Нова ініціатива Кабміну може вдарити по одержувачах іпотечних пільг

Безперечно рішучою ініціативою уряду варто вважати пропозиції проекту закону щодо надання цільових іпотечних пільг окремим категоріям громадян з метою покращення соціально-побутових умов їх проживання. Йдеться про законопроект №4550 від 4 травня 2016 року «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» (щодо реалізації державних житлових програм)».

Через запровадження нових законодавчих положень військовослужбовці, поліцейські, працівники Збройних сил України, Нацгвардії, СБУ та інших держорганів, визначені особи зі складу добровольчих формувань (за умови подальшої підпорядкованості таких формувань силовим структурам України), які захищали територіальну цілісність України під час АТО, та сім’ї загиблих таких осіб зможуть скористатися фінансовою підтримкою держави при будівництві або купівлі житла. Держава у такому випадку відшкодовуватиме 50% вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або пільгового іпотечного житлового кредиту. Єдиною існуючою практичною загрозою реалізації цієї ініціативи, зважаючи на об’єктивні обставини здійснення бюджетної політики, наразі є державна можливість її фінансового підкріплення та реального виконання у повному обсязі.

Разом з тим законопроект містить ще одну більш суперечливу та навіть загрозливу пропозицію, на якій не акцентують увагу ініціатори: це зміна умов реалізації діючої програми здешевлення вартості іпотечних кредитів. Суть програми полягає у здешевленні вартості іпотечних кредитів для певної категорії громадян шляхом відшкодування державою частини відсотків за банківськими кредитами, отриманими на будівництво чи придбання житла в новобудовах. Тобто громадянин, який став учасником програми, зможе отримати іпотечний кредит в банківській установі, при сплаті відсотків за яким йому реально треба буде платити 3% річних — решту компенсуватиме держава. Законопроектом передбачено збільшити відсоткову ставку до 10% річних.

Оскільки останнім часом у профільному міністерстві обговорюються проблеми значного обтяження держбюджету наданням іпотечних пільг та необхідності реструктуризації саме чинних договірних умов державної підтримки, то учасники програми, на яких вона була розрахована, можуть стати черговими жертвами «зважених» дій уряду. Тобто на середній клас громадян, бюджетників, які намагалися власними силами з певною допомогою держави вирішити свою житлову проблему, може лягти непомірний тягар фінансових кредитних зобов’язань, неспівмірний з доходами, що бралися до уваги при укладенні тристоронніх договорів учасниками програми, банками та державним фондом сприяння житловому будівництву, й доповнений соціально-економічною кризою в країні.

В законопроекті відсутні жодні застереження щодо поширення нових умов кредитування виключно на договори, що будуть укладені в майбутньому. Саме таке застереження в законопроекті дозволило б конструктивно підійти до бюджетного планування у сфері забезпечення доступним житлом, відновити та активізувати державну програму житлового будівництва з цілковитою повагою до всіх своїх громадян, поступово забезпечуючи довіру до дій та програм уряду, а не, як звикли, однією рукою давати, а іншою забирати.

У свою чергу, у Фонді «Держмолодьжитло» наголошують, що проект закону «Про внесення змін до ст. 4 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» (щодо реалізації державних житлових програм)» не змінює рівень та обсяг відшкодування частини відсоткової ставки по іпотечних кредитах, які були видані банками в рамках реалізації програми здешевлення вартості іпотечних кредитів.

Так, спеціалісти Фонду запевняють, що програма здешевлення вартості іпотечних кредитів регламентована Порядком здешевлення вартості іпотечних кредитів для забезпечення доступним житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов, що затверджений постановою Кабінету міністрів від 25 квітня 2012 року №343, яка у свою чергу не є підзаконним актом Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», зокрема не реалізовує норми ст. 4 зазначеного закону.

«Таким чином, зазначений законопроект в принципі не відноситься і не регулює правовідносини Держмолодьжитла (як установи, що безпосередньо реалізовує норми вищезгаданого Порядку), банків та позичальників по програмі здешевлення вартості іпотечних кредитів, і жодним чином не вплине на правовідносини, що врегульовані нормами Порядку», — зазначають у відомстві.

За їх словами, збільшення відсоткової ставки з 3% до 10% законопроектом передбачено по прямих бюджетних кредитах, які мають надаватись відповідно до умов Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» державною фінансовою установою, а ніяк не банками.

«Нажаль, на виконання цієї законодавчої норми, саме щодо іпотечного кредитування, так і не було розроблено відповідних підзаконних актів, тож не було запроваджено і відповідний механізм (програму) кредитування населення. Таким чином, станом на сьогодні жодного кредиту за цим механізмом не видано, оскільки навіть не був затверджений урядом порядок їх надання», — додали у Фонді.