та у зв'язку із вищеназваними подіями українські бізнесмени знаходять можливості та ніші для експорту своїх товарів у різні країни світу на різних континентах.

За перше півріччя 2015 року Україна вийшла на досить добрі показники: профіцит зовнішньої торгівлі (або позитивне сальдо) становив 2,89 млрд дол., що на 8,6% більше, ніж за аналогічний період 2014 року. Проте, за даними Держстату, за січень-листопад 2015 року (більш свіжих даних ще немає) позитивне сальдо вже було достатньо скромним — 249,5 млн дол. А це означає, що Україна відчуває певні складнощі з пошуком нових ринків збуту та втратою чималої кількості старих.

Зміна експортних часток

Водночас слід зауважити, що такими ж проблемними в цьому розумінні були і більш «спокійні» роки за старої влади — 2012 та 2013 (падіння виробництва, складнощі з просуванням товарів на зовнішніх ринках, негативне сальдо тощо). Приміром, позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу в 2014 році становило 3,88 млрд дол. (за 2013 рік — негативне 8,51 млрд дол. — це у спокійний передвоєнний період). Тобто не все вимальовується так вже й погано. Просто 2015 рік в цьому сенсі виявився набагато складнішим.

Звісно, враховуючи недружелюбні та відкрито загарбницькі дії Росії, українські експортери стали втрачати цю країну з точки зору збуту товарів та послуг. Це ж саме стосується й інших країн СНД. Так, якщо в 2012 році частка експорту наших товарів до країн СНД становила 36,6% від загального показника, то в 2013 — вже 34,8%. За 10 місяців 2015 року Україна ще на 50% (порівняно з аналогічним періодом 2014 року) скоротила обсяги експорту до країн СНД (на 6,5 млрд дол.). Натомість саме ця частка експорту, який припадає на РФ, є доволі значною — 12,8%. Проте вже не такою великою, як декілька років тому, коли цей показник доходив до 25%.

Що стосується сільськогосподарських товарів та продуктів харчування, то частка ринку РФ за останні роки (і не лише воєнні) стрімко знижується і практично добігає до нульових відміток. Так, доля російського ринку в експорті української сільгосппродукції в 2015 році склала лише 2% проти 8% за 2014 рік. У грошовому вимірі це фактично «копійки». Декілька сотень мільйонів доларів на противагу багатьом мільярдам, які були в нас раніше. Тобто практично цих видів товарів до Росії з України не надходить. Проте бізнесмени аграрного та продовольчого ринку вже багато років не тужили за своїм «братським» сусідом.

Радянський атавізм та європейське квотування

За словами міністра аграрної політики Олексія Павленка, російський ринок почав втрачати свою значимість на користь ринків Європи, Африки, Азії та Америки. «Стратегічне значення російського ринку для України — це радянський атавізм. За причини непрогнозованості, штучних обмежень, м’ясних та молочних воєн, блокади нашої кондитерської галузі українські виробники переорієнтували свої погляди на інші ринки. Успішна диверсифікація дозволила у значній мірі компенсувати недоотриману вигоду від експорту до РФ», — вважає він.

І не в останню чергу це нові ринки країн ЄС. Взагалі, за даними Держстату, якщо у 2012 році до країн європейської співдружності було експортовано 24,9% товарів від загального показника, в 2013 — 26,5%, то минулого року ця цифра наблизилася до 33,4%. Таким чином, європейські ринки дійсно стали більш відкритими для України, й бізнесмени стали торувати туди шлях своїм товарам, причому безмитно в рамках окремих квот.

Що ж користується попитом у державах ЄС? Для початку нагадаємо, що країни європейської спільноти для нашої держави ввели тарифні квоти на 36 видів продуктів. До них відносяться м’ясо птиці, яловичина, свинина, борошно, мед, молочні продукти та сухе молоко тощо. Тобто саме ці товари Україна може продавати до ЄС без мит, але лише в рамках квотування — певних обсягів. Звісно, що експортери, вичерпавши квоти, можуть вже з митами постачати свої товари, якщо матимуть бажання.

Як зазначають у Державній фіскальній службі (ДФС), за перший тиждень дії ЗВТ України з ЄС було видано близько 1 тис. сертифікатів для безмитного експорту українських товарів до Європейського Союзу. Найбільше таких документів було надано на товари, що експортуються до Великої Британії (451) та Австрії (280). У ці країни переважно ввозиться наш яблучний концентрат для виготовлення соків. Також 62 сертифікати отримали експортери, що продають Польщі прозоре скло, мед Німеччині та Іспанії (57 та 42 відповідних сертифікати) та насіння і мед Франції (35 сертифікатів).

Звісно, в першу чергу до ЄС експортуються сільгоспсировина та продукція АПК. Характерно, що українські підприємства лише за півтора місяці 2016 року (тобто до 15 лютого) вичерпали квоти на постачання в ЄС таких товарів як кукурудза (400 тис. тонн), виноградний та яблучний соки (10 тис. тонн), мед (5 тис. тонн), охолоджена курятина (16 тис. тонн).

Як вважає аналітик консалтингової компанії «ПроАгро» Ярослав Левицький, зернові та кукурудза останніми роками користувалися попитом в Європі, і в 2015 році Україна навіть не змогла закрити квоту по ячменю, який експортувався до ЄС. Експерт зазначає, що попит на таку продукцію у цих країнах був, проте українські аграрії засіяли під вказану культуру дуже мало площ, але ситуацію 2016 року буде виправлено — ячменю надаватимуть набагато більше уваги.

У принципі, можна сказати, що квоти на агропродовольчу продукцію, які ЄС надав Україні в 2015 році, були дещо замалими. Також бачимо, що їх обсяги є невеликими і 2016-го. Проте наші виробники з успіхом постачають свої товари і поза квотами (сплачуючи деякі мита) — їм це це вигідно. Тобто і така робота має сенс для наших експортерів.

