На прихильників Росії чекає незалежна від здорового глузду доля Криму

Якась неосмислена ситуація. Сповзання до війни? Звичайне для путінської Росії клацання зубами? Ніхто не знає. Навіть професійні провісники майбутнього з політологічною освітою. Судячи з виразу облич нашого керівництва, ми всерйоз готуємося до оборони.

Не всі. Багато хто з наших співгромадян не боїться вторгнення у свої міста й села російської армії. І в партизани вони не підуть. Чи розуміє це наше керівництво? Думаю, здогадується. Але намагається про це не думати. А думати необхідно, і не лише думати, але й діяти. Створювати і впроваджувати у свідомість людей прості й чесні аргументи, якщо вже не любові, то хоча б терпимості до України і її президента. Порівнювати.

Справді прості, очевидні аргументи. Хочете в Росію? Тоді пам'ятайте: вашого підростаючого сина, племінника, чоловіка заберуть у російську армію. І служитиме він не поруч із вами в Одесі, Маріуполі, Миколаєві. Велика Росія, там є і холодна Північ, і Далекий Схід. І скрізь потрібні солдати й офіцери. Дуже потрібні — Володимиру Путіну. Подивіться на Крим, що добровільно приєднався до Росії, там уже забирають...

І такий аргумент. Також відомий Криму. Сотні, тисячі жителів Росії, переселившись у ваш регіон, до тепла й сонця благодатної України з холодних російських міст, будуть вашим місцевим начальством. І, повірте, вони вас не любитимуть і не жалітимуть. Як не любили й не жаліли місцеве населення внутрішні переселенці сталінських часів. Та й за що вас, м'яких і спокійних людей, які голосували за незалежність України, любити...

Поїздки за кордон? Туристичні, наукові, бізнесові... Про це забудьте. В'їзну візу до пристойних країн вам ніхто не дасть. А їздити за абсолютно передбачуваною і дорогою відмовою вам доведеться до Києва. Не сподівайтеся, консульські офіси в не визнаних міжнародним правом новоутвореннях пристойні країни не відкривають.

А ще на вас чекає доля Криму з його дивним, незалежним від здорового глузду містом Севастополем. І ви, одесити й миколаївці, увійдете в російський федеральний округ, і багато ваших життєво важливих проблем буде вирішувати столиця вашого округу Ростов і його — ростовський — окружний суд.

Ваші діти захочуть вступити до університету? До чужого, українського університету? Чи до європейських або північноамериканських університетів? І тут будуть очевидні проблеми...

Є й інші аргументи. Упевнений, за умови правильного, регулярного їх використання почнуть замислюватися навіть ті, хто категорично не сприймає українську мову та Петра Порошенка. Чому цього не роблять наші управлінці — не знаю. Тотальна корупція заважає? Особливості кадрової політики по-українськи? Відраза до власного населення? Убогий інтелект? Не знаю.

Знаю інше. У Луганську два десятиліття уникали дивитися українські телевізійні канали. Нав'язливо нудні, як в СРСР. Надавали перевагу яскравим російським. Треба б навчитися робити висновки зі свого минулого. Втім, можна й інакше: потім, після окупації наших південних регіонів черговими зеленими чоловічками, гірко повідомити, що в усьому винні агенти ФСБ, які заздалегідь перевербували тисячі українських громадян у російську віру.

Нагадую: коли до Криму прийшли зелені чоловічки, 1600 офіцерів СБУ присягнули російському прапору. Це коментувати немає сенсу.