Стрес: про роль мікробів, біологічний годинник і антистрес

Про те, чим загрожує стрес для здоров'я на молекулярному рівні, про прикладне дослідження нобелівського лауреата та секрети довгожителів — Олександр Коляда, генетик, науковий співробітник Лабораторії епігенетики Інституту геронтології НАМН.

Мікрофлора й наше здоров'я

— Не секрет, що наше здоров'я багато в чому залежить від мікрофлори кишечника, шкіри, тобто мікробіома нашого організму. Це наочно видно з експерименту 2006 року: брали мікрофлору з кишечника гладкої людини й підсаджували миші — мишка починала гладшати. Якщо ж пересаджували мікрофлору худого — вага миші не змінювалася. Тому набір зайвих кілограмів у певній мірі пов'язаний не лише з нашим раціоном, стресом тощо, але і з функціонуванням мікрофлори.

Якщо люди живуть разом, то вони, природно, обмінюються і мікрофлорою. Тому ідея знаходити собі позитивне оточення для спілкування має сенс. Є кілька наукових статей, які свідчать про те, що від мікробів, що заселяють наш кишечник, залежить рівень серотоніну — гормону радості. Тобто наш емоційний стан у певній мірі теж залежить від мікрофлори.

Ще в одній науковій статті йдеться про те, що мікроорганізми впливають на когнітивні здібності. У мишей, що мають певних мікробів, інтелект вище. Тому таблетки для мікрофлори кишечника й підвищення інтелектуальних здібностей вже на підході. Результати іншого дослідження показали, що одна з речовин, яку виділяють мікроби в нашому кишечнику, здатна подовжувати життя. Тобто існують мікроорганізми, які є факторами довголіття.

Є також мікроби стресу. Відомі два види мікроорганізмів, які розвиваються в нашому організмі, якщо ми відчуваємо хронічний стрес. Якщо цей конгломерат мікробів підсадити людям, які в стресі не перебувають, у них рівень стресу також підвищується.

Всі розмови про мікробіом наштовхують на одну думку: потрібно приділяти увагу нашому оточенню. Нервувати можна почати не тому, що ваш начальник самодур, а тому, що ви перебуваєте поруч із людиною, в якої живуть мікроби, що викликають стрес.

Коли працює годинник...

Кожна клітина нашого організму має свій внутрішній біологічний годинник. Промінь світла запускає весь наш організм. Цей процес зав'язаний на мелатонін — гормон-регулятор добового ритму. Наприклад, білки печінки, які відповідають за детоксикацію шкідливих речовин, мають свій час активності. Вранці прокинулися і вам одразу захотілося кави? Це працює печінка, піки активності якої припадають приблизно на 8-му та 16-ту годину. Кофеїн потрібно розщеплювати, адже він дуже токсичний. Чому я це розповідаю? Одним із факторів стресу й переїдання є ситуація, коли ми починаємо порушувати систему внутрішнього годинника. Було проведено експерименти: якщо вимкнути один із генів, який забезпечує біологічний годинник, миші помирають набагато швидше. Також швидше вмирали миші, яким на одну годину вночі вмикали світло. Тому якщо ви лягаєте спати й кладете телефон біля себе, ваші біологічні ритми починають збиватися. Люди цього не відчувають, проте досліди показали, що ми втрачаємо цілі роки життя, не дотримуючись режиму сну.

Цікаві факти про стрес

Є цікава книга-дослідження Морріса Десмонда «Людський звіринець». Автор книги багато років працює директором лондонського зоопарку, маючи можливість спостерігати за життям тварин. Головна ідея книги в тому, що всі наші соціальні проблеми, зокрема стрес, не є чимось унікальним, а лише ілюструють те, що ми з вами дуже щільно живемо. Коли макак лондонського зоопарку розміщували дуже близько одне до одного, у них виникали ті самі проблеми, що в людини. Автор книги називає, наприклад, 12 причин, чому тварини займаються сексом. Репродукція тут стоїть зовсім не на першому місці, секс — це і зняття стресу, домінування, макаки займаються ним знічев'я або для примирення...