Хто не досяг високих стандартів і кому замало квот

Разом з тим, невикористаними у 2015 році (і, можливо, таке ж саме відбудеться і в 2016-му) залишилися квоти на українську молочну продукцію, крохмаль, різні сорти м’яса, гриби, яйця та деякі інші товари.

Чому так сталося? Щодо молочної продукції, то слід нагадати: більшість наших виробників цих товарів ще не досягли високих європейських стандартів. Проте в 2015 році 10 великих молочних підприємств нашої країни все ж таки пройшли перевірки й отримали доступ на європейської ринки. Підприємства вже розпочали експорт своєї продукції до ЄС, проте про перші результати ще нічого не відомо.

На відміну від молочників, на недостатність квот жаліються виробники курятини. Так, директор асоціації «Спілка птахівників України» Сергій Карпенко зазначає, що після того, як закінчується квота на експорт їхнього товару, за кожну тонну філе курятини доводиться сплачувати мито у розмірі 1024 євро. За його словами, із ціною, яка формується в результаті, український товар вже не може конкурувати з європейським, тому птахівники просто благають уряд розпочати перемовини з ЄС щодо збільшення квот.

Водночас перспективи таких домовленостей виглядають туманно. Так, генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Тарас Висоцький упевнений, що перемовини виявляться досить тривалими.

Таким чином, бачимо, що квотування експорту наших товарів до ЄС відбувається малими обсягами, які наші експортери вибирають за лічені декади. Деякі з них вигідно ввозити до європейських країн і поза квот, а є й такі, які з митом коштуватимуть занадто дорого і не будуть конкурентоспроможними у цих державах.

При цьому, за словами заступника міністра економічного розвитку та торгівлі — торговельного представника України Наталії Микольської, через падіння цін на низку товарів на світових та європейських ринках, попри суттєве збільшення частки експорту українських товарів та послуг до країн ЄС, обсяги експорту в грошовому вимірі впали за 11 місяців 2015 року порівняно з аналогічним періодом 2014-го на 26%. Це, приміром, можна сказати про продукцію металургійної галузі. «Проте все це стимулює українських виробників до пошуку нових ринків збуту. Взагалі я вважаю, що наші бізнесмени повинні активно знаходити нові ніші на ринках країн третього світу», — підкреслила вона.

Найперспективніший «чорний» континент

Що стосується саме цих держав світу, то найперспективнішим для України ринком збуту фахівці вважають країни Африки. Цей континент останнім часом вабить транснаціональні корпорації завдяки перспективі інвестування у різного роду виробництва, видобуток нафти й газу. Проте Африка, яка відрізняється від інших частин суші складними умовами для вирощування сільськогосподарських культур, завжди потребувала чимало продовольства. Саме для цього і намагаються наразі торувати шлях українські експортери.

Великим ринком збуту українського зерна фахівці вважають Єгипет, який при населенні понад 80 млн людей постійно відчуває його нестачу. Проте саме за цей ринок Україні доведеться поборотися з Росією. А це означає, що все залежатиме від якості товару при його розумній ціні, кмітливості бізнесменів та гарної роботи нашої дипломатії.

Наразі наші експортери, принаймні ті, що нещодавно відкрили для себе шлях до Африки, задоволені співробітництвом. Так, деякі господарства з вирощування яблук на Вінничині знайшли ринки збуту своєї продукції в Лівії. Мешканцям цієї країни дуже сподобалися українські яблука. Агрокомплекси розглядають можливість розширення географії збуту на інші африканські країни.

Ще не вмерло машинобудування

Також одними з найбільших ринків збуту українських товарів залишаються Туреччина, Китай, Ліван, деякі інші країни азійського Близького Сходу. Сьогодні наші продукти харчування, сільгоспсировину, метал та металовироби можна побачити у Таїланді, Бангладеш, Малайзії, КНДР. До речі, в останню 2015 року було експортовано 50% всього обсягу вивезеного за кордон українського борошна.

Що стосується металу, то і його виробництво і експорт кожного року, і в тому числі 2015-го, різко падають. Так, обсяг реалізованої продукції меткомплексу минулого року у порівняні з 2014-м знизився на 40% — до 6,4 млрд дол. Проте чимало меткомбінатів і заводів знайшли собі нові ринки збуту. Так, за інформацією ДФС, експорт чавуну до таких країн, як Італія, Мексика та США, зріс на 24,1% порівняно з 2014 роком.

Чомусь вважалося, що через ЗВТ України та Європи майже припинять роботу українські машинобудівні підприємства (та і Росія вже «танцювала на могилці» цієї галузі). Зрозуміло, що головного болю за останні два роки тут додалося. Проте не так сталося, як гадалося РФ. За 11 місяців 2015 року експорт машин до країн Митного союзу, включаючи Росію, впав з 61% до 36% від загального показника.

Проте чимало підприємств галузі не падали духом. Вони налагодили експорт комплектуючих в інші країни. Приміром, як зазначає старший аналітик інвестиційної групи «Арт-Капітал» Олексій Андрійченко, торік Україна продала переважно в країни Азії свічок запалювання на 873 млн дол. А це немало-небагато 22% загального показника експорту машинобудівної промисловості.

Також шаленим попитом користуються українські реактивні авіадвигуни, які залюбки купують в Індії, Китаї, Ірані.

У підсумку можна зробити висновок, що хто не ледащий, той завжди побореться за місце під сонцем. Можливо, треба в чомусь сказати спасибі тій же самій ворожій до нас Росії, бо вона навчила нас диференціювати потоки експорту, виживати та знаходити нові ніші для вивезення українських товарів та послуг. А цей досвід дійсно є значущим.