Стрес і теломери

За рахунок чого коротшає тривалість нашого життя? На кінцях хромосом є дуже чутливі ділянки, які називаються теломерами. Зовні вони дуже схожі на пластикові наконечники шнурків. Щойно вони починають розтріпуватися, одразу ж перестають виконувати свою функцію. А головна їхня функція — захист клітин. Зазвичай люди з короткими теломерами живуть менше, з довгими — довше, тобто кожен із нас має свій запас міцності, отриманий при народженні.

Сьогодні відомо, що теломери коротшають не стільки від того, що клітини діляться, скільки через дію різних факторів. Фактори зовнішнього середовища здатні руйнувати теломери. Теломера — це не тільки показник тривалості життя, а й індикатор стресу. Стрес забирає в нас роки життя. До речі, довжина теломер різна в різних частинах тіла. Коли ми починаємо нервувати, в якійсь частині тіла теломери починають зменшуватися більш інтенсивно, і серце, мозок або печінка старіють швидше. Відбувається асинхронія старіння конкретного органу. Є багато наукових статей, які свідчать, що вкорочення теломер прив'язане до конкретних патологій.

Ведеться чимало досліджень для пошуку чинників, що запобігають вкороченню теломер. Наприклад, відоме британське дослідження медсестер (в ньому задіяно 15 тис. осіб) триває вже протягом 15 років. Виявилося, що в тих, хто приймає мультивітаміни щодня, теломери довші.

Цікавим є також дослідження, яке провела Елізабет Блекберн — нобелівський лауреат, яка удостоїлася найпрестижнішої наукової нагороди «за відкриття того, як теломери й фермент теломераза захищають хромосоми». До речі, дуже рідко, коли нобелівський лауреат вдається до прикладних досліджень. Вона досліджувала людей у стані стресу, викликаного сплутаністю свідомості. Такі люди, наприклад, сідаючи за комп'ютер, не знають, з чого почати — в голові каша й розгубленість. Блекберн вимірювала довжину теломер у жінок, для яких характерна така поведінка. Виявилося, що в них теломери коротше, з чого робився висновок, що вони більш схильні до серцево-судинних захворювань. Вчена пішла далі й вирішила придумати терапію. Одним із методів була обрана медитація. Жінки медитували по 12 хвилин на день протягом року. Це була проста медитація, яка полягала в тому, що ви просто сідаєте й намагаєтеся сконцентруватися на поточному моменті. Виявилося, що у тих, хто медитує, в порівнянні з жінками з іншої групи, які протягом 12 хвилин слухали спокійну музику, довжина теломер подовжувалася. Блекберн дуже критикували за цей експеримент, тим не менш, вона — людина авторитетна, й, напевно, до результатів дослідження слід прислухатися.

Чи може стрес, через який ми проходимо, передаватися нащадкам? Наш геном складається з 3 млрд букв, це «рецепт», за яким можна створити кожного з нас. Окрім букв є наголоси, акценти, є і своєрідний маркер-закреслювач — метильні групи, які кажуть, що в цьому місці читати генетичну інформацію не потрібно. Поки ми не знаємо, як активувати гени, але точно знаємо, як їх вимкнути — за допомогою ось цих метильних груп.

Цікавим є дослідження нащадків жертв Голокосту. Виявилося, що реакція на стрес у них підвищена. Це особливо позначилося на тих, хто пройшов війну: в них частіше розвивався ПТСР (посттравматичний стресовий розлад). Є також дані, що в дітей, чиї матері під час вагітності перебували поруч з місцем трагедії 11 вересня 2001 року в США, підвищений рівень кортизолу в слині. Це означає, що ці діти більш стресовані. Організм матері таким чином відреагував на стрес і передав сигнал дитині в утробі.

Наша Лабораторія епігенетики досліджує довгожителів. Секрет довголіття більше зав'язаний на генетиці, найчастіше довгожителі не переймаються здоровим способом життя. Секрет їхнього довголіття в тому, що в цих людей вдало зійшлася комбінація генів, які забезпечують стійкість до стресів. На це вказали також психологи, які досліджували довгожителів. Вони не знайшли жодної закономірності в психотипі довгожителів, крім однієї: вони всі є пофігістами.

Підготувала Оксана ШКЛЯРСЬКА